4 курс, с-ть «Фінанси та кредит», д/ф Наук. кер. – Ковалевич Д.А. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
Про деякі аспекти функціонування єдиного казначейського рахунку
У статті розкрито основні аспекти єдиного казначейського рахунку та зарубіжний досвід інших країн світу.
Система казначейського обслуговування базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунку. Єдиний казначейський рахунок – консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству, в Національному банку для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.[2] На Єдиний казначейський рахунок зараховується загальна сума надходжень відповідно до бюджетної класифікації. Наявність на центральному рівні інформації про стан та рух бюджетних коштів надає Міністерству фінансів та головним розпорядникам коштів широкі можливості для гнучкого маневрування фінансовими ресурсами держави та оперативного контролю за спрямуванням коштів. Питання функціонування ЄКР досліджують такі вчені, як П.Г. Петрашко, О.О. Чечуліна, В.Г. Александров, С.О. Булгакова, О.I. Назарчук, Н.I. Сушко, К.М. Огданський, С.І. Юрій, В.І. Стоян та інші Метою написання даної статті є:показати всі позитивні та негативні сторони єдиного казначейського рахунку та проаналізувати досвід країн з хорошими показниками. Відповідно до положення функціонування єдиний казначейський рахунок забезпечує: казначейське обслуговування бюджетних коштів; зарахування податків і зборів та інших надходжень, передбачених законодавством, до державного та місцевих бюджетів; швидку мобілізацію коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейської служби, та використання їх для проведення видатків та здійснення інших операцій; прискорення розрахунків за коштами, що обліковуються на єдиному казначейському рахунку; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення виконання бюджетів, ефективного управління державним боргом; розміщення на конкурсних засадах та шляхом проведення аукціонів тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку на депозитах. Структура залишків єдиного казначейського рахунку складається з коштів загального та спеціального фондів державного та місцевих бюджетів, залишків коштів розпорядників та одержувачів загального та спеціальних фондів та коштів на рахунку інших клієнтів, відкритих в органах Державної казначейської служби.[2] Складовими єдиного рахунку для обліку витрати є реєстраційні рахунки. Порядок відкриття та використання реєстраційних рахунків регламентується Інструкцією "Про відкриття реєстрацінних рахунків органами Державного казначейства України", затвердженої наказом Головного управління державного казначейства України від 9 квітня 1997 року №32. [6; 34] Рахунки відкриваються на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. Стаття 57 Бюджетного кодексу показує порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду. Не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство закриває рахунки, які відкриті у поточному бюджетному періоді. Тому на кінець бюджетного періоду Державне казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету, щоб покрити відповідні витрати у наступному бюджетному періоді.[1] При наявності єдиного казначейського рахунку контроль за рухом бюджетних коштів органи Державного казначейства можуть здійснювати безперервно кожного дня або кілька разів на день. За допомогою ведення єдиного казначейського рахунку уряд має доступ до інформації про всі державні фінанси та здійснює контроль за дотриманням розміру державного дефіциту бюджету, тому може регулювати економічною ситуацією. Тому фінансове управління коштами єдиним казначейським рахунком є необхідним, бо воно допомагає підвищити ліквідність грошового ринку та заощадити бюджетні кошти. Методологічні основи управління фінансовими активами єдиного казначейського рахунку в Україні є запозиченими у розвинутих країнах світу, таких як Франція, США та Канада. Адже у цих країнах створені високоефективні системи управління коштами єдиного казначейського рахунку. За науковою працею Башко В.Й.,потрібно дотримуватися зарубіжного досвіду в управлінні єдиного казначейського рахунку , такого як: депозити, які розміщенні на головному рахунку, повинні забезпечуватися високоліквідними цінними паперами; електронні платежі та автоматичні програми сприяють точним прогнозам касових залишків та управління ліквідністю єдиного казначейського рахунку , безпосередньо пов’язане з управлінням державним боргом.[4] Запозичивши іноземний досвід цих країн ми вдосконалимо управління коштами єдиного казначейського рахунку. Якщо аналізувати досвід країн, таких як Франція, Німеччина,США то можна виявити, що у них не тільки Державні Казначейства відповідають за управлінням ліквідності єдиного казначейського рахунку, а й певні спеціалізовані організації, що допомагають підвищити ефективність в системі управління вільними бюджетними коштами. Отже, функціонування єдиного казначейського рахунку є необхідним,бо воно забезпечує: • досконалу базу даних по бюджетних показниках; • незалежність держави від банківської системи; • щоденне перерахування коштів, які надходять до державного бюджету; • розподіл загальнодержавних податків та зборів; • контроль за рухом бюджетних коштів кожного дня, або й кілька разів на день. Таким чином, якщо заощадити бюджетні кошти за рахунок отримання економічної вигоди від розміщення вільних фінансових ресурсів; покращити розвиток ринку державних цінних паперів та підвищити ліквідність грошового ринку, можна покращити фінансове управління коштами єдиного казначейського рахунку, та удосконалити економіку в цілому.
Список використаних джерел: 1. Бюджетний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 25 серп. 2011 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К.: Паливода А.В., 2011. – 148 с. – (Кодекси України) 2. Положення про єдиний казначейський рахунок затверджене наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 р. N 122 // Вісник Національного банку України. -2002. -№ 7. - С. 23-27 3. Лондар С.Л., Башко В.Й. Методологічні основи управління фінансовими активами Єдиного казначейського рахунку в Україні / Фінанси України . – 2008. - № 12. – С. 53-65. 4. Башо В.Й. Міжнародний досвід управління бюджетними касовими залишками / В.Й. Башко / Наукові праці НДФІ.-2008.-с. 28-40 5. Єремейчук Р.С.Вдосконалення діяльності державного казначейства: регіональний аспект / Р.С. Єремейчук / Банківська справа. -2000. -№ 2. - С. 34-36 6. Маслова А.О.Управління фінансовими ресурсами в системі казначейства/ А.О. Маслова / Держава та регіони: Сер. Економіка та підприємництво.-2007.-с. 37-41 7. http://www.treasury.gov.ua
