4 курс, спец. "Внутрішній туризм", д. ф. н., Наук. кер. – Ткаченко І.В., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТРАВМАТИЗМУ ЖІНОК НА ВИРОБНИЦТВІ ЗА РЕГІОНАМИ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД 2008-2009 рр.
У статті проаналізовано причини виробничого травматизму загалом та у жінок зокрема, зроблено порівняльний аналіз виробничого травматизму у жінок за 2008-2009 рр. та визначено шляхи покращення соціального захисту жінок на виробництві.
Постановка проблеми. Безпека та охорона праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. Відсутність нещасних випадків позначається на професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров'я умовах. Інтеграційні процеси, що відбуваються в світовій економіці, безпосередньо впливають і на соціальні, трудові та економічні процеси в Україні. Наша країна прагне входження до Європейської спільноти, у цьому зв'язку Україна має виконувати норми міжнародно-правового регулювання, зокрема у сфері охорони праці та безпеки життєдіяльності [1, с.78]. На сьогодні спостерігається катастрофічна ситуація з виробничим травматизмом в Україні. У сфері виробничого травматизму наша країна займає домінюючу позицію серед країн Західної і Східної Європи. Високий рівень виробничого травматизму в Україні обумовлено недостатньою увагою роботодавців до профілактичних заходів з попередження травматизму та забезпечення безпечних умов праці спрямованих на зниження виробничих ризиків. Саме ці обставини обумовили необхідність організації охорони праці жінок, що знайшла своє відображення в Законі України "Про охорону праці" (Стаття 10). Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням категорії "охорони праці" і попередженню виробничого травматизму займалися такі відомі вчені, як М.Г. Александров, В. Андрєєв, В. Венедиктов, Г.С. Гончарова, В. Караваєв, А. Міхайліч, В. Ротань, В. Семенков, В. Смирнов, П. Стависький, В. Прокопенко, М. Шаварина та інші. Метою дослідження є порівняльний аналіз виробничого травматизму по галузях взагалі (2007-2008 рр.) та травматизму жінок на виробництвах окремих регіонів (2008-2009 рр.). Внаслідок цього, в основу даної статті покладено такі завдання: висвітлити стан та причини виробничого травматизму взагалі та у жінок зокрема; зробити порівняльний аналіз стану виробничого травматизму; визначення шляхів покращення соціального захисту жінок від нещасних випадків на виробництві. Основні результати дослідження. Травматизм на виробництві не випадково почали прирівнювати до національного лиха. Він не тільки завдає багато горя і страждань конкретним людям, їх рідним та близьким, а й безпосередньо впливає на економіку країни, бо особисті трагедії зливаються в чималі суспільні втрати, негативно позначаються на рівні життя народу. Впродовж останніх років виробничий травматизм, як загальний, так і зі смертельним наслідком, в Україні знижується. Відрадно, що це відбувається за зростаючих обсягів виробництва та активізації підприємницької діяльності. Незважаючи на зниження в Україні рівня як загального, так і смертельного виробничого травматизму, він залишається неприпустимо високим і перевищує показники європейських країн. Це пояснюється такими основними причинами: незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях і виконанням установлених нормативів техніки безпеки; недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту; повільним упровадженням засобів і приладів забезпечення колективної безпеки на підприємствах; зношеністю (у деяких галузях до 80 засобів виробництва [2, с.126]. Протягом 2008-2009 рр. спостерігається поширення травматизму на виробництві (особливо у жінок). Дані за регіонами України зібрані на рисунку 1, 2. Рисунок 1 Травматизм, пов'язаний з виробництвом за регіонами України за 2008 р.
Рисунок 2 Травматизм, пов'язаний з виробництвом за регіонами України за 2009 р.
Рисунок 3 Травматизм, пов'язаний з виробництвом за регіонами України за 2008-2009 рр.
З рисунку 1 видно, що відсоток потерпілих жінок за 2008 р. по Україні загалом становив 15%. Якщо розглядати окремі регіони, то: в Донецькій області серед 351 потерпілого – 34 займають жінки, що становить 10%; в Дніпропетровській області з 62 потерпілих – 12 жінок (19%); в Запорізькій області з 40 – 10 жінок (25%); у Львівській області з 22 – 6 жінок (27%); в Сумській області з 32 – 7 жінок (22%). Якщо брати нашу область, то з 20 потерпілих тільки 1 жінка, що становить 5%. Розглядаючи рисунок 2, де показано кількість випадків травматизму за 2009 р., можна зробити висновок, що цей показник порівняно з показником за 2008 р. зменшився і становив усього потерпілих 522, а жінок 71 (14%). Зокрема, в Донецькій області кількість потерпілих збільшилась до 354, а кількість травмованих жінок залишилась такою самою – 34. Що стосується інших областей, то спад потерпілих усього та жінок спостерігається скрізь. Детальніше зміни виробничого травматизму взагалі можна побачити на рисунку 3, де чітко простежується спад за роками в регіонах України. Виробничий травматизм в деяких регіонах України значно знизився, а саме: в Дніпропетровській області на 42%; в Запорізькій області майже на 93%; в Харківській області на 64%; в Хмельницькій та Черкаській областях на 56%. В нашій області зниження спостерігається на 85%. Що стосується Донецької області, то навпаки, відбулося збільшення випадків травматизму, хоча і не на багато, а саме: в 2008 р. таких випадків було 351, а у 2009 р. цей показник зріс до 354, що означає збільшення на 1%. Якщо розглядати Україну загалом, то це зниження становить 23% [3]. Дані жіночого травматизму, який пов'язаний з виробництвом по регіонах України зображені на рисунку 4, де зроблено порівняльний аналіз за 2008-2009 рр. Рисунок 4
Порівняльний аналіз даних жіночого травматизму за 2008-2009 рр.
Аналізуючи рисунок 4, можна стверджувати, що ризик виробничого травматизму у жінок майже у всіх регіонах України знизився, зокрема, в Дніпропетровській на 33%; в Запорізькій на 100%; в Львівській на 83%; в Сумській на 42%. В Україні загалом на 36%. Проте, позитивна тенденція на спад спостерігається не скрізь. Наприклад, в Полтавській області жіночий травматизм в 2008 р. становив 5 випадків, а в 2009 р. – 9, а це означає, що він збільшився на 80% [3]. Це свідчить про те, що ризик травматизму на виробництві все ж таки існує. Тому важливим є покращення соціального захисту жінок від нещасних випадків на виробництві, а саме: забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці; залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці [4, с.234]. Висновок. Отже, питання охорони праці багатогранне, складне і досить відповідальне. За ним – життя і здоров'я людей, які своєю працею створюють для держави, нації матеріальні блага. Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. Тому важливим є профілактика професійних захворювань, яка спрямована на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Вналідок цього, застосовуються технічні (рівень механізації та автоматизації виробничих процесів); санітарно-гігієнічні (облаштування вентиляційних систем, модернізація штучного і природного освітлення); організаційні (дотримання трудової та технологічної дисципліни) заходи.
Список використаних джерел: 1. Протоєрейський О.С., Запорожець О.Л. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. - К.: Книжкове вид. НАУ, 2005. - 268 с. 2. Медвєдєв Е.Н, Сорокін Г.Ф. Основи охорони праці. Навчальний посібник. – К.: "Видавничий дім "Професіонал", 2008. – 208 с. 3. Безпека умов праці та травматизму на виробництві. Економічна доповідь. Головне управління статистики у Чернівецькій області. – Чернівці. 2008, 2009 рр. 4. Протоєрейський О.С., Запорожець О.Л. Основи охорони праці; Навч. посіб, - К.: НАУ, 2002. - 524 с.
засобів виробництва [2, с.126]. 
