Постановка проблеми. За сучасних умов розвитку оборот цінних паперів стає однією з ос¬новних галузей фінансової сфери, без якої дарем¬но сподіватися на нормальне функціонування складного механізму ринкової економіки. Оскільки, становлення ринкових відносин призвело не тільки до трансформації існуючих раніше форм і методів управління, а й до зміни технології функціонування товарних і фінансових ринків, модернізації усіх сфер економіки. Одним із головних завдань при цьому є створення умов для залучення у вітчизняну економіку додаткових інвестиційних ресурсів. Ключову роль в цьому відіграє фондовий ринок, який в Україні функціонує в певній мірі недосконало і характеризується рядом проблем та прорахунків.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку вітчизняного фондового ринку є темою досліджень значного кола зарубіжних та вітчизняних науковців. У працях В.А. Галанова, І.В. Шкодінової досліджено основні тенденції фондового ринку України, які формуються під впливом світової економічної кризи та запропоновано програму реформування інституційної структури фондового ринку. Такі науковці як В.В. Колесник, В.В. Корнєєв, М.О. Бурмака, у своїх працях досліджували роль фондового ринку у формуванні інвестиційного капіталу. В працях запропоновано систему заходів щодо підвищення інтересу інвесторів до фондового ринку України. У працях Л.В. Тимчишина, О.І. Савицької, С.І. Румянцевого, О.Л. Возного проаналізовано стан розвитку інфраструктури фондового ринку України та запропоновано напрямки розвитку рейтингової інфраструктури та системи розкриття інформації на вітчизняному фондовому ринку. Проте, у функціонуванні фондового ринку України залишається ще ряд невирішених проблем як інституційного так і правового характеру, що потребують детального дослідження та негайного вирішення.
Постановка завдання. Метою даної роботи є оцінка реального стану фондового ринку Ук¬раїни в сучасних умовах розвитку економіки, виявлення основних проблем функціонування, а також визначення прогнозів та перспектив його розвитку.
Результати дослідження. Незважаючи на позитивні тенденції фондового ринку України, сьогодні він є одним з найслабших елементів вітчизняної фінан¬сової системи, що зумовлено не тільки на¬слідками глобальної фінансово-економічної кризи, а й інертністю розвитку та різноспрямованістю завдань, які він вирішує. Для пожвавлення вітчизняного фондо¬вого ринку необхідно створити умови, щоб українські підприємства змогли залучати новий реальний капітал [5, с. 215].
Протягом 2009р. макроекономічні процеси характеризувались певною нестабільністю, на це відповідно відреагував фондовий ринок України. Найважливішим джерелом залучення фінансових ресурсів виступали такі цінні папери як акції, інвестиційні сертифікати та облігації підприємств. Проте обсяг торгівлі цінними паперами перевищив обсяги у таких сферах як, виробництво сільськогосподарської продукції (на 913,46 млрд. грн.) та виробництво промислової продукції (на 398,3 млрд. грн.). Так обсяг торгівлі на ринку цінних паперів у 2009р. становив 1067,26 млрд. грн., що на 183,87 млрд. грн. (21%) більше 2008р. – 883,39 млрд. грн. [7]. Протягом 2005-2009 років на фондовому ринку спостерігається досить позитивна динаміка стосовно торгівлі цінними паперами, за аналізований період обсяг торгівлі цінними паперами зріс на 663,46 млрд. грн. (164,3%), що свідчить про посилення ролі даного сегменту ринку в економіці. Найбільш характерними особливостями ринку цінних па¬перів у першій половині 2010 ро¬ку були: посилення нестабільнос¬ті на ринку акцій, нарощення об¬сягів торгівлі державними обліга¬ціями та відновлення інтересу з боку інвесторів до цінних паперів інститутів спільного інвестування. Важливою подією першого півріччя 2010 року стало визнання аналі¬тиками лондонського Сіті у березні 2010 року україн¬ського ринку акцій світовим лі¬дером за темпами зростання. І це не дивно, оскільки індекс ПФТС за останні 12 місяців збільшився майже на 400%. Разом з тим у травні 2010 року відбулося серйоз¬не падіння вітчизняного ринку акцій, обсяг торгів на якому скоротився майже на чверть. Отже, тенденції фондового ринку України дозволяють говорити про наближення цього фінансового інституту до світових стандартів [3, с. 167-168].
Фондовий ринок України знаходиться на порозі серйозних перетворень, про свідчить Програма розвитку фондового ринку України на 2011-2015 рр. Метою даної програми є підвищення захисту прав інвесторів та формування конкурентоспроможного національного фондового ринку на основі поступового зменшення спекулятивної складової ринку з одночасним зростанням інвестиційно-спрямованого сегменту в умовах фінансової глобалізації.
Насамперед до¬кумент пропонує механізми вирішення проблем низької ліквідності ринку, поліпшення його інфраструктури та спрощення валютного регулювання. Програма містить по¬над 120 заходів із подолання проблем. У короткостроковій перспективі (до кінця 2012 р.) мають дозволити звернення концесійних корпоративних облігацій, знизити вимоги до лістингових паперів та дозволити включати в лістинг біржі акції, які вже пройшли процедуру лістингу на другому фон¬довому майданчику. Пробудити інтерес емітентів до IPO планують через спрощення умов випуску та розміщення цінних паперів. Програма регламентує спрощення порядку здійснення операцій з іноземною валютою для резидентів, щоб ук¬раїнські інвестори могли активніше купувати цінні папери емітентів інших країн. Передбачено врегулювання випуску та обігу валютних деривативів. Документ також декларує не¬обхідність обов’язкового створення Центрального депо¬зитарію. Довгострокова перспектива (до кінця 2015 р.) розвитку фондового ринку передбачає скасування торгівлі з відстрочкою платежу, оскільки всі угоди мають здійснюватися тільки в режимі миттєвої поставки проти платежу [6].
Незважаючи на позитивні тенденції фондового ринку, ще існує ціла низка проблем його розвитку та функціонування, основними з яких є наступні:
1) низький рівень капіталізації національного фондово¬го ринку; 2) не розробленість організаційних та фінансових механізмів, дія яких має забезпечувати прозоре та справедливе ціноутворення; 3) недостатня пропозиція інструментів фондового рин¬ку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ризиковості, ліквідності та захищеност; 4) недостатній рівень розкриття інформації про діяльність на підприємствах-емітентах, відсутність прийнятної дивідендної політики; 5) відсутність ефективного механізму захисту прав ін¬весторів, складність процедур реструктуризації; 6) відсутність відкритих вторинних ринків ЦП, на яких має відбуватись масовий рух цінних паперів; 7) відсутність охоплення сегментом ринку похідних фі¬нансових інструментів валютного і товарного ринків; 8) невелика пропозиція інвестиційного капіталу на фондовому ринку (відсутність потужного національного інституційного інвестора, недостатню зацікавленістю роздрібних інвесторів, несприятливий клімат для інозем¬них інвесторів); 9) незначна інтеграція національного фондового ринку до міжнародних ринків капіталу;
10) другорядна роль біржового сегменту фондового ринку; 11) відсутність досконалих механізмів клірингу, що створює додаткові труднощі як для учасників ринку, інвесторів, так і для держави в цілому; 12) недосконалий рівень інфраструктури вітчизняного фондового ринку [4, c. 30-31].
Для вирішення існуючих проблем пропонується наступна система заходів та механізмів:
 суттєве розширення пропозиції цінних паперів з
високими інвестиційними характеристиками;
 удосконалення засад функціонування боргового ринку та запровадження нових видів інструментів;
 підвищення ролі внутрішніх інвесторів – громадян та інституційних інвесторів (пенсійних та інвестиційних фондів, страхових компаній тощо);
 покращення інформаційної прозорості фондового
ринку України;
 сприяння розвитку та становлення потужних
національних інституційних інвесторів;
 зосередження торгівлі цінними паперами підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та підприємств-монополістів на фондових біржах;
 завершення пенсійної реформи, що забез¬печить появу на фінансовому ринку недержавних пенсійних фондів, які у розвинених країнах явля¬ються одними з найпотужніших інвесторів;
 модернізація депозитарної системи України;
 удосконалення саморегулювання на ринку цінних паперів;
 формування сприятливого податкового клімату для учасників фондового ринку;
 забезпечення подальшого розвитку послуг Інтернет-трейдингу як інструмента залучення інвестицій від роздрібного інвестора;
 удосконалення та оптимізації режиму валютного ре¬гулювання операцій із цінними паперами в Україні;
 консолідація біржової системи фондового ринку через забезпечення умов для здійснення публічних первинних розміщень пайових та боргових цінних паперів на фондових біржах з одночасним унесенням їх до лістингу.
Висновки. Отже, незважаючи на позитивні тенденції торгівлі на фондовому ринку України, залишається ще ряд невирішених проблем, які стримують наближення даного сегменту ринку до світових стандартів. Реалізація Програми розвитку фондового ринку України на 2011-2015 рр. та проведення вище зазначених заходів по вирішенню проблем вітчизняного фондового ринку дасть можливість досягти наступних результатів: суттєве розширення пропозиції цінних паперів з висо¬кими інвестиційними характеристиками; удосконалення засад функціонування боргового та іпотечного ринку; створення ринку похідних цінних паперів; активізація вторинного ринку цінних паперів; покращення інформаційної прозорості фондового ринку; залучення широкого кола інвесторів на фондовий ринок; створення консолідованої біржової системи; зосередження торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами переважно на біржовому фондовому ринку; модернізація депозитарної системи відповідно до міжнародних стандартів; створення надійної системи клірингу і розрахунків; поінформування населення щодо інвестиційних мож¬ливостей фондового ринку; вдосконалення системи підготовки, перепідготов¬ки та підвищення кваліфікації фахівців з питань фондо¬вого ринку.

Список використаних джерел:

1. Возний О.Л. Фондовий ринок та його роль у формуванні інвестиційного капіталу України / О.Л. Возний // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 10. – С. 17-21.
2. Румянцев С.І. Тенденції розвитку фондового ринку / С.І. Румянцев // Цінні папери України. – 2009. – № 45. – С. 28-29.
3. Савицька О.І., Фурсова A.A. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України / О.І. Савицька, A.A. Фурсова // Економіка і регіон. – 2010. - № 2. – С. 136-138.
4. Тимчишин Л.В. Основні проблеми розвитку фондового ринку в Україні / Л.В. Тимчишин // Економіка та держава. – 2009. – № 4. – С. 28-34.
5. Шкодіна І.В. Динаміка розвитку фондового ринку України / І.В. Шкодіна // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №5. – С. 214- 221.
6. Проект програми розвитку фондового ринку України на 2011-2015 роки. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. ssmsc.gov. ua.
7. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового рику. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. ssmsc.gov. ua.