Проблема формування коштів Пенсійного фонду України, як і пенсійне забезпечення загалом, на сьогодні є досить гострою проблемою. Затверджений раніше план пенсійної реформи досі не втілений у життя. З кожним роком все гостріше постає питання фінансування Пенсійного фонду, збільшується його залежність від фінансування з Державного бюджету. Проблема фінансування пенсійних виплат з Державного бюджету потребує значного вдосконалення: як теоретичного, так і організаційно-методичного.
Значний внесок у дослідження проблем пенсійного забезпечення зробили такі вітчизняні вчені, як О.Адамик, Б.Зайчук, О.Зарудний, Б.Надточій, І.Ткачук та ін.. Проте недостатньо вивченими є питання класифікації доходів Пенсійного фонду України, особливо це стосується доходів із Державного бюджету України.
Метою даної статті є з’ясування механізму бюджетного фінансування Пенсійного фонду України та проведення аналізу здійснення видатків Пенсійним фондом України на базі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено розмежування джерел фінансування пенсійних виплат за різними пенсійними програмами між Державним бюджетом України та бюджетом Пенсійного фонду. Виходячи із цього, джерела формування бюджету Пенсійного фонду можна систематизувати так: власні кошти Пенсійного фонду; кошти, що надійшли із державного бюджету; кошти державних позабюджетних фондів.
На разі ми розглянемо фінансування Пенсійного фонду України коштами, що надходять із Державного бюджету так як, частка у бюджеті Пенсійного фонду України коштів Державного бюджету складає біля 30% щорічно. Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України формуються відповідно до економічної структури видатків бюджетної класифікації, яка визначена Міністерством фінансів України.
Загалом фінансування Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету щорічно збільшується. Так, надходження коштів із Державного бюджету до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 2006-2010 років зростали. Якщо здійснити порівняння, то можна побачити, що у 2007 році порівняно із 2006 спостерігається збільшення надходжень на 56,26%, у 2008 порівняно із 2007 роком – на 59,28%, у 2009 році порівняно із 2008 – на 33,46%, у 2010 році порівняно із 2009 роком – на 18,46% і становило 234 890 7567 млн. грн..
Збільшення фінансування Пенсійного фонду із Державного бюджету зумовлено тим, що у 2007 році фінансування пенсій військовослужбовців передано Пенсійному фонду, а також збільшуються видатки на забезпечення допомог та різного роду дотацій різним категорія громадян.
Однією із найбільших статей, яка фінансується з Державного бюджету є пенсії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Фінансування пенсій військовослужбовцям відбувається відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» [5].
Відповідно до даного Закону, а саме статті 49, право на отримання пенсії як постраждалий від Чорнобильської катастрофи мають особи, віднесені до 1, 2, 3 та 4 категорій постраждалих. Пенсії таким особам, встановлюються у вигляді: державної пенсії, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
При визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають стаття 49, частина перша статті 50 та частина четверта статті 54, а також стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до статті 50 даного закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: 50%, 75% та 100 % мінімальної пенсії за віком відповідно до групи інвалідності постраждалого. Особам, віднесеним до категорії 2, 3 та 4 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30%, 25% та 15% мінімальної пенсії за віком.
Проведемо аналіз видатків на пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Так, у 2007 році в порівнянні із 2006 роком по ГУПФУ у Вінницькій області спостерігається збільшення видатків по даній статті на 17,7%, у 2008 в порівнянні із 2007 роком – на 50,33%, у 2009 році порівняно із 2008 роком спостерігається не значне збільшення видатків лише 8,38%, а у 2010 році порівняно із 2009 роком – на 37,73%. Незначне збільшення видатків у 2009 році пов’язано із незначним збільшенням загальної суми коштів Державного бюджету, які надійшли до Пенсійного фонду, що пов’язано із загостренням економічної кризи у країні.
Напевно другою за величиною статтею здійснення видатків є видатки на забезпечення пенсій військовослужбовців. Нарахування пенсій військовослужбовцям відбувається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію. Перелік осіб, які мають право на отримання пенсії військовослужбовця визначено статею 1-2 даного Закону [3]. Даним Законом також визначено умови нарахування пенсій військовослужбовцям.
Необхідно зазначити, що видатки на пенсійне забезпечення військовослужбовців, які зареєстровані при ГУПФУ у Вінницькій області щорічно збільшуються. Проаналізуємо здійснення видатків на пенсійне забезпечення військовослужбовців у 2006-2010 роках. Таким чином, у 2007 році в порівнянні із 2008 роком виплати пенсій та допомоги військовослужбовцям збільшилась на 19,52%, у 2008 році порівняно із 2007 – на 2,98%,у 2009 порівняно із 2008 роком спостерігається зменшення суми виплат пенсій на 7,10%, а у 2010 році порівняно із 2009 роком знову спостерігається збільшення видатків на 10,72%.
Досить важливим інструментом формування та реалізації державної політики, управління державою, забезпечення прав і свобод людини і громадянина став інститут державної служби в Україні. Виплата пенсій державним службовцям здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» [1]. Відповідно до вище указаного Закону, право на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Якщо подивитися на виплату пенсій державним службовцям по ГУПФУ у Вінницькій області, то можна одразу ж відмітити, що дані виплати збільшуються з року в рік. Таким чином, у 2007 році порівняно із 2006 роком спостерігається збільшення виплат держслужбовцям на 39,34%, у 2008 в порівнянні із 2007 роком – на 65,29%, у 2009 році порівняно із 2008 – 22,14%, а у 2010 році порівняно спостерігається збільшення виплати на 23,44% суми виплати у 2009 році.
Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих відбувається відповідно до Закону України «Про прокуратуру» [4]. Відповідно до статті 50-1, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Пенсія, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виплачується незалежно від заробітку, одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори і слідчі прокуратури, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства.
Якщо здійснити аналіз виплати пенсій прокурорам, то можна побачити, що видатки на виплату цього роду пенсій також щорічно зростають. Найбільше збільшення видатків на виплату пенсій прокурорам спостерігається у 2008 році, так якщо здійснити порівняння, то можна спостерігати збільшення виплати вдвічі більше, ніж у 2007 році. У 2009 та 2010 роках спостерігаються незначні збільшення виплат: на 6,79% у 2009 році більше, ніж у 2008 році і на 17,43% більше у 2010 році, ніж у 2009 році.
Програмою реформування пенсійної системи було передбачено поступове зменшення фінансування Пенсійного фонду України із Державного бюджету України. Але, як ми бачимо, залежність Пенсійного фонду з року в рік збільшується. Збільшується мінімальний розмір пенсії, збільшується кількість доплат до пенсій, кількості отримувачів пенсій, а також збільшується розмір дотацій із Державного бюджету для збалансування бюджету Пенсійного фонду України. Це відбувається у зв’язку із непослідовність і недоцільність прийняття рішень політиків, які призводять до того, що Україна ніколи так і не зможе перейти на систему пенсійного страхування, а так і залишиться пенсійне забезпечення, яке і полягає загалом у фінансуванні пенсій із Державного бюджету.
Список використаних джерел:
1. Про державну службу: Закону України від 16 грудня 1993 р. N 3723-XII зі змінами та доповненнями.
2. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV зі змінами та доповненнями.
3. Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб: Закон України від 9.04.1992р. N 2262-XI зі змінами та доповненнями.
4. Про прокуратуру: Закону України від 5 листопада 1991 року N 1789-XII зі змінами та доповненнями.
5. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закону України від 28.02.1991р. N 797-XII зі змінами та доповненнями.