Четвер, 14.11.2024, 18:15
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Ковальська М., Теоретичні аспекти тлумачення податкового... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Ковальська М., Теоретичні аспекти тлумачення податкового...
conf-cvДата: Пятниця, 06.05.2011, 00:09 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Ковальська М.І.


ЧТЕІ КНТЕУ

Науковий керівник:
к.е.н., доц.. Черватюк М.В.


Теоретичні аспекти тлумачення податкового боргу


В статті розглянуто питання визначення статусу податкового боргу. Виділено статуси податкового боргу та надана їх характеристика, визначено яким чином він впливає на поведінку податкових органів відносно платників податку-боржників.
In Article analyzes the problems of the status of the tax debt, defined how it affects the behavior of tax payers against the debtor. Distinguished status of the tax debt and provided their characteristics.
Ключові слова: податковий борг, боржник, статус податкового боргу, дієвий статус податкового боргу, інертний статус податкового боргу, пасивний податковий борг, реструктуризований податковий борг, податкова вимога.
Податковий борг як предмет дослідження дедалі більше цікавить учених-економістів та практиків. Це пояснюється тим, що в умовах дефіцитності бюджету пошук шляхів міні¬мізації податкової заборгованості є актуальним і необхідним. Важли¬во визначити оптимальний варіант поділу податкового боргу на статуси, чим обґрунтовується актуальність теми статті.
Дослідженню теоретичних і практичних аспектів проблеми податкового боргу, визначення його статусів та регулювання присвячено роботи багатьох вітчизняних науковців. Серед них: В. Антипов, В. Бортняк, Л. Воронова, О. Долгий, М. Коваль, І. Криницький, М. Кучерявенко,Т. Мацелик, П. Мельник, О. Мінаєва, Д. Мулявка, Н. Нижник, А. Новицький, С. Позняков, Т. Проценко, О. Тимченко, В. Шкарупа та інші.
Мета підготовленої наукової статті полягає в уточненні поняття статусів податкового боргу, в більш чіткому їх формулюванні та визначенні складових. Автор ставить перед собою завдання проаналізувати ступінь наукової розробки проблеми, з’ясувати та дослідити проблему визначення поняття “статус податкового боргу”, а також дати оцінку дієвому та інертному статусам податкового боргу, їх видам і ознакам. Для досягнення цієї мети слід провести теоретичне дослідження на основі обґрунтованого вибору методологічних підходів.
Існує багато думок щодо визначення поняття “статус податкового боргу” та його класифікацій. Це пояснюється відсутністю його трактування зафіксованого податковим законодавством навіть із прийняттям Податкового кодексу України. Проблема виникає саме в нечіткому, поверховому трактуванні поняття статусів податкового боргу, його характеристик, що на практиці впливає на взаємовідносини між податковими органами та платниками податків, які мають податковий борг. Останні не завжди є законослухняними і відзначаються негативною податковою свідомістю, а податкові органи відповідно до чинного законодавства обділені засобами впливу на платників податків-боржників.
Статуси податкового боргу визначаються шляхом оцінки стану правового регулювання щодо утвореного податкового боргу платника податків та визначення вірогідності його погашення, володіння цією ситуацією податковим органом, спроможності активно впливати на прискорення процесу скорочення податкового боргу.
На платників податків-юридичних осіб, а також фізичних осіб покладено конституційний обов’язок сплачувати податки до бюджетів та державних цільових фондів. Порядок та строки сплати до бюджетів або державних цільових фондів податкового зобов’язання визначаються виключно Податковим кодексом та іншими відповідними нормативними актами України.
Податкове зобов’язання, узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання, вважається податковим боргом - недоїмкою [1]. Податковий борг платника може перебувати у інертному та дієвому статусах.
Інертний статус характеризується тим, що податковою службою до боржників не застосовуються ніякі примусові заходи стягнення, крім вручення податкової вимоги, реєстрації податкової застави в державному реєстрі застав нерухомого майна і опису заставленого майна та, у виключних випадках, арешту активів [6].
У цьому статусі:
• відкривається у боржника «випадок, від якого ведеться облік»;
• здійснюється в автоматичному режимі формування податкових вимог, коли сума хоча б одного випадку податкового боргу такого платника досягає визначеного граничного значення - це кількісний показник, який визначений для ініціювання або припинення певних дій з боку органів ДПС щодо боржників;
• залишаються на обліку всі випадки податкового боргу платника, якщо жоден з них не досягає визначеного граничного значення для відправки податкових вимог або для переходу до дієвого статусу.
За часом дії розрізняють два види інертного статусу, до яких може бути віднесений податковий борг платника:
до податкової вимоги - вид інертного статусу, в якому податковий борг платника перебуває від дня відкриття «випадку, від якого ведеться облік» до дня направлення (вручення) податкової вимоги.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання і повинна містити відомості про факт. В цьому статусі податковий борг перебуває від дня, наступного за днем направлення (вручення) податкової вимоги, до дня, наступного за 60-м календарним днем від дня направлення (вручення) податкової вимоги [3].
Дієвий статус - це статус податкового боргу боржника, в якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу погашення податкової заборгованості органів ДПС - податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження згідно із законодавством [6].
На цьому етапі податковий борг починає обліковуватися в дієвому режимі від дня, наступного за 60-м календарним днем від дня направлення (вручення) податкової вимоги. В усіх випадках податковий борг одного боржника може знаходитися лише в одному виді дієвого статусу.
Дієвий статус податкового боргу можна класифікувати за наступними ознаками:
• активний податковий борг;
• пасивний податковий борг;
• розстрочений податковий борг;
• відстрочений податковий борг;
• податковий борг, забезпечений договором поруки;
• реструктуризований податковий борг;
• безнадійний податковий борг.
Активний податковий борг характеризується відкритим характером взаємовідносин між платником податків, який має заборгованість із податкових зобов’язань, узгоджених платником або встановлених судом, та органом державної податкової служби. Це означає, що платник-боржник знає вимоги податкового законодавства, свої фінансові та інші можливості щодо погашення податкового боргу, вимоги податкового органу, що здійснює контроль за його діяльністю, і постійно співпрацює з ним у напрямі пошуку найбільш оптимальних способів вирішення даного питання.
Статус активного податкового боргу визначається інтенсивною роботою податкових органів у межах своїх повноважень, тобто працівники органів державної податкової служби працюють над скороченням податкового боргу. Активний податковий борг має тенденції до скорочення його загальної суми та недопущення її зростання. Тому правовий стан активного податкового боргу повинен включати в себе можливість застосування мінімуму штрафних санкцій та інших заходів адміністративного впливу на платника податків-боржника. Підставою виникнення активного податкового боргу є закінчення граничного терміну погашення податкового боргу після направлення (вручення) податкової вимоги.
Пасивний податковий борг - це борг, погашення якого здійснюється в судовому порядку, коли контролюючий податковий орган не може активно впливати на результати вирішення справи судом [4].
Лише отримавши рішення суду, яким можуть бути внесені зміни до розмірів (сум) стягнень, раніше визначених відповідним податковим органом, податковий орган отримує можливість здійснювати контроль за процесами виконання цього судового рішення.
Статус пасивного податкового боргу виникає також у випадку прийняття рішення господарським судом чи вищестоящим органом державної податкової служби про зупинення стягнення боргу за податковими платежами. У даному випадку лише про тимчасове його зупинення на підставах, визначених законодавством.
Статус пасивного податкового боргу має також борг за податковими зобов’язаннями. У даному випадку необхідно орієнтуватися на участь податкових органів у процедурах, передбачених Податковим кодексом України.
До таких процедур належать:
- визначення неплатоспроможності суб’єктів господарювання;
- можливе відновлення їх платоспроможності шляхом проведення досудової санації;
- укладання мирової угоди;
- застосування ліквідаційної процедури [1].
При цьому погашення податкового боргу не може бути гарантованим і потребує тривалого часу, залежно від послідовності проведення процедур, що передбачені вказаним законом, які можуть виконуватись частково чи в повному обсязі [2].
Розстрочений податковий борг - це борг, статус якого характеризується активною роботою відповідного податкового органу з платником-боржником, яка обмежена рамками строків та іншими умовами кредитної угоди за бюджетним кредитом [1].
У зазначеному випадку податковий орган постійно контролює своєчасність виконання податкового зобов’язання таким платником, не застосовуючи заходів примусу, оскільки розстрочення сплати суми податкового зобов’язання є узгодженим самим платником-боржником і він самостійно обирає строки його погашення, як у рамках одного бюджетного року так і на термін, що виходить за його межі.
На думку М. О. Бондаренка, особливістю активного боргу є те, що на дату звернення до відповідного податкового органу платника податків із заявою про розстрочення податкового зобов’язання він ще не є боржником із податкових платежів, а лише доводить можливість такої загрози. Тому, якщо він сумлінно виконує всі умови бюджетного кредиту, визначені кредитною угодою, його не можна вважати боржником навіть у той період, коли термін сплати податкових зобов’язань охоплюється строком дії бюджетного кредиту наданого такому платнику податків [5].
Відстрочення сплати суми податкових зобов’язань надається на умовах, за якими їх основна сума та нараховані на неї відсотки сплачуються рівними частками. За своїм змістом термін «відстрочення», не відрізняється від розстрочення податкових зобов’язань. В обох випадках плата розстрочених і відстрочених податкових зобов’язань провадиться рівними частками.
Статус податкового боргу, забезпеченого договором поруки, полягає в тому, що за договором податкової поруки банк-поручитель зобов’язується відповідати перед податковим органом за належне виконання платником податків обов’язків із погашення його податкового зобов’язання або податкового боргу в установлені строки та за процедурою.
Незважаючи на те, що згідно з чинним законодавством забороняється будь-яке переуступлення податкового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам і що за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання вимог законів про податки відповідальність несуть платники податків, все ж статтею 87.7 Податкового кодексу України допускається, щоб гарантами повного та своєчасного погашення податкових зобов’язань платника податків виступали інші особи. Стан такого боргу може бути активним чи пасивним, оскільки банк-поручитель набуває усіх прав і обов’язків платника податків щодо строків погашення узгодженого податкового зобов’язання або податкового боргу, в тому числі й право оскарження дій податкового органу [1].
Реструктуризований податковий борг - це борг платника податків, погашення якого передбачене спеціальними законодавчими актами з визначеним порядком та строками погашення. Як правило, реструктуризація боргу провадиться шляхом списання чи розстрочення сум податкових зобов’язань й у загальному порядку носить цільовий характер.
Одним із проблемних аспектів мінімізації податкового боргу є організація та проведення заходів щодо скорочення суми боргу за податковими зобов’язаннями, коли за статусом така заборгованість визначена як безнадійна.
Відповідно до Податкового кодексу України безнадійним податковим боргом слід вважати:
1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
2. податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності;
4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
5. податковий борг платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Державного реєстру [1].
Необхідно пам’ятати, що статуси податкового боргу не можуть бути постійними чи однозначними. Вони можуть змінюватися і мати перехідний характер, тобто переходити з одного виду в інший. Наприклад, пасивний податковий борг може набувати стану активного податкового боргу, забезпеченого договором поруки.
Крім того, важливим моментом у визначенні стану боргу за податками, зборами (обов’язковими платежами), несплаченій пені та штрафних (фінансових) санкціях, розстрочених та відстрочених податкових зобов’язаннях є стан правової урегульованості податкових відносин і, особливо, взаємовідносин між податковими органами та платниками-боржниками щодо процедур, пов’язаних зі стягненням податкового боргу.
Наявність податкового боргу вимагає оцінки, результати якої повинні враховуватись контролюючими органами при розробці конкретних заходів щодо його скорочення.

Список використаної літератури:

1. Податковий кодекс України N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010[електронний доступ: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17 ]
2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII // ВВР. - 1999. - № 42-43. - Ст. 378
3. Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків: затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 985 // [електронний доступ: http://www.sta.gov.ua/control....dden=1]
4. Антипов В. І., Долгий О. А. Мінімізація податкового боргу: економіко-правове забезпечення та організація: Навч. посібник./ В. І. Антипов, О.А.Долгий, - Коростень: Вечірній Коростень, 2005. - 208 с.
5. Бондаренко М. О. Словник-довідник для працівників органів державної податкової служби - К.: Дія, 2007. - С. 34.
6. Тимченко О.М. Податковий борг в Україні: причини, наслідки, менеджмент: монографія / О.М Тимченко. – К.: КНЕУ, 2009. – 228 с.

 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: