Наталія Майданюк,
2 курс, «Економічна кібернетика», д. ф. н.
Науковий керівник – Гімчинський О.Г.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
РОЗВИТОК ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНСЬКИХ ВНЗ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
У сучасному світі, який ввійшов у третє тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.
Для України, у культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція – це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Як свідомий суспільний вибір перспектива європейської інтеграції – це вагомий стимул для успіху економічної і політичної трансформації, що може стати основою національної консолідації. Європейська інтеграція, таким чином, стає ключовою ланкою відкриття України світу, переходу від закритого тоталітарного до відкритого демократичного суспільства [2, c. 4].
В усьому світі зростає увага до якості (Quality Assurance) та стандартів вищої освіти, що пояснюється швидким розвитком вищої освіти і водночас підвищенням вартості освітніх послуг для держави і людей. Європа має намір здійснити свою мету - стати найбільш динамічною і інтелектуальною економікою у світі.
В Україні, як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства.
Незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості. Чимало випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня конкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті.
Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі. Зазначені процеси диктують перш за все необхідність визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.
Болонський процес - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної «Зони європейської вищої освіти». Навряд чи хтось сьогодні зможе спрогнозувати всі кінцеві результати для європейської освіти від реалізації ідей Болонської декларації. Але зрозуміло одне: зволікати, вичікувати і таким чином віддалятися від Європи неприпустимо. Позаяк більшість здобутків і традицій в освіті кожної країни має бути збережено. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільною на європейському ринку праці. Громадянам нової Європи мають бути доступними спільні цінності освіти, науки і культури всіх її країн. Певні групи експертів оцінюють Болонський процес як такий, що скерований на зближення, а не на уніфікацію вищої освіти в Європі.
Європейська кредитно-трансферна система є засобом підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. Система ЕСТS стає багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо [1, c. 66].
4 березня 2008 року в Брюсселі (Бельгія) Україна стала повноправним урядовим членом Європейського реєстру забезпечення якості (EQAR). Це стало важливим кроком України в напрямі забезпечення європейського рівня якості вищої освіти. Сьогодні в Україні на законодавчому рівні вже затверджено систему стандартів з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та профілю підготовки. Ці стандарти, розроблені приблизно для 80 відсотків напрямів підготовки, містять усі вимоги до компетентності та кваліфікаційну характеристику і системи діагностики якості знань. Міністерство розробило форму додатку до диплома європейського зразка, його планувалося видавати за бажанням студента. Зауважимо, що розвиваючи Болонський процес, пропонується, крім національного диплома, видавати також міжнародний диплом єдиного для Європи зразка, який повинен визнаватися роботодавцями на європейському ринку праці.
У модернізації системи вищої освіти в Україні є деякі спільні ознаки з процесом, але за більшістю напрямів вона йому не відповідає. Це пов’язано з тим, що вихідні концепції такої модернізації не були зорієнтовані на інтегрування національної системи освіти в європейський простір. На сучасному етапі, на думку першого заступника Міністра освіти і науки Ві¬та¬лія Жу¬рав¬сь¬кого, концепцію реформування вищої освіти треба докорінно переглянути й створити програму її зближення з європейським освітнім і науковим простором. Сьогодні, з формальної точки зору, ми запровадили ідеї Болоньї, але найважливіше не формальна схема, а якісне наповнення кожної складової роботи. Також Болонські вимоги це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн [1, c. 82].
Проте Україна у сфері забезпечення якості вищої освіти поки що відстає від загальноєвропейського рівня [3, c. 246]. Доречним буде процитувати слова Мартиненко М.А.: «Якщо Україна акумулює Інтелект, Силу, Волю, Мужність народу і покине сузір'я Зла, то на українському полі освіти Болонські посіви дадуть такий високий, добротний врожай, який не родить на полях Європи».
Засади участі України у Болонському процесі є поки що недостатньо зрозумілими широким колам громадськості. До проблем обговорення Болонського процесу в Україні належить відсутність чітких пріоритетів. Мало уваги приділено проблемі рівного доступу до якісної освіти. Значна увага приділена суто модульно-рейтинговій системі оцінювання, а не тим ідеям, заради яких вона запроваджена. Має відбутися побудова Європейського простору вищої освіти з метою розвитку мобільності українських студентів, освітян, а також випускників українських ВНЗ, які прагнуть працевлаштування в інших країнах Європи.
Розроблений у новій редакції проект «Закону про вищу освіту», поки що не прийнято. Остаточна редакція закону після розгляду Верховною Радою не відома. Напрямки Болонського процесу враховано лише в освітянському контексті, без достатнього узгодження з іншими законами України. Отже, потрібна активна позиція МОН України, підтримка уряду, подальша законотворча робота, яка дозволить Україні виконати взяті на себе зобов’язання, а також подальше наукове обґрунтування і моніторинг впровадження Болонського процесу. Україна має чітко визначити власні пріоритети напередодні чергової зустрічі країн-учасниць Болонського процесу, і докласти зусиль для широкого інформування громадськості про майбутні дії і перспективи цього процесу.
Список використаних джерел
1. Основні засади розвитку вищої освіти україни в контексті болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.) / За редакцією В.Г. Кременя.
2. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції /Уклад. М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, К.М.Левківський, Ю.В.Сухарніков; відп. ред. М.Ф.Степко. – К.: Изд. , 2004. – 24 с.
3. Комар Ю.М. Інноваційні механізми державного впливу на інтегрування національної системи контролю знань студентів-управлінців в Болонський процес// Університетські наукові записки.- 2007.- №1.- С. 245-251.
