Актуальною проблемою як країн з низьким рівнем економічного розвитку, так і розвинутих країн залишається проблеми забезпечення продовольчої безпеки. Всі країни постійно удосконалюють механізми підтримки продовольчої безпеки, особливо щодо малозабезпечених верств населення. Нинішній етап у розвитку нашої держави, покладаючись на глобалізаційні процеси в світі, вимагає відповідної побудови національної продовольчої безпеки, що передбачає вирішення комплексу економічних, політичних та соціальних проблем.
Дослідженням даної теми займалися відомі вчені, серед яких: Л. Каторович, А. Маршалл, Ї. Мальтус, Д. Рікардо, А. Сміт та ін.
Мета написання даної статті полягає в теоретичному обґрунтуванні застосування національного та регіонального відтворювальних підходів, визначенні напрямів політики держави та розробці на цій основі методів удосконалення системи державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки. Забезпечення національної продовольчої безпеки повинно грунтуватися на системному підході до вирішення її завдань серед яких:
— відпрацювання ринкового механізму господарювання та справедливий перерозподіл прибутку між галузями народного господарства;
— забезпечення ресурсної достатності продовольчих товарів за рахунок нарощування їх власного виробництва;
— стабільність продовольчого постачання протягом року на всій території України і за будь-яких умов;
— доступність харчових продуктів усім верствам населення незалежно від їх доходів, що вимагає надання відповідних дотацій з боку держави;
— забезпечення належної якості продовольчих товарів;
— формування раціональної структури споживання продуктів харчування.
Формування і розвиток продуктових ринків повинні ґрунтуватися з урахуванням особливостей потенціалу галузей, конкурентного середовища, попиту та пропозиції на конкретні види продукції, а також можливостей створення необхідних запасів продовольства й експорту. За розрахунками, в основу яких покладені раціональні норми харчування, рівень виробництва продуктів харчування населенням та нинішні ціни, потенційна місткість внутрішнього ринку продуктів харчування в Україні має становити 105,8 млрд. грн.
Найближчі роки регіон цілком може забезпечуватися за рахунок власного виробництва для внутрішнього споживання основних продуктів харчування.
У цій галузі можливе використання таких механізмів:
1.Формування спеціалізованих зон виробництва певних видів сільськогосподарської продукції з метою максимального використання біокліматичного і ресурсного потенціалу регіону.
2. Нормативне регулювання імпорту продовольства, введення квот на ввезення конкурентної продукції, яка в надлишку виробляється в регіоні.
3. Зміна напрямів державної підтримки сільського господарства па підтримку підприємств і фермерських господарств, здатних забезпечити найбільшу віддачу вкладених коштів.
4.Продовження реструктуризації заборгованості сільгосппідприємств, неперспективних господарств і наявність значної заборгованості у підприємств, що блокують нормальні кредитно-грошові операції. Пропонується здійснити комплексну реструктуризацію заборгованості сільськогосподарських товаровиробників по платежах до регіонального бюджету на основі механізму, який передбачає реструктуризацію тільки за наявності реальних гарантій подальшого ефективного функціонування підприємств.
5. Забезпечення єдності агропродовольчих ринків і розвиток ринкової інфраструктури; участь регіону у встановленні режиму безперешкодного переміщення товарів, послуг і ресурсів по всій території країни; проведення єдиної антимонопольної політики в секторі; підтримка формування і регулювання ринків продовольчої продукції (міжрегіональних і регіональних бірж, оптових продовольчих ринків, аукціонів).
Механізми політики забезпечення продовольчої безпеки повинні здійснюватися на державному рівні, оскільки її забезпечення неможливе без централізації і координації дій всіх учасників цього процесу. Тому система продовольчої безпеки регіону повинна враховувати пріоритетність загальнодержавних інтересів у даній галузі, єдність і взаємозв'язок регіонального і національного відтворення і не ставити під загрозу продовольчу безпеку інших регіонів при реалізації власних інтересів.
Основною причиною формування продовольчої небезпеки для домогосподарств є дефіцит доходів та інших ресурсів, необхідних для забезпечення продуктами. В умовах реформування економіки можна виділити три основні фактори, що сприяють розширенню бідності та, відповідно, загрожують продовольчій безпеці: низький рівень оплати праці, зростання кількості безробітних, криза системи соціальної підтримки населення.
З урахуванням вищесказаного система заходів, що сприяють підвищенню продовольчої безпеки, повинна складатися з:
- політики формування доходів населення, спрямованої на зниження рівня бідності;
- заходів, що сприяють зміщенню пріоритету соціальної політики в бік підтримки найбільш нужденних верств населення;
- заходів, що забезпечують продовольчу підтримку сімей і громадян, які не мають достатніх ресурсів для харчування відповідно до мінімальних фізіологічних стандартів.
Підводячи підсумки, можна сказати, що основною причиною формування продовольчої небезпеки для домогосподарств є дефіцит доходів та інших ресурсів, необхідних для забезпечення продуктами. В умовах реформування економіки можна виділити три основні фактори, що сприяють розширенню бідності та, відповідно, загрожують продовольчій безпеці: низький рівень оплати праці, зростання кількості безробітних, криза системи соціальної підтримки населення.

Список використаних джерел:
1.Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: монографія / В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько.- К. :НІСД, 1997.- 144 с.- (Сер.”Нац. безпека”;Вип. 2).
2. Шкаберін В.М. Формування державної політики забезпечення продовольчої безпеки: зарубіжний досвід // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – №1. – С. 171–177.
3. Семенов В.Ф , Загальний курс агробізнесу: навчальний посібник. – К. : Знання, 2000 рік, ст. 76-85
4. Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах реформування і регулювання аграрного сектора економіки 2005 г._ info@disser.com.ua .
5. Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.07.02 [Електронний ресурс] / Ольга Іванівна Гойчук; Миколаївський держ. аграрний ун-т. — Миколаїв, 2004. — 32 с. — укp.