Ткач Катерина,
3 курс, спец. «Комп’ютерні науки», д.ф.н,
Наук.кер. –Вишнікіна О.В., Лихолат О.А,
Академія митної служби України,
м. Дніпропетровськ
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Молоко – єдиний продукт харчування в перші місяці життя новонародженого. З віком його значення в харчуванні людини зберігається, хоча вже однорічна дитина, а тим більше школяр і доросла людина харчуються не тільки молоком або молочними продуктами, а й іншими видами продуктів. У більшості країн світу основні молочні продукти отримують з коров’ячого молока. Молоко та молочні продукти (незбиране молоко, кисломолочні продукти, сир) мають ряд дуже цінних поживних властивостей, які не можуть замінити інші продукти. Найважливіша їх роль у харчуванні людини полягає у забезпеченні організму кальцієм, вітамінами В2, А, повноцінним білком. Без споживання молочних продуктів важко набрати в денному раціоні харчування необхідну для людини кількість кальцію і вітаміну В2. Дуже важливе споживання молока і молочних продуктів для росту і розвитку дітей та підлітків, для формування скелета і зубів.
Щороку повідомляється про безперервне зростання валового виробництва молока. Однак, паралельно спостерігається зниження поголів’я великої рогатої худоби (табл.1,2) [1].
Виникає природне запитання – звідки береться молоко? А воно береться шляхом фальсифікації натурального молока розведенням водою та іншими засобами. Асортиментна фальсифікація здійснюється шляхом підміни одного виду молока іншим. Якісна фальсифікація молока і молочних продуктів здійснюється наступними способами: розведення водою; зниженням вмісту жиру; додавання чужорідних компонентів; розкисленням кислого молока, порушенням рецептурного складу в морозиві, сухих дитячих молочних сумішах; невідповідністью штучних сумішей жіночого молока. Кількісна фальсифікація молока і молочних продуктів (недолив, обмір) – це обман споживача за рахунок значних відхилень параметрів товару (обсягу), що перевищують гранично допустимі норми відхилень. Інформаційна фальсифікація здійснюється шляхом спотворення інформації в товарно-супровідних документах, маркуванні та рекламі.
Таблиця 1
Виробництво молока у 2011 році
Період року Молоко
Тисячі тонн у % до відповідного періоду у 2010 році
Січень 563.9 98.1
Січень-лютий 1153.1 98.9
Січень-березень 1985.2 98.7
Таблиця 2
Поголів’я худоби
Період року Велика рогата худоба
усього у тому числі корови
тисячі голів у % до відповідної дати попереднього року тисячі голів у % до відповідної дати попереднього року
на 1 лютого 2011 4594.8 93.7 2639.9 96.5
на 1 березня 2011 4573.9 93.4 2622.8 96.1
на 1 квітня 2011 4536.4 93.7 2620.1 96.1
За більшим прибутком виробники зовсім забувають про якість і користь, а у деяких “молочних продуктах” молока немає зовсім. Проте, там є пральний порошок, сода, крохмаль, крейда, мило, вапно, борна або саліцилова кислоти і навіть гіпс.
Сільськогосподарська галузь в Україні в занепадницькому стані, хоча вона мала б стати надійною основою економіки країни. Подібний феномен, на наш погляд, буде посилюватися, оскільки відсутня матеріальна зацікавленість працівників сільськогосподарської галузі – по зарплатах. Відповідно до графіка, фінансисти та бухгалтери знаходяться на самій вершині, а сільськогосподарська галузь в самому низу.
Графік залежністі заробітної плати від виду діяльності
Нововведена система дотування виробників молока зазнала фіаско. Допомога учасникам ринку від держави звелася до нуля, показники галузі погіршилися. Проте чекати молочникам нічого. Як відзначають в міністерстві, грошей на них немає і зараз. За повідомленням Мінагрополітики, станом на 16 червня 2011 р. на спеціальному рахунку Держказначейства України акумульовано лише 222,6 млн. грн. з ПДВ, що в 3,5 рази менше фактичних надходжень за аналогічний період минулого року. Ненадходження коштів у запланованих обсягах від сплати ПДВ переробними підприємствами до спецфонду держбюджету не дозволяє Мінагрополітики направити бюджетні кошти на виплату дотації виробникам молока за реалізований ними переробним підприємствам продукт, оскільки для здійснення її виплати необхідно понад 1,4 млрд. грн. на рік.
З 2011 року в Україні працює нова система держпідтримки тваринників. Але вже сьогодні очевидно, що вона не виносить ніякої критики. Згідно з новим порядком, переробники перераховують ПДВ до бюджету, де ці суми акумулюються і звідки вже перерозподіляються на користь тваринників з розрахунку на одну корову і одну голову іншої худоби.
За оцінками фахівців, справжню картину в галузі відображають не показники Держкомстату за надоями, а дані щодо реальних поставок молока вже на переробку. За офіційними даними, в першому кварталі поточного року на переробку надійшло на 3,1 % молока менше, ніж торік. Зокрема, сільгосппідприємства збільшили показник на 5 %, а приватні подвір’я скоротили на 9 %. Як відзначають аналітики, з введенням нового механізму дотування падіння чисельності поголів’я великої рогатої худоби лише прискорилося.
Ситуація в молочному скотарстві залишається досить напруженою. За даними Української аграрної конфедерації (УАК), в 2010 р. Україна виробила мінімум молока за останні 55 років. Держпідтримка у поточному році практично відсутня. Як відзначають в УАК, за п’ять місяців минулого року виробникам молока за рахунок ПДВ було направлено 250 млн. грн. (або 14 % в ціні молочної сировини), а в цьому році за той же період – всього 5,3 млн. грн.
В минулому році через істотне зростання цін на молочну продукцію значно зросла рентабельність виробництва молока і досягла майже 18 %. Це один з кращих показників незалежної Україні по молочному скотарству. У тому числі цього допомогла досягти саме дотація на молоко і м’ясо. В 2010 році було по спецрежиму оподаткування ПДВ направлено 2,4 млрд. грн. Всього за 2010 р. за рахунок оподаткування на додану вартість було залишено 13,9 млрд. грн. У 2011 році підтримка по м’ясу і молоку практично відсутня.
Між тим, натепер у парламенті зареєстровано законопроект, який передбачає повернення до старого механізму дотацій виробникам м’яса та молока. Аналітики сходяться на думці, що галузь це, звичайно, не врятує, але дозволить зупинити падіння показників. Колишній механізм добре працював – гроші залишалися в молочній промисловості. Схема була вигідна як виробникам, так і переробній промисловості. На сьогодняшній день гроші відправляють в спецфонд на компенсацію процентних ставок, будівництво, але не тільки на молочне, а й на свинарство, птахівництво, тобто на ті галузі, які не потребують підтримки [2].
За даними митної статистики в Україну ввозяться молочні продукти і, насамперед, сири, масло, продукція молочної переробки. Наочно видно, що імпорт у багато разів перевищує експорт [3]. Це свідчить про:
• низькі стандарти виробництва;
• малу довіру до якості продукції;
• малий обсяг виробництва якісної продукції;
• постійні випадки фальсифікації.
Хоча, зі вступом до СОТ, в Україні скасована обов’язкова сертифікація молочної продукції (за винятком дитячої та дієтичної продукції), це зовсім не означає, що митниця повинна давати «добро» на ввезення в Україну неякісної продукції. Основна проблема якості продуктів, як і основна проблема нашого суспільства в цілому, криється в національних підходах до вирішення даної проблеми. До тих пір, поки не буде жорсткого контролю якості, не буде і результату.
Список використаних джерел:
1. www.minagro.kiev.ua/stat/tvar/tvar.php3
2. www.ukrstat.gov.ua/express/expres_u.html
3. www.kmu.gov.ua/dmsu/control/cstat/f11a/showstat
