В наш час біржа - юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа гарантує виконання угод, кожен член біржі проходить процедуру лістингу, де перевіряється повністю всі дані про компанію - від фінансової звітності, до моральних якостей керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою.
Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому, саме у цьому полягає актуальність даної роботи, щоб побачити як це розвивалось з самого початку.
Розвиток біржової діяльності в Україні вивчають вітчизняні науковці: О. М. Шпичак, В. П. Ситник, В. П. Горьовий, М. В. Протасов, Г. О. Шевченко, П. І. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Ю. Міщук та ін.
Ще на початку XX століття О. Штиллих писав, що біржа є ареною для великого капіталу, де причетні до біржі особи переслідують за мету наживу.
Досить відомим є визначення біржі, яке сформулювала О. М. Сохацька: „Біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує з визначеними правилами” [1, с.54], який змінюється і постійно розвивається залежно від ринкової ситуації в країні.
Започаткування біржової торгівлі в Україні пов’язують із відкриттям у 1796 р. товарної біржі у м. Одесі й у 1834 р. – у м. Кременчуку.
Загалом можна виділити наступні етапи розвитку біржової діяльності.
1796 – 1860 роки. Зародження біржового руху. Характерними особливостями цього періоду є створення та функціонування кількох товарних бірж з незначними обсягами угод, недосконалістю механізмів організації товарів, а також те, що не всі товари були предметом біржового обороту.
1861 – 1900 роки. Активізація і спеціалізація біржової торгівлі. Реформи 1861 р. внесли пожвавлення в біржову торгівлю. Вони прискорили перехід до ринкового господарювання, створили сприятливі передумови для подальшого розвитку біржової торгівлі. Біржі відкриваються в Казані, Ризі, Києві, пізніше в Астрахані, Саратові, Харкові, Миколаєві, Баку, Єльці. З’являються елеватори, створюються комерційні банки, залізничні мережі, вдосконалюються транспортні засоби. Починає працювати так званий підтоварний кредит, в основному для торгівлі хлібом. Все це суттєво впливає на інтенсивність розвитку біржової торгівлі.
1900- 1914 роки. Інституалізація біржового ринку. За цей період відкрилося понад 50 бірж, а загальна їх кількість досягла 115.
Початок Першої світової війни, а потім події 1917 р. призвели до повного припинення діяльності товарних бірж України.
1920- 1928 роки. Впровадження радянською державою нової економічної політики, що базувалась на певних елементах ринкової економіки, сприяло відродженню біржової діяльності. Відновили свою діяльність 11 товарних бірж, що діяли на території України до 1917 р.
У 1927 р. на засіданні Раднаркому було прийнято рішення про перегляд функцій бірж і скорочення їх кількості. У результаті з 18 бірж, що діяли на той час в Україні, залишилось лише чотири, а до кінця 1930 р. перестали працювати й вони.
90-ті роки – розвиток біржової торгівлі за умов становлення ринкових відносин. Характерними особливостями становлення біржового ринку цього періоду є [2]: з’ясування його економічної сутності; створення правової бази; формування організаційної структури; опрацювання функціональної моделі; опрацювання механізму біржового ціноутворення.
У процесі організації та активізації діяльності товарних бірж вирішальна роль належить Закону України „Про товарну біржу”, введеного в дію з січня 1992 р. Так, станом на квітень 1992 р., в Україні уже починають функціонувати близько 70 товарних бірж. Їхній біржовий оборот становить майже 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США) [4].
Упродовж 1992 – 1994 рр. спостерігався спад біржової активності, скорочувалися обсяги біржових угод, кількість діючих товарних бірж.
Починаючи з 2000 р. окреслилась позитивна тенденція збільшення обсягів продукції сільського господарства (сировина і напівфабрикати). У 1998 р. питома вага сільськогосподарської продукції становила 0,6%, а 2003 р. – 67,3% [4].
Загальні обсяги біржового обороту, починаючи з 2001 до 2007 року, мають тенденцію щорічного зростання на 5–10%, що вказує на поступове зростання довіри до біржі та збільшення обсягів ВВП в Україні.
У 2004–2007 рр. в Україні суттєво зростали обсяги біржової торгівлі й їх кількість як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. У структурі всіх угод експортні та імпортні угоди зростали із 3750 до 9850 млн грн, що вказує на значне розширення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів біржового ринку [3 c.78].
2 жовтня 2008 офіційно зареєстровано юридична особа ВАТ «Українська біржа».
У грудні 2008 року «Українська біржа» отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) на організацію торгів.
27 квітня 2009 року почав розраховуватися і публікуватися індекс Української біржі. Індекс розраховується в режимі реального часу, значення індексу публікуються кожні 15 секунд, а також транслюються всім учасникам торгів через біржовий термінал. Базовим періодом є 26 березня 2009 року - початок регулярних торгів. На цю дату значення індексу прийнято рівним 500. Індекс є зваженим за капіталізацією з урахуванням вільних акцій.
3 серпня 2009 року у торговців з'явилася можливість укладання угод репо.
12 січня 2010 року - запуск навчальних торгів у Секції строкового ринку. З допомогою навчальних торгів професійні учасники ринку змогли провести налагодження торговельних систем, налагодити процес торгівлі, а приватні інвестори - освоїти технологію торгівлі строковими контрактами, перевірити свої стратегії в умовах, наближених до реальних.
27 травня 2010 - початок торгів у Секції сторокового ринку.
На 6 липня 2010 року на біржі зареєстровано 152 учасників - професійних торговців цінними паперами [4].
Отже, подальший розвиток біржової діяльності залежить від загальноекономічного стану держави та вмілого поєднання адміністративних і економічних важелів управління. Подальша інтеграція України у світовий біржовий ринок, розширення нашої держави участі в міжнародному розподілі праці можливі лише за умови подолання недоліків і негативних тенденцій, які відбулись останніми роками, та орієнтації на загальносвітові тенденції розвитку.

Список використаної літератури:
1. Біржова справа: підручник / О. М. Сохацька. - Тернопіль : Карт-бланш, 2005. - 602 с.
2. Бралатан В.П. Розвиток біржового ринку в Україні / В. П. Бралатан// Економіка АПК. - 2006. - № 2.- С.126-129.
3. Основи формування та функціонування аграрного ринку / за ред. І. М. Брюховецького. – Суми, 2001. – 179 с.
4. http://www.ux.ua/