Одним із основних елементів комерційної або маркетингової інфраструктури є біржі, які відіграють суттєву організаційну роль на ринку. Теоретичним висвітленням питань функціонування та розвитку біржового ринку в Україні займаються такі дослідники, як Б. Губський, Б. Дмитрук, О. Лактіонов, М. Солодкий, О. Сохацька та ін. Узагальнюючи результати досліджень можна стверджувати що біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами у конкретному місці та призначений час. Головною метою створення товарних бірж є залучення якомога більшої кількості сільськогосподарських товаровиробників до високо масштабних ринкових операцій. Біржа - це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами у конкретному місці та призначений час. Вони організують оптову торгівлю сільськогосподарською сировиною та продовольством, а також надають комплекс торгово-посередницьких послуг учасникам біржового ринку. За даними НАБУ (Національної асоціації бірж України) у 2010 році в Україні зареєстровано 519 бірж з загальною сумою статутного капіталу 215,6 млн. грн. В сфері біржової торгівлі працювало 1,3 тис. осіб, а загальний фонд оплати праці склав 19,6 млн. грн. Практичну діяльність протягом року здійснювали 337 бірж, у тому числі 337 універсальних, товарних та товарно-сировинних, на кожній з яких в середньому діє 8 брокерських контор. На біржах України було проведено 62,7 тис. торгів, на яких для продажу запропоновано товарів на суму 52,5 млрд. грн. [1, с. 44]. Протягом 2010 року на біржах було укладено 186,2 тис. угод загальною вартістю 44,7 млрд. грн., що майже вдвічі більше ніж у 2009 р. Середній обсяг одного торгу склав 712,6 тис. грн., що на 2,3 % більше ніж у попередньому році. Такого рівня було досягнуто за рахунок збільшення частки сільськогосподарської продукції в біржовому товарообороті, що свідчить про позитивні тенденції розвитку біржового ринку аграрної продукції. Слід відмітити, що у структурі біржового обігу сільськогосподарська продукція склала 58%, паливо - 14,7%, цінні папери -15,3% та інші (нерухомість, транспортні засоби, оргтехніка) - 22% [3, с. 55]. Важливою характеристикою біржового ринку виступає міра його структурованості - співвідношення спотових та строкових угод. Світовий біржовий ринок є переважно строковим, а контракти з реальним товаром займають незначну частку в загальній структурі. Зокрема, структура світового товарообороту має таке співвідношення - ф'ючерсні контракти - 78%, опціони - 20%, спотові контракти - 2% [2, с. 28]. У 2009 - 2010 р. загальний обсяг біржової торгівлі зменшився в середньому на 20 %. Обсяги сільськогосподарської продукції, що реалізується через біржі протягом останнього року скоротилася приблизно на 8 - 9 % по всім видам, а по олійним на 42,42 %. Позитивною тенденцією є збільшення кількості форвардних угод на продовольче зерно – 18, 66 % та зернобобові 2,6 рази [2, с. 62]. Найактивніше біржова торгівля ведеться на акредитованих біржах, які мають право здійснювати реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів на зерно. За даними САБУ (Союзу аграрних бірж України) найбільш ефективно функціонують: Українська універсальна біржа (м. Полтава), питома вага у загальній вартості якої складає 22,91%; Товарна біржа ”Українська ф’ючерсна біржа” - 21,21%; Чорноморська товарна біржа АПК (м. Миколаїв) – 17,88%; Київська агропромислова біржа ”Київагропромбіржа” (м. Київ) – 12,83%; Українська універсальна біржа ”Капітал” (м. Київ) – 12,09% [1, с. 46]. Таким чином, розвиток біржового ринку відбувається повільними темпами, а створені біржі не виконують покладену на них місію стабілізатора цінових ризиків. Причини повільного розвитку бірж слід поділити на первинні і вторинні. До первинних відносять загальноекономічні та адміністративно-правові умови функціонування ринку в цілому: відсутність цілісної політики у питанні становлення біржового ринку, кризовий стан виробництва, відсутність висококваліфікованих фахівців з питань функціонування бірж. До причин другого порядку віднесено ті, які зумовлені впливом дестабілізуючих факторів: відсутність відповідної законодавчої бази, відсутність балансу виробництва реалізації продукції, низька культура учасників біржового ринку. Незважаючи на позитивні тенденції торгівлі сільськогосподарською продукцією, аграрії практично не використовують біржові канали реалізації, оскільки більшість їх не має значних обсягів продукції для формування біржового лота. Необхідною передумовою рівноправної участі сільськогосподарських товаровиробників в біржовій торгівлі є створення агроторгових домів на кооперативних засадах, які можуть мати на біржах брокерські місця, або створювати власні брокерські контори. Отже, проведені дослідження діяльності товарних бірж і агроторгових домів дозволили зробити висновок, що вони повинні створювати в Південному регіоні умови для розвитку аграрного виробництва та сприяти розвитку експорту сільськогосподарської продукції. З огляду на те, що Причорноморський регіон (Болгарія, Румунія, Росія, Грузія, Туреччина), до якого входить Україна, стає одним із основним центрів міжнародної торгівлі зерном, існує необхідність створення великомасштабного біржового ринку в її південних областях.

Список використаних джерел
1.Барановський О. Біржі товарні в Україні:вчора,сьогодні і завтра. Вісник податкової служби України. – 2008 №6. - с.44-46.
2.Бевз О.П., Скотнікова М.Н. Економіка і організація біржової торгівлі:навчальний посібник – К., 2007
3.Гайдуцький П.І., Бузовий Є.А.,Тимченко В.Н. Біржова торгівля. Основи ринку. – К.: вид-во УСГА, 2009