Документування має важливе значення в організації і управлінні діяльністю підприємства, служить основою для побудови бухгалтерського, статистичного та інших видів обліку. Від правильного оформлення в документах господарських операцій в значній мірі залежить повнота і достовірність інформації, яка акумулюється в системи обліку, а звідси і ефективність процесу управління в цілому.
Створення системи внутрішньої документації, яка б забезпечувала охоплення та документальне оформлення всіх обраних елементів облікової політики за кожним її об’єктом, є заключним етапом формування облікової політики підприємства.
Облікова політика підприємства, як і політика в цілому, є явищем абстрактним. Реалізація політики (як в економічній, так і в будь-якій іншій сфері суспільного життя) пов’язана з її формалізацією, яка відбувається через встановлення організаційної структури та законодавчих норм. Форма політики надає їй стійкості, стабільності і дозволяє регулювати суспільні відносини у соціумі. Формалізація державної облікової політики реалізується Міністерством фінансів України, Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів, а також іншими законодавчими органами влади; носіями є нормативні акти з бухгалтерського обліку всіх рівнів. Облікова політика підприємства формується власником та суб’єктом, якого він призначить для її безпосередньої розробки і реалізується працівниками облікового апарату. Носієм облікової політики підприємства є його внутрішня документація. На сучасному етапі в якості основного документу широкого розповсюдження набув наказ про облікову політику. Окремими авторами конкретний документ для оформлення облікової політики не визначається і облікову політику вони відносять до “внутрішніх документів, які регламентують зміст та порядок складання публічної (фінансової) звітності” [5, с. 48]. Ототожнення облікової політики підприємства з внутрішнім документом є неприпустимим звуженням її сутності.
Дослідження ступеня висвітлення документального оформлення облікової політики підприємства в спеціалізованій літературі дозволяє виділити дві групи, які мають найбільшу питому вагу. Це стосується пропозицій оформлення облікової політики у вигляді наказу про облікову політику (58 та відсутності визначення конкретного виду документу (зазначається, що для оформлення використовується відповідна організаційно-розпорядча документація). Значно менше прихильників пропонують оформляти облікову політику у вигляді положення [1, с. 15]. У складі першої групи авторів можна виділити окрему підгрупу, представниками якої є М.Л. Солодухина [6, с. 11], Д. Онишко [5, с. 4], І.І. Гущина, М.В. Агапова [3, с. 54]; Л. Гуйда [2 с. 33], які пропонують доповнювати наказ відповідними додатками. Частка пропозицій авторів цієї підгрупи складає 23 %. Вони зазначають, що обрану облікову політику оформити лише наказом неможливо: окремі елементи облікової політики підприємства такі, як робочий план рахунків, перелік документів, які затверджуються керівником, графік документообороту пропонується оформляти відповідним додатком.
Необхідність доповнення наказу про облікову політику додатками випливає з широкого спектру питань, які знаходять в ній відображення. Облікова політика підприємства охоплює не тільки способи ведення обліку, але й питання організації обліку та внутрішнього контролю, техніки ведення обліку, документообороту підприємства. Вважаємо, що додатки доцільно створювати у тому випадку, коли окремі елементи облікової політики потребують детальної розробки та займають порівняно великий обсяг. До складу додатків рекомендовано включати: форми первинних документів, не передбачені законодавством; структуру і склад підрозділів бухгалтерського апарату та служби внутрішнього контролю; посадові інструкції; графік документообороту; робочий план рахунків.
Список використаних джерел:
1. Барановська Т.В. Порядок внесення змін до облікової політики та їх документальне оформлення / Т.В. Барановська // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2003. – № 4 (26). – С. 12-18.
2. Гуйда Л. Як підготувати наказ про облікову політику / Л. Гуйда // Дебет-кредит. – 2010. – № 3. – С. 17-35.
3. Гущина И.И., Агапова М.В. Методические аспекты учетной политики некоммерческой (профсоюзной) организации / И.И. Гущина, М.В. Агапова // Бухгалтерский вестник. – 2011. – №1. – С. 53-72.
4. Ефремова А.А. Учетная политика предприятия: содержание и формирование / А.А. Ефремова. – М.: Книжный мир, 2009. – 478 с.
5. Онишко Д. Облікова політика підприємства / Д. Онишко // Все про бухгалтерський облік – 2010. – № 11 – С.4-6.
6. Солодухина М.Л. Особенности формирования учетной политики / М.Л. Солодухина // Настольный аудитор бухгалтера. – 2009. – № 2. – С. 7-18.