Альона Мельниченко,
IV курс,
спец. «Транспортні системи і технології», д.ф.н.,
Керівники – Лихолат О.А., Вишнікіна О.В.,
Академія митної служби України,
м. Дніпропетровськ
ОГЛЯД РИНКУ РИБНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ
Український ринок рибної продукції, на жаль, є імпортозалежним. Ситуація щодо власної сировинної бази з кожним роком стає все гіршою та гіршою. За підсумками попереднього року та першого кварталу поточного року надходження в Україну морепродуктів значно зменшилось. Виходом з ситуації, що склалась, може стати відродження сировинної бази та створення власної аквакультури. Але попередні спроби відродження вітчизняної аквакультури зазнали поразки. Перш за все, це пов’язано зі старінням рибопромислового флоту, а також з відсутністю адекватного фінансування – державні інвестиції в основний капітал підприємств вітчизняного рибного господарства складають лише 0,05 % від загальної суми, що надходить до агросектору. Як зазначають спеціалісти, середній вік українських суден складає понад 20 років, а технічний знос – понад 80 %. Натепер в галузі збереглось не більше 400 суден. А прогнози на майбутнє не обіцяють покращення ситуації, що склалась.
Сьогодні промислові судна України добувають в основному кільку, тюльку, сардину, скумбрію, ставриду, тріску, карпа. Але за останні роки вилов значно зменшився порівняно з попередніми роками. Порятунком галузі могло б стати грамотне державне регулювання, але воно носить досить фрагментарний характер [1].
Саме тому Україні не залишається нічого, окрім як активно імпортувати рибу та рибопродукти. За період з 2006 по 2010 рік обсяг імпорту перевищив обсяг експорту приблизно в 155 разів, і це зрозуміло, адже, на жаль, Україна не настільки багата на рибу та рибопродукти, як, наприклад Китай, який буквально за останні кілька років став лідером в цій галузі. Так, у 2010 році з Китаю до України було завезено риби та рибопродуктів на загальну суму 4190436 $. Але риба імпортується і з таких країн, як Японія, Таїланд, Норвегія, Ісландія, США, В’єтнам, Литва та ін. Експортуються риба та рибопродукти в основному до таких держав як Росія, Польща, Молдова, Білорусь, тобто, до сусідніх держав-членів СНД [2].
В першому кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року імпорт риби на територію України зменшився на 4 %. Темпи зменшення даного показника у порівнянні з 1 кварталом 2010 року були більш істотними і склали 44 %. Об’єм виробництва риби в першому кварталі 2011 по відношенню до 4 кварталу 2010 року зменшився на 12 %, а по відношенню до 1 кварталу 2010 – зменшився на 54 % [3]
Але, попри все це, відмовитись від вживання риби ми не можемо, тому що її користь та незамінність для організму людини поза сумнівом. Погодьтесь, у світі не так багато продуктів, багатих на корисні для серця та судин омега-3 жирні кислоти та незамінні амінокислоти, які володіють високою харчовою цінністю та фізіологічною активністю і вкрай важливі для міжклітинних процесів. У рибі ж вони містяться в надлишку, так само як і вітаміни А, D, E, залізо, фосфор, цинк, кальцій, селен та ін. Корисні властивості цього продукту вже давно використовуються дієтологами, особливо у випадках захворювань шлунку та проблем із щитовидною залозою. Також риба є важливим джерелом високоякісного білка, який містить усі необхідні для людини незамінні амінокислоти (в тому числі метіонін). Перевагою рибного білка є низький вміст сполучної тканини, що забезпечує її високу засвоюваність (93-98 %).
Багато фактів вказують на те, що вживання риби зменшує смертність від серцевої недостатності - найсерйознішої причини смерті у розвинених державах. Також не варто забувати про те, що морепродукти є головним джерелом йоду для людини. Риба багата на селен – істотний елемент, який може захистити і від серцево-судинних захворювань, і від негативного впливу ртуті.
В той же час, зважаючи на сучасну екологічну ситуацію, постійно зростає інтерес до вивчення потенційних афектів впливу на організм людини ртуті, знайденої в рибі. Стає зрозумілим, що є дуже багато фактів за і проти, але кожен сам повинен вирішувати, чи варто йому їсти рибу і що для нього головніше.
Сьогодні рибна промисловість контролюється не в достатній мірі. Важливе значення має митний контроль, адже він повинен запобігати проникненню на внутрішній ринок небезпечної риби і вимагати, щоб товаросупровідні документи на рибну продукцію містили правдиву інформацію щодо вмісту шкідливих речовин. Необхідно регулярно проводити дослідження та контроль виробників риби, а вони здійснюються дуже рідко, та й якщо і проводяться, то носять необ’єктивний характер, оскільки контролюючі органи не мають достатньо коштів, щоб протестувати рибу на всі відомі показники. На жаль, поки що інтереси виробників стоять вище за здоров’я людей. На нашу думку, єдиний спосіб вирішення цієї проблеми – покращення роботи державних органів в області контролю за якістю продуктів харчування, перш за все, їх зацікавленість у відстоюванні інтересів пересічних громадян нашої держави та прагнення уряду оздоровити націю.
Список використаних джерел:
1. www.bconsult.com.ua
2. www.customs.gov.ua
3. www.souz-inform.com.ua
