Валерія Федорова,
4 курс, спец. «Менеджмент організацій», д.ф.н.
Наук.керівник – Бутирська І.В.
Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ,
м.Чернівці
КОНТРОЛЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАГЛЯДУ ЗА ФУНКЦІОНУВАННЯМ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
Підвищення ефективності надання послуг – одна із головних задач розвитку економіки на теперішньому етапі будівництва незалежної України. Необхідною умовою їх вирішення є удосконалення прийняття управлінських рішень, в першу чергу економічно їх обґрунтовуючи.
Ця тема є досить актуальною, адже ефективність функціонування господарюючого суб’єкта в більшості залежить від якісно сформованої операційної системи.
Метою роботи є аналіз і розробка теоретико-методологічних засад операційної системи на підприємстві та практичних рекомендацій щодо його виконання і вдосконалення.
В Україні дослідження цієї теми проводили такі вітчизняні вчені як Шегда А.В., Кузьмін О.Є., Гірняк О.М., Лазановський П.П., Хміль Ф.І., Костюк О. Слід також зауважити, що майже усі згадані науковці досліджують проблеми, що стосуються виробничої сфери господарювання, залишаючи поза увагою решту галузей.
Під виробництвом, в основному, розуміють випуску продукції в результаті переробки сировини. Операційні (виробничі) системи мають більш ширше призначення, вони включають в себе не тільки виробництво продукції, а і надають послуги клієнтам (замовникам).
Операційна система – повна система виробничої діяльності організації, яка становить собою сукупність трьох взаємозалежних підсистем: підсистема управління; переробна; забезпечувальна. [1]
Уявлення операційної системи підприємства як складної управлінської системи, в якій техніко-економічні процеси відображаються в виді руху і перетворення інформації є найбільш перспективними для отримання ефективних результатів в рамках підходу до економічного обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних з менеджментом операційної системи підприємства.
Особливістю змісту операційної системи є те, що насамперед її елементами виступають люди й машини. Крім того, виявляється, що більшість подібних систем перетворюють одну кількість ресурсів-входів (матеріали, гроші) в іншу, більш цінну кількість ресурсів-виходів (товари, послуги). Тому така система, як правило, містить чотири класи елементів: люди, машини, матеріали і гроші. Така система є основою всього будь-якого підприємницького процесу, досконалість взаємодії її елементів забезпечує ефективність діяльності підприємства і його успішність на ринку.
Досить істотним в операційній системі є те, що елементи мають бути взаємопов’язаними (взаємозалежними, взаємодіючими). Найрізноманітніші частини можуть бути об’єднані в ціле, але це ціле ще не система, поки не сформовано певний діючий організм. Будь-яка система може розглядатися як підсистема певної більш великої системи. Система перебуває в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем як певною сукупністю елементів. Зміна властивостей останніх впливає на систему, а також на ті об’єкти, елементи зовнішнього середовища, властивості яких змінюються в результаті поведінки системи. [2]
Будь-які зміни зовнішніх чинників призводять до різноманітних змін в самій операційній системі, які можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки, а від цього залежить прибутковість підприємства. Тому, така система повинна бути пристосована до таких змін і відповідно реагувати з метою забезпечення постійності своєї ефективності. Така функція покладається на управлінську складову операційної системи, яка забезпечує генерування управлінських рішень.
Саме управлінський сектор регулює всією сукупністю елементів загалом. Однак, успішність справи залежить не тільки від якості прийнятих рішень, а й від процесу та якості їх виконання. Тобто, в першу чергу повинен бути налагоджений чіткий взаємозв’язок між структурними підсистемами операційної системи, має бути присутній оперативний обмін інформацією та визначена схема виконання рішень керівництва компанії. Якість виконання управлінський рішень залежить від налагодженої співпраці всіх структурних підрозділів підприємства. В результаті, якщо прийняте правильне рішення і система працює ефективно, то його виконання повинне принести очікуваний результат.
Більшість менеджерів усіх рівнів керування хочуть мати систему адекватного і ефективного контролю, що допомагає забезпечувати відповідність подій, що відбуваються, плановим. Разом з тим необхідно враховувати, що хоча основний процес і теоретичні принципи контролю універсальні, практичну систему контролю варто створювати з урахуванням специфіки конкретних умов:
• наявності планів і службових посад;
• особистих якостей керівників;
• необхідності підвищення результативності й ефективності.
Існує безліч методів і систем контролю. Однак усі вони повинні відповідати одній загальній вимозі — відбивати плани, для виконання яких створені. Кожен план, кожен вид і етап діяльності мають унікальні, тільки їм властиві особливості. Тому кожен керівник повинний мати таку інформацію, що відбиває хід виконання плану, за який він несе відповідальність. Цілком природно, що інформація, необхідна для контролю за здійсненням програми маркетингу, буде істотно відрізнятися від інформації про хід виконання виробничої програми. Те ж саме можна сказати про необхідність відповідності системи контролю положенню посадової особи, що його здійснює. Крім того, система контролю на малому підприємстві зовсім інша, чим на великої фірмі. Сама природа контролю вказує на те, що чим більше в його системі враховуються конкретний зміст і структура плану, тим більш ефективно вона буде задовольняти вимогам керування.
Звідси випливає висновок: оскільки контроль має на меті забезпечити виконання плану, він повинний бути чітко прив'язаний до нього.
Система контролю повинна відповідати також і організаційній структурі, тому що остання є засобом чіткого розміщення кадрів на підприємстві і допомагає розподілити відповідальність за ефективне виконання плану. У цьому зв'язку система контролю повинна бути порівнянна з організаційною структурою. [3]
Отже, ефективність функціонування господарюючого суб'єкта в більшості залежить від якісно сформованої операційної системи. А контроль є невідємним елементом нагляду за функціонуванням операційної системи.
Список використаних джерел:
1. Основи менеджменту: Підручник для студентів ВНЗ / за аг. ред. В.Г. Федоренко. – К.: Алерта, 2007. – 420 с.
2. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. -Тернопіль:Карт-банш,1997.
3. Смирнов С. А. Контролинг: учебно-практическое пособие.- М.: МЕСИ, 1999.
