Юлія Рак,
2 курс, спец. «Правознавство», д.ф.н.,
Наук. кер. – Лихолат О.А.,
Булейко А.А.,
Академія митної служби України,
м. Дніпропетровськ
КЛАСИФІКАЦІЯ ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ ПРИ ПЕРЕТИНАННІ МИТНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ
Україна як незалежна держава знаходиться в геополітичному торговому просторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусії, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезний потенційний ринок збуту української продукції. З цими державами Україна має загальний кордон, а з Туреччиною і Грузією - морський в акваторії Чорного моря.
Україна явно недооцінила потенційні можливості цих країн у розширенні торгово-економічних відносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше існуючих економічних зв'язків і їх значне розширення країн є для України об'єктивною необхідністю. Через простір цього ринку Україна може просувати свої товари на інші ринки.
Просування товарів України на ринки ЄС проходить з великими труднощами у зв'язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень, антидемпінгового регулювання. У торгівлі з цими країнами виявилася повна безперспективність орієнтації на експорт сировини і виробів первинного ступеня обробки. На ринку ЄС варто взяти курс на максимально швидке адаптування вітчизняного виробництва до економічних реалій сучасного ринку. У торгівлі України з державами ЄС спостерігається незбалансованість.
Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії, АТР. Там набирає силу таке об'єднання держав у загальний ринок, як АРЕС (Аsіа and Pasifics Economics Corporation) у складі 15 держав, створене в 1989 році. У це угруповання входять країни АСЕАН, НІК і такі розвинуті країни як Японія, США, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також Китай. Цей регіональний ринок найбільший, з величезними природними багатствами, де проживає близько 40% населення земної кулі, виробляється більш 50% ВНП світу. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки.
Україна здійснює торгівлю і з країнами такого великого ринку як НАФТА, куди входять США, Канада, Мексика. Це ринок високих технологій.
Стратегічний напрям економічної інтеграції України передбачає встановлення і поглиблення прямих контактів між державами – членами Європейського Союзу, Російською Федерацією, країнами Співдружності Незалежних Держав [3; с.136-138].
Безперечно, успішній інтеграції України в світовий економічний простір перешкоджає багато проблем, з якими держава повинна поступово впоратися. До таких проблем варто віднести: відсутність системного підходу до міжнародної інтеграції та співпраці; недостатній рівень доступу українських товарів і послуг до зовнішніх ринків; низька диверсифікованість українського експорту (товарна й географічна); низька ефективність підготовки до інтеграції України в ЄС; недостатнє використання потенціалу торгово-економічного співробітництва з країнами СНД, іншими перспективними торгівельними партнерами й регіональними інтеграційними об'єднаннями; низька ефективність залучення й використання зовнішньої допомоги. Проте не можна не відмітити того, що Україна вже досягла значних результатів. Завдяки своєму вигідному геополітичному становищу через її територію проходить велика кількість найрізноманітніших товарів, серед яких не останнє місце належить парфумерно-косметичним товарам.
За останні роки спостерігається тенденція розвитку парфумерно – косметичного ринку, роблячи акцент на здоров’я споживачів, індивідуалізацію і багатофункціональність косметики, створення нових сегментів ринку. Огляд стану світового та вітчизняного ринків парфумерно-косметичних товарів показав, що через специфічність українського ринку, який має свою структуру пропозиції і споживання, особливості споживчих переваг, його розвиток відбувається нерівномірно. Про це свідчать статистичні дані останніх трьох років. Так, в 2008 році експорт даних товарів складав 861 076 тис. дол. США в той час як імпорт – 141 210 тис. дол. США, тобто експорт переважав над імпортом у 6 разів. У 2009 році спостерігалося зменшення загального обсягу як експорту, так і імпорту – 685 712 : 136 695 тис. дол. США. Це пояснюється загальним зниженням ділової активності на тлі світової фінансово-економічної кризи. Проте в наступному році ситуація покращилася, бо показники експорту та імпорту зросли та склали в числовому вираженні відповідно 772 262 : 163 163 тис. дол. США. Становлення ринкових відносин, їх розвиток та вдосконалення вимагають чіткого підходу до характеристики парфумерно-косметичних товарів як об’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тому проблема всебічного вивчення товару з оцінкою його видових, кількісних та якісних характеристик була і буде актуальною незалежно від суспільних формацій.
Парфумерно-косметичні товари призначені для ароматизації та гігієни людини, для догляду за шкірою обличчя, рук, тіла, догляду за волоссям, порожниною рота, для захисту від шкідливої дії природних факторів, для прикрашання обличчя та тіла людини, а також для надання помешканню приємного аромату.
Проблема класифікації парфумерно-косметичної продукції - питання актуальне як для звичайних користувачів, так і для професіоналів. До сих пір ніхто не створив універсальну класифікацію, яка б вказувала на всі ознаки товару. Враховуючи існування різних класифікацій, ми виділяємо одну, яка є найбільш загальною (Див. Таблиця 1 «Загальна класифікація косметичних засобів»).
Крім вищезазначеної класифікації косметичних засобів використовують ще й маркетингову класифікацію (створена для зручності розподілу продукції на торгівельні точки), за наданням лікувально-профілактичної дії, а також за ступенем взаємодії зі шкірою [4, с.31-45].
Таблиця 1
«Загальна класифікація косметичних засобів»
Класифікаційна ознака Класифікаційне групування Види косметичних засобів
Функціональна дія Гігієнічні (очищаючі)
Косметичні (зволожуючі,
живильні, тонізуючі)
Декоративні
Захисні
Лікувально-профілактичні
Спеціальні Мило, шампуні
Креми, лосьйони, бальзами
Пудра, помада
Креми для тіла, рук
Дезодоранти, антиперспіранти; лосьйони від висипу угрів
Депілятор, креми для масажу
Консистенція Рідкі
Емульсійні
Желеподібні
Мазеподібні
Воскоподібні
Порошкоподібні Лосьйони, шампуні
Креми, шампуні
Креми, бальзами
Креми, блиск
Губні помади
Пудри, тіні
Тип шкіри, волосся Для сухої шкіри (волосся)
Для нормальної шкіри (волосся)
Для жирної шкіри (волосся) Креми, шампуні
Лосьйони
Молочко
Поряд з декоративною в окремий клас виділяють лікувальну косметику, оскільки вона поширюється через мережу аптек. Основна відмінність від інших косметичних засобів - лікувальний або лікувально-профілактичний ефект. За своїм впливом вона може бути як селективною, так і професійною. Найвідоміші марки: Avene, Vichy, Klorane, Lierac та інші. У цій групі засобів виділено такі підгрупи:
• Профілактична косметика. Основна її мета - профілактика різних шкірних порушень. Дія активних інгредієнтів поширюється на базальний шар епідермісу. Її рекомендують використовувати в домашніх умовах, а також для щоденного застосування.
• Дерматологічна група. Призначення цієї косметики - лікування. Дія активних компонентів спрямована не лише на поверхню шкіри, але і на клітини, які виконують певні функції (меланоцити, фібробласти і інші). Використовувати її дерматологи рекомендують лікувальними курсами, які, як правило, тривають від одного до трьох місяців.
Парфумерно-косметичні товари, як і решта товарів, що обертаються в зовнішній торгівлі, у тому чи іншому вигляді відображені у товарній номенклатурі. Як і в Гармонізованій системі опису та кодування товарів, в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) всі товари згруповані у 21 розділі та наведені у 97 групах. Парфумерно-косметичні товари за УКТЗЕД визначені в Групі 33 – «Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати». В даній групі можна виділити такі позиції:
3301 – Олії ефірні (недетерпенізовані (які містять терпени) або детерпенізовані (які не містять терпени)), включаючи конкрети та абсолюти (екстракти квіткових ефірних олій); резиноїди; екстракти ефірних олій із смолистих речовин; концентрати ефірних олій у жирах, жирних оліях, восках або в інших подібних речовинах, одержані методом анфлеражу або мацерації; терпенові побічні продукти деерпенізації ефірних олій; водні дистиляти та водні розчини ефірних олій.
3302 – Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати із запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв.
3303 – Парфуми (духи) і туалетна вода.
3304 – Косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, крім лікарських препаратів, включаючи сонцезахисні препарати або препарати для загару; засоби для манікюру та педикюру.
3305 – Засоби для догляду за волоссям.
3306 – Засоби для гігієни порожнини рота або зубів, включаючи порошки та пасти для зубних протезів; нитки, використовувані для очищення проміжків між зубами (зубоочисні нитки), упаковані для роздрібної торгівлі.
3307 – Засоби, які використовують перед голінням, під час гоління або після гоління; дезодоранти для тіла, препарати для приготування ванн, депілятори, інші парфумерні або туалетні і косметичні препарати, не включені до інших товарних позицій; дезодоранти для приміщень, ароматизовані або не ароматизовані, з дезінфекційними властивостями або без них.
У практичній діяльності митних органів час від часу виникають ускладнення щодо класифікації окремих видів товарів. Такі ситуації виникають через те, що, з одного боку, неможливо індивідуалізувати кожен окремий товар, що обертається у зовнішній торгівлі, а з іншого боку, в цьому немає особливої потреби. Крім того, не завжди за допомогою описів товарних позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій чітко визначається той чи інший товар. Звичайно, в цьому разі стають у пригоді примітки до розділів, груп та позицій, а також основні правила інтерпретації товарної номенклатури.
Наприклад, у першій примітці до 33 групи вказано, що дана група не включає:
(а) природні живиці або рослинні екстракти товарної позиції 1301 або 1302;
(b) мило або інша продукція товарної позиції 3401; або
(с) живичний, деревний або сульфатний скипидар та інші продукти товарної позиції 3805.
А в четвертій примітці йде мова про те, що термін «парфумерні, косметичні або туалетні засоби» у товарній позиції 3307 означає, серед інших, такі вироби: пакетики з ароматичними речовинами; запашні препарати, які розповсюджують запах під час горіння; духмяні, ароматизовані серветки чи папір, просочені або вкриті косметичними засобами; розчини для зберігання контактних лінз або очних протезів (штучних очей); вату і повсть, неткані матеріали, просочені, покриті або збризнуті парфумерними або косметичними засобами; туалетні засоби для тварин [2, с.218-220].
Оскільки класифікація будь-якого товару повинна здійснюватись лише за однією товарною позицією, зважаючи на об’єм парфумерно-косметичної продукції, що є об’єктом зовнішньоекономічної діяльності, митник повинен під час визначення коду товару за УКТЗЕД звертати особливу увагу на основні ознаки класифікації товарів, зокрема, функціональне призначення.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про митний тариф України» від 21.12.2010 р. №2829-VI
2. УКТЗЕД – К.:ЛАТ&К, Видрукувано СПД Попов, 2004. – 626 с.
3. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми : Навчальний посібник/ Г. А. Семенов, М. О. Панкова, А. Г. Семенов; Мін-во освіти і нау-ки України, Гуманітарний ун-т " Запорізький ін-т державного та муніципального управління " . -2-ге вид., перероб. і доп.. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -231 с.
4. Яковлева Л. А., Кутакова Г. С. Товароведение парфюмерно-косметических товаров. Учебник для вузов. – СПб.: Издательство «Лань», 2001. – 207 с.
