Розвиток суспільства та стратегічні прагнення України до рівноправного партнерства у європейському співтоваристві зумовлюють посилення уваги до обґрунтованості та ефективності бюджетної політики у системі державного регулювання економіки. Побудова та здійснення такої політики має відповідати як тактичним завданням, так і довгостроковим перспективам соціально-економічного розвитку країни. Позитивні зрушення у сфері державних фінансів, які стосуються розширення сфери застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, суттєвого збільшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів за рахунок як передачі їм частини загальнодержавних доходів, віднесення до бюджету розвитку на місцевому рівні частини податку на прибуток підприємств, які передбачені новим Бюджетним кодексом, сприяють більш ефективній реалізації функцій бюджетної політики та задіяння її регуляторного потенціалу для вдосконалення системи бюджетного регулювання з метою підвищення рівня функціонування і розвитку економіки та добробуту населення.
Питанням бюджетного регулювання економічного зростання та механізму його забезпечення присвячені праці вітчизняних вчених: О.Барановського, С. Буковинського, В.Глущенка, А.Даниленка, І. Запатріної, І. Лук’яненко, Ц. Огня, В. Федосова, А. Чухна та інших. Н. Корень у своєму дослідженні вивчає основи формування оптимальної структури бюджетних видатків. І. Лютий розглядає суперечності реалізації бюджетної політики держави в контексті еволюції системи ринкових відносин. І. Чугунов визначив шлях переходу від управління видатками до управління результатами в межах розвитку програмно-цільового методу планування бюджету.
Метою даної роботи є розгляд теоретичних засад бюджетної політики у системі державного регулювання економіки, обгрунтування напрямів удосконалення бюджетного механізму регулювання та стимулювання економічного зростання, збалансованого соціально-економічного розвитку суспільства.
Методологічною основою дослідження бюджетної політики є теорія державних фінансів. Як фінансова категорія бюджетна політика відображає фінансові відносини у перерозподілі валового внутрішнього продукту з метою досягнення визначених суспільством цілей. З цієї позиції бюджетна політика має будуватися на основі науково обґрунтованої концепції розвитку бюджетних відносин у складі фінансової політики, спрямованої на фінансове регулювання економічних і соціальних процесів з метою гармонійного розвитку суспільства [3, с. 184].
Побудова науково обґрунтованої бюджетної політики як дієвого засобу регулювання соціально-економічного розвитку, формування її стратегічних цілей і завдань потребує вироблення вихідних методологічних принципів. Бюджетна політика є дієвим засобом управління бюджетними ресурсами та активним елементом фінансової політики, якщо вона ґрунтуватиметься на таких основних принципах: наукового підходу, послідовності, обов’язковості, дієвості, гласності, раціональності. При побудові та реалізації моделі ефективної бюджетної політики необхідно також дотримуватися певних засад, зокрема: переважання темпів зростання економіки над темпами зростання видатків бюджету; обґрунтованого обмеження рівня видатків; спрямування бюджетних видатків на досягнення визначених результатів; пріоритету середньострокового бюджетного планування; ефективного розподілу бюджетних ресурсів; відкритості і загальнодоступності інформації щодо здійснення доходів та видатків на всіх рівнях бюджетної системи [2, с. 45].
Згідно з новим Бюджетним кодексом України Бюджетна декларація ґрунтується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів України та інших прогнозних і програмних документах економічного та соціального розвитку і містить положення щодо:
1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, рівня безробіття);
2) основних завдань бюджетної політики, зокрема граничного обсягу дефіциту (профіциту) державного бюджету, частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України, граничного обсягу державного боргу, встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;
3) пріоритетних завдань податкової політики;
4) реалізації пріоритетних державних (цільових) програм;
5) взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, включаючи обґрунтування питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України;
6) інших питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України [1].
В умовах становлення ринкових відносин важелі та інструменти бюджетної політики повинні включати розробку законодавчих та інших нормативних документів, що стосуються бюджету, бюджетного планування, регулювання, нормування, фінансування, міжбюджетного розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, економічного стимулювання, бюджетної звітності, бюджетного контролю та впровадження ефективного бюджетного менеджменту [3, с. 185].
Актуальним завданням є визначення пріоритетів бюджетної політики, спрямованих на розвиток економічних і соціальних процесів в довгостроковому, стратегічному аспекті, у контексті системи пріоритетів як складової концепції ефективної бюджетної політики держави та територій. Пріоритети бюджетної політики найбільшою мірою виявляються у напрямах державних видатків. Динаміка структури видатків зведеного бюджету України в 2001-2009 рр. (табл. 1) показує, що найбільшу питому вагу у видатках зведеного бюджету становить соціальний захист та соціальне забезпечення, позитивною є тенденція зростання видатків бюджетів на освіту.
Таблиця 1
Структура видатків зведеного бюджету України (%)
Функціональна класифікація 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Загальнодержавні функції 17,0 14,2 13,2 12,0 10,9 11,3 10,7 9,9 10,6
Оборона 6,2 5,9 7,0 6,0 4,2 3,6 4,2 3,8 3,1
Громадський порядок, безпека та судова влада 7,6 8,4 7,7 7,7 7,2 7,3 8,1 8,7 7,9
Економічна діяльність 12,6 11,9 16,1 19,1 13,6 15,6 18,4 17,2 13,8
Охорона навколишнього природного середовища 1,2 1,1 1,2 1,2 0,9 0,9 1,0 0,9 0,8
Житлово-комунальне господарство 2,8 2,3 2,4 2,6 2,8 4,6 2,6 2,9 2,4
Охорона здоров’я 11,6 12,5 12,8 11,9 10,9 11,2 11,7 10,8 11,8
Духовний та фізичний розвиток 2,3 2,4 2,7 2,6 2,4 2,5 2,4 2,5 2,7
Освіта 17,8 20,3 19,8 17,9 18,9 19,3 19,5 19,5 21,5
Соціальний захист та соціальне забезпечення 20,9 21,0 17,1 19,0 28,2 23,7 21,4 23,8 25,4

Бюджетна політика підтримки пріоритетних галузей економіки може розглядатися в аспектах створення умов зростання сукупного попиту та ділової активності у широкому комплексі галузей, пов’язаних з пріоритетними виробництвами; стимулювання концентрації фінансових ресурсів у перспективних галузях економіки з метою реалізації механізмів подальшої диверсифікації економіки, здійснення цілеспрямованих структурних зрушень з метою покращення її відтворювальної структури. Напрями видатків державного бюджету повинні узгоджуватися з потребами економічної політики в цілому, мати чітко окреслений часовий проміжок, в іншому випадку тривала підтримка одних галузей та сфер спричинить виникнення структурних деформацій в економіці в цілому та збереження існуючих, зниження зацікавленості одержувачів такої підтримки у підвищенні результативності власної діяльності. У зв’язку з цим галузеві пріоритети мають змінюватися разом зі зміною стратегії соціально-економічної політики розвитку суспільства. Основним джерелом та механізмом реалізації пріоритетних напрямів бюджетної політики інноваційно-інвестиційного характеру має стати бюджет розвитку у складі державного та місцевих бюджетів, роль якого має зростати у перспективі з огляду на реалізацію стратегії сталого економічного розвитку [4, с. 52].
Бюджетна політика держави як динамічна система, що розвивається залежно від соціально-економічних потреб суспільства з метою активного впливу на економіку, має задіяти притаманні їй та апробовані практикою зарубіжних країн регуляторні механізми. Структурні зміни й необхідність виходу на нову якість економічного зростання та розвитку концентрують увагу на способах удосконалення бюджетної політики, яка має будуватися залежно від економічного циклу та сфер життєдіяльності суспільства, проблем і перспектив його розвитку.
Важливим є вибір моделі бюджетної політики та розробка адекватних заходів, які відповідають темпам і направленості інституційних змін. Подоланню розглянутих проблем, які існують у суспільстві у сфері державних фінансів, зокрема у бюджетній політиці, буде сприяти цілеспрямоване формування норм, правил, інститутів, необхідних в умовах трансформації економічного середовища. Розв’язання основних проблем у бюджетній сфері тісно пов’язано з ідеологією бюджетної політики, послідовним системним формуванням її інституту, узгодженою спрямованістю щодо досягнення сталого економічного розвитку. Водночас ця проблема має вирішуватися комплексно, у контексті соціально-економічної політики; формування концептуальних підходів у виборі моделі бюджетної політики потребує аналізу поточного стану та еволюції теорій бюджетної політики, оцінки її інституційних засад, адекватності у створенні умов і стимулів розвитку системи державних фінансів, насамперед бюджетної системи, ступеня ефективності реалізації функцій бюджетної політики.
Отже, удосконалення бюджетної політики має здійснюватися комплексно, у тому числі у сфері державних доходів, видатків, міжбюджетних відносин, інституційного середовища бюджетної політики. Необхідним є формування прагнення до дотримання у бюджетному процесі загальних принципів, які є нормою в розвинених країнах, зокрема, чітко сформульовані цілі бюджетної політики, умови макроекономічного розвитку і його перспективи, основні очікувані фінансові ризики, удосконалення процедур, які стосуються розроблення й ухвалення основних напрямів бюджетної політики, що сприятиме формуванню бюджетної системи, яка достатньою мірою відповідатиме вимогам її адаптації до потреб розвитку суспільства.

Список використаних джерел:

1. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III зі змінами та доповненнями [http://zakon.rada.gov.ua]
2. Глущенко В.В. Удосконалення механізму реалізації бюджетної політики в Україні / В.В. Глущенко // Вісник Дніпропетр. держ. фін. акад.: Економічні науки. – 2005. – № 2 (14). – С. 41-47.
3. Лисяк Л.В. Реалізація соціальних пріоритетів бюджетної політики в Україні / Л.В. Лисяк // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 6. – С. 182-186.
4. Полозенко Д.В. Теоретичні засади оцінки ефективності бюджетної політики / Д.В. Полозенко // Світ фінансів. – 2007. – Вип. 3(12). – С. 50-57.