Четвер, 14.11.2024, 18:05
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Семенчук В.,Податковий кодекс: загрози та перспективи... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Семенчук В.,Податковий кодекс: загрози та перспективи...
conf-cvДата: Пятниця, 06.05.2011, 00:00 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Семенчук В.В.,


143 група
Наук. кер. – Федорюк А. Л.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
М. Чернівці

Податковий кодекс: загрози та перспективи для вітчизняної економіки


Актуальність теми. Сьогодні однією з найбільш проблемних тем серед підприємців, є обговорення Податкового кодексу, яке почалося ще з літа 2010 року. До цього моменту новий Кодекс чекали з великими надіями на полегшення ведення бізнесу, проте після його прийняття велика кількість підприємців залишилася зовсім незадоволеною. Тому сьогодні досить актуальне визначення не тільки загроз, а й перспектив, які надає нам прийняття нового Податкового кодексу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана тема є об’єктом дослідження багатьох вчених серед яких можна виділити: Ковжарова Е.В., Степанюк В. Б, Молдован О.В. та інші.
Мета. Дослідження та аналіз Податкового кодексу, його вплив на діяльність вітчизняних підприємств та створення сприятливих умов для приваблення іноземних інвесторів
Виклад основного матеріалу. Прийняття Податкового кодексу покликано вирішити нагальні питання, врегулювати відносини, що виникають у процесі встановлення та зміни податків та зборів в Україні, запровадити однакові «правила гри» для платників податків, і, таким чином, добитися підвищення рівня добровільної сплати податків та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Документом визначаються основні державні та місцеві податки і збори, а також принципи їх адміністрування. В ньому передбачено розширення кола суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб, які можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.[4, ст.10]
Серед найбільш відчутних змін порівняно з діючим законодавством відзначимо також таке :
 впровадження нового виду перевірки — фактичної;
 розширення підстав для позапланових виїзних перевірок (наприклад, за несвоєчасне подання податкової декларації та у випадку, якщо підприємство чотири квартали поспіль показує збиток);
 запровадження непрямих методів. Метод звичайних цін і зараз прописаний у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», проте так і не реалізований на практиці;
 розширення доступу податкової служби до інформації про платників податків.[6, с.5]
Окрім згаданих нововведень, кодекс містить численні деталі, які розширюють повноваження контролюючих органів у локальних питаннях.
При ознайомлені з документом, досить чітко впадає в очі те, що методом його формування було зібрання до нього діючих законів та підзаконних актів, різноманітних інструкцій. В кодексі вся діюча юридична база по наповненню бюджету досить добре узгоджена, класифікована і визначена в термінах і поняттях. Це являється безумовним позитивом, так як з введенням в дію кодексу виключається плутанина в різних законах та підзаконних актах. Потенційному інвестору не потрібно буде вивчати десятки законів та сотні нормативних актів, а досить буде вивчити податковий кодекс для прийняття рішення про інвестування капіталу.
Для початку хочеться зупинитись на одному з розділів кодексу, який приписує податковій нехарактерні їй функції та може призвести до збільшення корупції серед податківців. Так кодексом законодавчо закріплюється право податкової диктувати суб’єкту підприємницької діяльності ціну товару, за якою він має його продавати. Так стаття 39 розділу I узаконює таке поняття, як звичайна ціна та визначає методи її визначення, та варіанти застосування податковою, при визначенні розміру податку. В цій статті, порушується не тільки ряд інших законів України, регулюючих оціночну діяльність та ціноутворення, але і самі принципи ринкової економіки, які ґрунтуються на вільній ціні та де відсутнє саме поняття ціни звичайної. Також в кодексі путаються поняття вартості товару та ціни на товар, адже одним із варіантів визначення звичайної ціни рекомендується встановлювати її на основі встановлення вартості.
Однією з переваг, які надає податковий кодекс є зменшення податкового навантаження на економіку.
Податок на додану вартість (ПДВ) нараховується та сплачується у відповідності до Розділу V Податкового кодексу України. Серед основних змін необхідно виділити зменшення ставки податку з 20 % до 17% починаючи з 1.01.2014 року.
Слід звернути увагу на вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).[5]
Серед основних нововведень щодо ПДВ, слід також відзначити введення процедури автоматичного відшкодування ПДВ за рахунок коштів державного бюджету (для платників ПДВ, що відповідають певним критеріям) та звільнення від сплати ПДВ значного переліку суб’єктів господарської діяльності.
Розглядаючи розділ III кодексу, в якому описується методика визначення податку на прибуток підприємств. Безумовно, зниження податку на прибуток до 16% має стимулююче подіяти на інвестиційну діяльність в Україні. Також передбачені податкові канікули для малого бізнесу з річним оборотом до 3 млн. грн. В той же час, передбачені потужні запобіжники для уникнення сплати податку на прибуток. Запобіжники у вигляді заборони відносити на валові витрати перерахування коштів на користь суб’єктів, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, а також платежі нерезиденту за консалтинг, маркетинг, рекламу, інжиніринг та роялті.[4, ст.10]
Щодо новацій в сфері оподаткування податком з доходів фізичних осіб (Розділ ІV Податкового кодексу України), слід зазначити наступне.
Кодексом встановлено, що за загальним правилом оподаткування резидентів та нерезидентів здійснюється за ставкою 15 %. У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, то ставка податку становить 17 відсотків.
Суттєві переваги Податковий кодекс вносить у розвиток малих підприємств, особливо з невеликими доходами. Так, по-перше, протягом п’яти років ( на період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року) для юридичних осіб, обсяг доходу яких протягом чотирьох послідовних календарних кварталів не перевищує 100000 гривень, установлюється нульова ставка податку. Крім того, у незалежності від обсягу доходу на період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року усі суб’єкти–платники єдиного податку звільнюються від сплати земельного податку та збору за спеціальне використання води. Ставка податку на прибуток буде поетапно зменшуватися з 25 % до 16 % за певною схемою[3].
Ще однією перевагою Податкового кодексу є скорочення ставки оподаткування для юридичних осіб з 10 до 6 відсотків бази оподаткування з одночасним врегулюванням сплати платниками єдиного податку страхових внесків до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Наслідком застосування такої ставки є не тільки загальне зниження ставки єдиного податку, а і безпосереднє наповнення місцевих бюджетів, що в свою чергу сприятиме покращенню місцевої соціальної інфраструктури. У результаті річні доходи місцевих бюджетів від надходжень єдиного податку збільшаться майже на 1 млн. грн.
Окремо, хотілось би відзначити, мабуть, один із основних плюсів нового Кодексу. У статті 14 на рівні основного нормативно-правового акту податкового законодавства затверджено визначення єдиних понять податкового законодавства. Хоча, ціла низка термінів ще потребує уточнення.
Після прийняття Податкового кодексу з 1 січня 2011 року спрощена система для юридичних осіб скасовується взагалі. Крім того (черпаємо інформацію з офіційного документа), скасовується можливість роботи на єдиному податку для таких видів діяльності, як реклама, операції з нерухомості, оптова торгівля, Інтернет-магазини, торгівля дорогоцінними металами, охоронна діяльність, юридичні і аудиторські послуги, декілька видів роздрібної торгівлі тощо.[3]
Визначимо, якою є доля спрощеної системи оподаткування в Податковому кодексі. З цього ж таки нового Податкового кодексу: «спрощенцями» вважаються підприємці з річним обсягом доходу до 600 тис гривень (при роботі з касовими апаратами) і 300 тис грн (без касових апаратів). Кількість найманих працівників не має перевищувати 4 особи (8 осіб - для ресторанного господарства). Ставки податків для спрощенців встановлюються місцевою владою: у населених пунктах з населенням до 150 тис осіб - від 20 до 200 гривень, від 150 тис до 500 тис осіб - від 20 до 400 гривень, більше 500 тис осіб - від 20 до 600 гривень.
Таким чином, загалом Податковим кодексом України встановлені значні преференції для певної господарської діяльності. Чи у кожному випадку це виправдано та відповідає інтересам суспільства та держави в цілому, а не окремому колу осіб? В значній мірі, це риторичне питання. Загалом, відношення до Кодексу неоднозначне та варіюється від повної ейфорії представників влади до абсолютного неприйняття деякими експертами. На нашу думку, як завжди, правда знаходиться десь посередині. В будь-якому випадку, хочемо ми, чи не точимо, новий Податковий кодекс України – це той документ, з яким суб’єктам господарської діяльності потрібно жити вже сьогодні, а отже, необхідно адаптуватися до нових реалій. А побудова ефективної стратегії адміністрування податків та напрацювання алгоритму оптимізації податкового навантаження не можливе без чіткого розуміння новацій, що були введені новим Кодексом.
 перегляд Податкового кодексу та виправлення недоліків, які були зумовлені поспішністю з якою він готувався .(наприклад, Податковий кодекс прописує підстави для накладення податковою службою арешту на рахунки платників, проте в ньому відсутні положення, які давали б право податкової такий арешт зняти і т.д.)
 податкова служба не повинна встановлювати ціну на товари, для цього існують більш спеціалізовані установи;
 зменшення повноваження податкової служби, які надалися з прийняттям Податкового кодексу;
 не потрібно встановлювати податок на володіння нерухомістю для населення, які мають різні рівні доходів;
 відмовляти від спрощеного оподаткування юридичним особам, також не є доцільним, щоб не зашкодити вітчизняним підприємцям приваблюючи іноземних;
 донести до громадян розгорнуту інформацію, щодо всіх плюсів та мінусів Податкового кодексу.
Таким чином, новий податковий кодекс несе чимало змін в діяльність підприємств. Для уникнення можливих проблем і незручностей їм необхідно буде чітко фіксувати і аргументувати свої витрати, а з прибутку платити податки, адже ставка податку на прибуток буде знижена до 16%. Також Податковий кодекс повинен привабити іноземні капіталовкладення, що звичайно підвищить рівень вітчизняної економіки Тому чи дійсно Податковий кодекс буде ефективним ми дізнаємося з часом, адже багато експертів наполягають на тому що він є недоцільним та економічно необґрунтованим, а інші – навпаки й тому робити певні висновки є надзвичайно важко.
Список використаної літератури:
1. Податковий кодекс. ВВРУ № 2755-VI від 02.12.2010.
2. Указ Президент України вiд 03 липня 1998 р., № 727/98. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»// "Урядовий кур'єр" від 28 серпня 1999 року N 158.
3. Всеволод Степанюк. “Податковий кодекс: плюси, мінуси, наслідки”// ForUM – Інтернет газета /http//www.for-ua.com/.
4. Газета «Частный предприниматель». Форум предпринимателей. [Електронний ресурс: http://www.chp.com.ua/]
5. Новини// Економіка// Четверг, 13 cічня 2011 р /http://www. NEWSru.ua.
6. Олексій Молдован «Податковий кодекс: чи буде краще для України»//Дзеркало тижня/Гроші/№44(824),2010 рік.

 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: