Аліна Пантелик,
4курс, спец. «Менеджмент», д.ф.н.,
Наук. кер. – Томнюк Т.Л.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
МІЖНАРОДНЕ ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ: СУТЬ, ЗАВДАННЯ, ПОМИЛКИ
Побутує думка, що уникнення податків властиве тільки нашій державі, а в країнах розвиненого капіталізму рівень свідомості досяг таких меж, що мінімізувати, а тим більше ухилятися від податків не прийнято. Насправді це не зовсім відповідає дійсності. Природне бажання недоплатити державі певну суму податків властиво громадянам незалежно від національності й місця проживання.
Метою даної роботи є дослідження змісту поняття «міжнародне податкове планування».
Дослідженням цієї частини податкового права займались Я. Глущенко,
А. Бризгалін, В. Вишневський, А. Єлисєєв, А. Загородній, В. Карпова, Т. Меркулова, Б. Рагозін, М. Романовський, А. Соколовська, Д. Тихонов, Д. Чернік та ін.
Податок — це примусове вилучення в дохід держави певних коштів, цілком природно, що платник податків, оцінивши усі законні способи, має право вибрати той із них, який дозволить зменшити збитки. Часто завдяки грамотному застосуванню норм законодавства сума податків значно зменшується [2, с. 147].
Податкове планування — це діяльність з розробки та практичного застосування схем, які дозволяють знизити податковий тиск, це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати належних податків. При цьому податкове планування повинне спиратися не лише на аналіз поточного законодавства, а й на загальну принципову позицію фіскальних органів з питань оподаткування та перспективне законодавство для уникнення в майбутньому додаткових податкових витрат при ухваленні тих чи інших законів.
Також податкове планування повинно базуватись не тільки на вивченні текстів діючих податкових законів і інструкцій, але і загальної позиції, яку займають податкові органи різних країн з тих чи інших питань, проектів законів по податках, податкових реформ, що готуються, а також на аналізі загальних напрямків податкової політики, яка проводиться урядом країни.
Міжнародне податкове планування – вибір між різними варіантами і методами здійснення фінансово-господарської діяльності і розміщенні активів, направлених на досягнення якнайнижчого рівня податкових зобов’язань, які при цьому виникають. Очевидно, що в ідеалі таке планування повинно бути якомого перспективнішим, особливо стосовно вибору об’єктів капіталовкладень [1, с. 234].
На сьогоднішній день оптимізація оподаткування цікава, перш за все, крупному й середньому бізнесу. Такі компаній набувають міжнародних корпоративних форм, формують холдинги. Саме у таких ситуаціях особливе значення матиме міжнародне податкове планування в рамках компаній і холдингів, яке по суті своїй засноване на відмінностях у системі оподаткування тих країн, де засновані компанії холдингу з урахуванням спеціальних угод, які існують між такими державами.
Податкові ставки на доходи компаній, дивіденди, роялті та ін. в багатьох державах досить високі. Тому компанії, зокрема крупні корпорації й холдинги, намагаються всіма можливими способами зменшити податковий тягар. На жаль, не завжди законними способами, іноді навіть шляхом ухиляння від сплати податків. Тому ці компанії інколи допускають помилки. Ось деякі типові помилки податкового планування міжнародних холдингів і компаній:
- ухиляння від сплати податків;
- обхід законно встановлених податків;
- нераціональна побудова корпоративної структури компанії;
- нераціональний розподіл прав на різні види активів усередині холдингової компанії;
- нераціональна побудова фінансових потоків і договірних відносин у холдинговій компанії [3, с. 153].
На жаль, такі помилки при побудові міжнародного бізнесу сьогодні не є винятком. Прагнучи якнайшвидше отримати найбільші прибутки при одночасному зменшенні витрат по сплаті податків, міжнародні корпоративні структури формуються деколи дуже поспішно, що неминуче спричиняє згадані помилки, які можуть перетворити податкові виплати й витрати на обслуговування холдингової компанії не на податкову економію, а до значну переплату.
Але цих помилок можна уникнути, залучаючи до розробки оптимальної податкової схеми фахівців, які мають солідний досвід реалізації подібних проектів. Це дозволить значно скоротити час для втілення в життя податкової схеми й забезпечить упевненість в її ефективності.
Отже, організація системи податкового планування вимагає, крім усього іншого, наявності певних ресурсів: фінансових, матеріально-технічних, інтелектуальних. Таким чином, враховуючи можливу відповідальність за невдалі спроби податкових оптимізацій при систематизації податкового планування на підприємстві, бажаним є залучення сторонніх спеціалізованих організацій або фахівців, які мають досвід у цій сфері і можуть оцінити й намітити шляхи систематизації податкового планування на підприємстві.
Список використаних джерел:
1. Крисоватий А.І., Кізима А.Я. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - Тернопіль: 2004. – 304с.
2. Міжнародне оподаткування: Навчальний посібник. - Київ:Центр навчальної літератури, 2003р. – 286с.
3. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навчальний посібник. – К.: Парлемнтське видавництво, 2001. – 216с.
