Буряк Марина
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ЗАКОНОДАВЧА БАЗА РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Актуальність теми полягає в тому, що сьогодні реклама становить одну з найбільш важливих маркетингових функцій, яка здійснюється абсолютною більшістю суб’єктів ринкової діяльності. І саме тому таким необхідним є визначення нормативно-правової бази, на основі якої і проводиться ця діяльність для забезпечення як прав рекламодавців, так і споживачів реклами.
До вивчення даної проблеми зверталися такі автори як Л. А. Германова, Н. С. Добробабенко, А. М. Вакалюк, М. Т. Лазебник, Л.Н.Хромов, О. С. Братко, Т. І. Лук’янець, Є. В. Ромат та ін.
Законодавча база рекламного регулювання в Україні знаходиться у процесі свого становлення. Серед законодавчих актів прямої дії можна назвати Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори", Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Закон України "Про телебачення і радіомовлення", Указ Президента України від 5 грудня 1994 р. "Про заходи для запобігання несумлінної реклами і її припинення" та ін. Вирішенню проблеми правового регулювання реклами значною мірою сприяло прийняття у липні 1996 року Закону України "Про рекламу", а також 11 липня 2003 року Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про рекламу", який по суті став новою редакцією Закону України “Про рекламу”.
Закон «Про рекламу» регулює правові відносини, які виникають у процесі створення та розповсюдження реклами. Якщо міжнародними зобов’язаннями України встановлено ін¬ші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України, застосовуються правила за міжнародними зобов’язан¬нями.
Реклама - це будь-яка платна неособистісна форма розповсюдження інформації про фірму та її товар [4].
Основними принципами діяльності в галузі реклами є дотримання всіма суб’єктами рекламної діяльності законності, точності, достовірності реклами використання державної та інших мов відповідно до законодавства України, використання форм і засобів, які не завдають споживачеві моральної, фізичної чи психічної шкоди [5, ст. 41].
Законом заборонено недобросовісну рекламу, тобто рекламу, що містить неточні або недостовірні дані, двозначності, перебіль¬шення, замовчування, порушення вимог, передбачених законодавством України [1].
Існують особливості рекламування деяких видів продукції, таких як лікарські засоби, тютюнові вироби, алкогольні напої, зброя, а також рекламування послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, цінних паперів, а також порядок рекламування зниження цін на продукцію (розпродаж), рекламування тих видів підприємницької діяльності, які потребують спеціального дозволу [3].
Відповідальність за порушення Закону України «Про рекламу» настає, коли:
1) розповсюджується реклама, заборонена чинним законодавством;
2) порушено порядок виготовлення та розповсюдження реклами;
3) недотримано вимог законодавства щодо змісту й достовірності реклами.
Також, варто зазначити, що згідно ч.2 ст.13 частка реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20 відсотків, а впродовж виборчого процесу – 25 відсотків [1].
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, Антимонопольний комітет України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство фінансів України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Частково рекламування регулюється також Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Так, ст. 4 цього Закону визначає, що неправомірним є використання чужих позначень, рек¬ламних матеріалів, упаковки».
Даний Закон говорить також про заборону копіювання зовнішнього вигляду виробу та дає визначення порівняльної реклами, тобто такої, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта господарювання (підприємця). Така реклама взагалі забороняється, але не визнається неправомірним порівняння, якщо наведено відомості про товари, роботи, послуги підтверджено фактичними даними, є достовірними, об’єктивними, корисними для інформування споживачів [2]
Отже, можемо зробити висновок, що рекламну діяльність в Україні регулюють декілька законодавчих актів, дотримання яких забезпечить якісне та ефективне розповсюдження інформації про осіб чи певну продукцію.
ЛІТЕРАТУРА
1. Про рекламу: Закон України вiд 03.07.1996 № 270/96. - Урядовий кур'єр вiд 25.07.1996.
2. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України вiд 07.06.1996 № 236/96-ВР. - Голос України вiд 02.07.1996.
3. Реклама: нові обмеження та можливості. – Вісник Податкової служби України. – 2008. – № 18-19. – с. 23-25.
4. Мороз Л.А, Чухрай Н.І. Маркетинг: підручник/За редакцією Л.А. Мороз. - 3-є видання, без змін - Львів: НУ "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "ІНТЕЛЕКТ+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід" 2005. - 244 с.
5. Лук’янець Т.І. Навч. посібник. — 2-ге вид., доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 440 с.
