Доходи від фінансової діяльності промислових підприємств обліковуються на двох рахунках 72 “Дохід від участі в капіталі” та 73 “Інші фінансові доходи” та розшифровуються у вигляді аналітичних даних до цих рахунків.
Необхідність розподілу фінансових доходів за двома рахунками, на нашу думку, є необов’язковою, оскільки загальновідомим та безальтернативним є факт, що інвестиції в асоційовані, спільні та дочірні підприємства обліковуються методом участі в капіталі (крім випадків, коли фінансові інвестиції утримуються для продажу або існує обмеженість підприємства передавати грошові кошти інвестору чи учаснику спільного підприємства). Аналогічним є випадок, коли доходи від продажу товарів та робіт (послуг) обліковуються на одному рахунку, хоча методика визнання й розрахунку таких доходів є різною.
Чинними положеннями (стандартами) визначено суперечливі положення відносно обліку фінансових доходів. За П(С)БО 15 [1], в обліку існують тільки фінансової доходи. П(С)БО 3 [2] передбачає поділ фінансових доходів на дохід від участі в капіталі асоційованих, дочірніх або спільних підприємств та інший фінансовий дохід (дивіденди, відсотки й інші доходи від фінансових інвестицій). Інструкція № 291 доповнює склад інших фінансових доходів винагородою від фінансової оренди. У свою чергу, за П(С)БО 14 [3] різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта оренди та теперішньою вартістю вказаної суми, що визначена за орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця, а не іншим фінансовим доходом. І нарешті за П(С)БО 12 [4], підприємства, що обліковують фінансові інвестиції, можуть визнавати наступні види доходу: інший фінансовий дохід у сумі амортизації дисконту; дохід від участі в капіталі на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку об’єкта інвестування за звітний період; фінансовий дохід у сумі дивідендів, відсотків, роялті та ренти, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями; інший дохід у розмірі суми збільшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі).
Таким чином, дохід від участі в капіталі визнається зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування, а в результаті використання фінансових інвестицій можливе визнання двох різних видів доходу: фінансового та іншого (інвестиційного), що є суперечливим.
З метою усунення понятійної плутанини звернемося до міжнародних стандартів, оскільки на основі них були розроблені національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Відповідно до МСБО 1 “Подання фінансових звітів” [6, с. 100], у Звіті про прибутки та збитки необхідно розкривати інформацію про дохід у вигляді відсотків та дохід від інвестицій без поділу за видами діяльності, що є достатнім. За МСБО 7 “Звіт про рух грошових коштів” [6, с. 115], сплачені та отримані відсотки і дивіденди можна класифікувати як рух грошових коштів від операційної діяльності, тому що вони підпадають під визначення чистого прибутку або збитку. Допустимою також є класифікація сплачених та отриманих відсотків і дивідендів відповідно як руху коштів від фінансової та інвестиційної діяльності. За МСБО 39 “Фінансові інструменти: визнання та оцінка” [6, с. 439], інвестиційний дохід виникає від відсотків, роялті, дивідендів та ренти від довгострокових і поточних інвестицій.
Таким чином, до фінансових доходів можуть бути віднесені тільки доходи, що обліковуються методом участі в капіталі та виникають внаслідок фінансової оренди, як доходи від володіння фінансовими ресурсами. Доходи від інвестицій повинні бути включені до інвестиційної діяльності. Наша думка підтверджується визначенням фінансової інвестиції як активу, що утримується підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора [2].
Разом з тим, враховуючи попередні обґрунтування удосконалення обліку доходів, до рахунку з обліку фінансових доходів доцільно включити наступні субрахунки: дохід від одержаних штрафів, пені неустойок; дохід від відшкодування раніше списаних активів; дохід від курсових різниць.
Список використаних джерел:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 // Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. – 2010. – № 1. – С. 138–140.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. – 2010. – № 1. – С. 85–90.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. № 181 // Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. – 2010. – № 1. – С. 131–138.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2000 р. № 91 // Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. – 2010. – № 1. – С. 120–125.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. – 20108. – № 1. – С. 79–85.
6. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / [пер. з англ. за ред. С.Ф. Голова]. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 1998. – 736 с.