Ірина Шпарка,
4 курс, спец. «Менеджмент», д.ф.н.,
Наук. кер. – доц. Боднарук О.О.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЖІНОК У СУСПІЛЬСТВІ
Сучасний розвиток науки, техніки, виробництва невтомно сприяє прогресу у всіх сферах господарювання. Проте варто зазна¬чи¬ти, що особливої уваги на сьогодні вимагає проблема охорони праці робітни¬ків, адже у ХХІ ст. жодне із досягнень суспільства не повинно супроводжувати¬ся втратами такого важливого ресурсу держави, як людський потенціал. Зва¬жаю¬чи на сучасні екологічні проблеми, підвищену чутливість людського орга¬ніз¬му до негативних зовнішніх факторів та важливість покращення демографіч¬ної ситуації в Україні, хочеться зосередитись на актуальності про¬блеми охоро¬ни праці жінок в сучасному суспільстві. Гострота цієї проблеми викликана тим, що на сьогодні жінка виконує дві пріоритетні соціальні функції: робота у суспільному виробництві і материнство.
Дослідження цього питання викликано ще й тим, що Україна бере участь у Проекті ЄС Міжнародного Бюро Праці «Рівність жінок і чолові¬ків у світі праці». У рамках проекту проводяться консультації з фахівцями інс¬пе¬к¬¬ції праці європейських країн з метою вивчення і поширення досвіду з вирі¬шен¬¬ня проблемних питань гендерної політики у сфері безпеки та охорони праці та його подальшого використання в Україні.
Проблеми, пов’язані із проблемами охорони праці жінок знайш¬ли відо¬бра¬жен¬ня у наукових працях таких дослідників: Ломанов І. П., Нагорна А.М., Абрамова А.А., Се¬вас¬тьнов Г.М., Марчишина Є.І. та ін..
Мета нашої роботи - розглянути та проаналізувати особливості охорони праці жінок, виявити основні пільги та гарантії щодо їхньої праці у суспільстві.
Раціональна організація праці жінок та охорона їхнього здоров’я – запору¬ка здоров’я наступних поколінь. Тому залучаючи жінок до суспільного вироб¬ни¬ц¬тва, необхідно одночасно вирішувати питання охорони їхньої праці. На сьо¬го¬д¬ні в усіх сферах суспільного виробництва в Україні зайнято понад 11 млн. жі¬нок. В той час в умо¬вах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, пра¬цює понад 515 тис. жінок. Вимушене суміщення сімейних обов’язків з роботою на виробництві не проходить безслідно й на сьогодні аналіз профе¬сійної захворю¬ваності показав, що професійна патологія у жінок закладає¬ться в мо¬ло¬дому віці під час роботи в несприятливих умовах праці [4].
Конституція України забезпечує рівність прав жінки і чоловіка зокрема: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та ви¬на¬го¬роди за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановлен¬ням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєдну¬вати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною та мора¬ль¬¬ною під¬тримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям [1].
Нормативною базою для охорони праці жінок виступає КЗпП України, який містить правові приписи, що регулюють трудові відно¬сини. Законодавство визначає основні моменти щодо певних обме¬жень використання жіночої праці, пільг під час вагітності і виховання дітей:
- відповідно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах та на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці.
- ст. 174 КЗпП забороняє залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми затверджені на¬казом Міністерства охорони здоров'я [3]. Гранично допустима вага вантажу, що може підійматися у разі чергування з іншою роботою – до двох разів на годи¬ну становить 10 кг., при підійманні і переміщенні постійно протягом зміни – 7кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується постійно протягом зміни не
повинна перевищувати з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг.
- ст. 175 КЗпП встановлює обмеження праці жінок на роботах у нічний
час: залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих га¬лу¬зей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і до¬зво¬ляється як тимчасовий захід. Серед привабливих сторін роботи в нічний час жінки на перше місце висувають матеріальну зацікавленість, можливість одержати додаткові дні щорічної відпустки.
- відповідно до ст. 176 КЗпП не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.
- вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП). З моменту вста¬нов¬лення вагітності жінки не повинні залучатися до робіт, що вимагають знач¬ного нервово-емоційного напруження, особливо пов’язаних із небезпекою ви¬бу¬ху, аварії із ризиком для свого життя та життя інших людей.
- забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років.
На сьогодні законодавство України регламентує перелік робіт, на яких за¬бо¬роняється праця жінок, та, водночас, надає своєрідні гарантії та пільги що¬до охорони їхньої праці. Та основне завдання все ж таки залишається відкритим - необхідно створювати безпечні умови праці для жінок, враховуючи анатомо-фізіологічні особливості їхнього організму, що забезпечить збереження їхнього здоров'я та надасть змогу повноцінно виховувати дітей.
Список використаних джерел:
1. Конституція України, 1996.- с.36
2. Кодекс законів про працю вiд 10.12.1971 № 322-VIII із змінами і доповненнями станом на 24.02.2011.
3. Наказ Міністерства охорони здоров’я „Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками” N 241 від 10.12.93.
4. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М. Професійне здоров'я в Україні. К.:
Авіценна, 2006.- 316 с.
