Ситуація в сучасній Україні ускладнюється через прорахунки у податковій, кредитній, монетарній і зовнішньоекономічній політиці держави, інші недоліки, припущені в процесі соціально-економічних перетворень.
Виникнення віртуальних магазинів, установ з надання розрахункових, конвертаційних та інших послуг, у тому числі й протиправного характеру, ускладнило контроль за грошовими і товарно-матеріальними потоками. Останнє у свою чергу сприяє активізації діяльності транснаціональних злочинних формувань, скоєнню широкомасштабних шахрайств, розповсюдженню ухилень від оподаткування, корупції, зростанню тіньового капіталообороту, тінізації національних і міжнародних економічних відносин, відтворенню їх криміногенних чинників.
Феномен тіньової економіки та проблеми її запобігання розглядались у публікаціях таких вчених як Л. Абалкін, В. Бородюк, З. Варналій, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Засанський, А. Іващенко, Ю. Козлов, О. Осипенко, С. Пирожков, Т. Приходько, В. Попович, О. Турчинов, С.О. Коваленко та інші [1, с. 69-70].
Як суспільне явище «тіньова» економіка притаманна усім країнам незалежно від моделі та рівня їх соціально-економічного розвитку. Доки існуватиме державна форма організації суспільного життя, а держава у той чи інший правовий спосіб впливатиме на економічний розвиток шляхом реалізації бюджетної, податкової, грошово-кредитної, валютної політики тощо, доти зберігатиметься й «тіньова» економіка. Суттєво може змінюватись лише її питома вага, роль, яку вона відіграє у суспільному житті, а також механізми її взаємодії з легальною економікою.
Серед основних чинників і умов, які визначають надзвичайне зростання обсягів «тіньової» економіки на сучасному етапі розвитку держави, можна назвати:
• соціально-економічна криза в країні;
• непослідовність економічних і соціальних реформ;
• неврегульованість суспільно-економічних відносин;
• недосконалість політики держави;
• відсутність стабільного законодавства, яке регламентує економічну діяльність;
• серйозні прогалини в чинному законодавстві;
• небезпечний рівень корумпованості державних службовців;
• бартеризація взаєморозрахунків між суб’єктами господарювання [2, с. 97-98].
Першим кроком у здійсненні комплексних заходів щодо обмеження сфери тіньової економіки можна вважати Указ Президента «Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачено податки» (від 31 березня 2000 року). Як свідчать соціологічні опитування, підприємці вважають, що повідомляти владі всі фінансові подробиці про себе за умов нестабільного законодавства дуже небезпечно. Тому, в кращому випадку, легалізація прихованих доходів у вигляді податкової амністії принесе бюджетові кілька сотень мільйонів гривень.
Щоб зменшити обсяг тіньового сектору в Україні необхідно продовжити комплекс реформ у податковій сфері, при цьому основна увага має бути приділена таким напрямам:
• зміцненню податкової системи та податкової служби на основі змін у податковому законодавстві;
• підвищенню прозорості у податковій сфері та належному контролю операцій органів державного управління;
• створенню правового механізму та відповідної інфраструктури для протидії відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом, і поверненню незаконно вивезених з України капіталів;
• зміцненню методів управління у державному секторі, а також удосконаленню функціонування державної влади в цілому [3, с. 29].
Іншим важливим напрямком є стимулювання виробничої діяльності, відновлення і забезпечення ефективного виробничого потенціалу на основі національних і зарубіжних інвестиційних ресурсів.
Можна зробити висновок, що державі належить провідна роль у формуванні економіки країни. Тому, частка тіньової економіки прямо залежить від державної політики. Вона реалізується через бюджетне інвестування державою відповідних програм – фінансування розвитку державних підприємств, інфраструктури, науки, культури, освіти, соціального захисту населення тощо, а також через регламентацію цін, заробітної плати та інших інструментів ринкового механізму.
Отже, повністю позбутися у країні такого явища як тіньова економіка неможливо, проте саме від держави та від її громадян залежить яким буде цей обсяг.
Список використаних джерел
1. Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів. Питання теорії та методології: Моногр. / В.А. Предборський. – К.: Кондор, 2005. – 616 с. – Бібліогр.: с. 595-613. – укp.
2. Логвиненко М. Проблеми детінізації економіки в умовах нової економіко-правової політики / М. Логвиненко, П. Пушкаренко // Право України. – 2005 – №7 – С. 97-100.
3. Литвиненко В. Економіка і «тіньовий» сектор / В. Литвиненко // Закон і бізнес. – 2001. – №22. – С. 29.