Cтаття присвячена дослідженню питань безпеки функціонування міжнародних транспортних коридорів України. Проаналізовано основні перешкоди щодо розвитку міжнародного транзиту в Україні. Визначено основні пропозиції для покращення заходів безпеки МТК.

Україна володіє найвищим в Європі транзитним потенціалом і має всі можливості для отримання значної вигоди від міжнародного транзиту. Вже тепер наша країна є учасником численних проектів створення міжнародних транспортних коридорів (МТК) на її території.
Разом із тим значні обсяги міжнародного транзиту, поряд із перевагами, створюють додаткові проблеми, ризики та загрози, зокрема в прикордонній сфері та роботі транспортного комплексу. Відповідно, значення має не лише розмір прибутку від забезпечення транзиту, а й витрати на вирішення пов'язаних із цим проблем. Зокрема, можуть зрости шкідливий вплив транспорту на екологію, аварійність та рівень терористичної загрози. Може активізуватись злочинна діяльність, пов'язана із нелегальною міграцією, контрабандою, незаконним переміщенням зброї, наркотиків тощо. Безпека перевезень належить до найважливіших характеристик транспортної системи.
Мета даної роботи – визначити основні перспективи по управлінню безпекою міжнародними транспортними коридорами України.
Предмет дослідження – міжнародні економічні відносини, які виникають з приводу використання міжнародних транспортних коридорів.
Використання переваг, зокрема отримання прибутку, ефективне зменшення ризиків та нейтралізація загроз, є основними показниками ефективності державного управління у сфері міжнародного транзиту.
Інтеграція транспортної системи України у світову потребує коригування вітчизняного законодавства відповідно до міжнародних вимог. Удосконалення національного законодавства у сфері регулювання міжнародного транзиту та його гармонізація із міжнародним правом є необхідною передумовою ефективного розвитку цієї галузі, формування національної мережі МТК як окремого напряму державної політики. Це дасть змогу наблизити умови перевезень в Україні до міжнародних, а також підвищити конкурентоспроможність українських учасників ринку міжнародних перевезень.
При розробці вітчизняних нормативних документів у цій сфері доцільно використовувати чинні нормативні акти європейських країн. Насамперед, це стосується їх структури та повноти регулювання суспільних відносин у сфері міжнародного транзиту.
На сьогодні транспортна система України не повною мірою готова до забезпечення міжнародного транзиту в належному обсязі. Зростає рівень зношеності техніки, знижується рівень безпеки. Збільшується навантаження на оточуюче середовище, недостатньо розвинена нормативно-правова база. Відповідно, інвестиційна привабливість вітчизняного транспортного комплексу перебуває на невисокому рівні. Ураховуючи достатньо жорстку конкуренцію на ринку міжнародних перевезень, Україна може бути витіснена з нього. Це створює відчутну загрозу її національним інтересам.
Серед перешкод для розвитку напряму міжнародного транзиту в Україні можна виділити:
• недосконалість державного управління як на законодавчому, так і на виконавчому рівні, а також неузгодженість дій різних гілок та органів влади;
• брак коштів для модернізації та утримання в безпечному стані шляхів сполучення, транспортної інфраструктури і транспортних засобів;
• недосконалість правової регламентації функціонування МТК;
• невідповідність існуючих інформаційних і комунікаційних систем сучасним вимогам;
• недосконалі процедури митного, екологічного, санітарного та інших видів контролю на МТК тощо [1].
Основним мотивом створення МТК на території України є отримання прибутку. Міжнародний транзит – надзвичайно вигідний бізнес для будь-якої країни, особливо для України з її величезним транзитним потенціалом. Втрачений дохід від нереалізованих можливостей у сфері міжнародного транзиту – пряма загроза економічній безпеці України.
Одним із основних напрямів роботи для розвитку міжнародного транзиту є стандартизація та уніфікація процедур митного, екологічного, санітарного й інших видів контролю для скорочення часу перетинання кордону. При цьому необхідно, щоб спрощення процедури перетинання кордону та відповідне скорочення часу не знижували рівень безпеки.
Крім того, необхідно покращити стан матеріально-технічної бази МТК, інтенсифікувати застосування на них сучасних технологій, подолати диспропорції в розвитку транспортної системи тощо. Оскільки ці завдання пов'язані із значними капіталовкладеннями, необхідне проведення економічних досліджень для пошуку оптимальних шляхів фінансування розвитку МТК.
Виходячи з аналізу практики можна виділити такі основні загрози у сфері функціонування МТК: надзвичайні пригоди, обумовлені техногенними, природними причинами або необережними діями людей; загибель людей та отримання ними тілесних ушкоджень внаслідок надзвичайних пригод на транспорті, зокрема внаслідок дорожньо-транспортних пригод; терористичні або диверсійні акції (вибухи на транспортних об'єктах, захоплення суден, потягів, автотранспорту тощо); інші випадки незаконного втручання у функціонування МТК, що шкодять або загрожують законним інтересам (вандалізм, «телефонний тероризм», протиправне блокування транспортних шляхів тощо); злочини на транспортних об'єктах або із використанням транспортних засобів (контрабанда, незаконне перевезення зброї, наркотиків тощо); порушення правил транспортування або зберігання небезпечних речовин; експлуатація зношених або несправних транспортних засобів, обладнання й техніки, систем та комунікацій на МТК; недосконале державне регулювання, недоліки нормативно-правового регулювання та правозастосовної практики у сфері функціонування МТК; відхилення від стандартів та нормативів при будівництві на транспорті, виробництві чи експлуатації транспортних та інших технічних засобів, устаткування тощо; нестабільна політична та економічна обстановка в Україні, непослідовна політика розвитку МТК тощо.
Забезпечення транспортної безпеки в цілому і МТК України, зокрема визначається якістю виконання завдань у ряді відносно самостійних складових, таких, як: технічний стан транспортної системи; рівень професійної підготовки спеціалістів, задіяних у роботі транспорту та охорони; наявність засобів інформаційного контролю, спостереження та супроводу транспорту; протидію спробам проведення терористичних актів та несанкціонованого втручання у транспортну діяльність; укомплектованість та рівень підготовки охоронних структур, стан протипожежної безпеки, забезпеченість технічними засобами спостереження та охорони, взаємодія силових структур (рис.1).

Рис. 1. Чинники забезпечення транспортної безпеки МТК України
Визначення рівня транспортної безпеки базується на врахуванні можливостей ліквідації загроз техногенного, природного чи соціального характеру. За нинішньої ситуації в Україні близько 2/3 інцидентів та катастроф на транспорті трапляється через технічні несправності, більше 1/4 пригод спричинено природними катаклізмами і близько 5% від усіх загроз становлять небезпеки здійснення терористичних актів.[2]
Транспортна інфраструктура МТК належить до найбільш уразливих об'єктів. Це зумовлено зростанням кількості небезпечних вантажів, поширенням терористичної загрози, підвищеною небезпекою через швидкісний рух транспортних засобів тощо. Для нормального функціонування МТК необхідно розробити певну стратегію щодо управління та контролю за ними.
Пропозиції та рекомендації щодо заходів безпеки МТК:
Організаційні заходи:
• продовжити роботу з поліпшення нормативного регулювання питань безпеки на транспорті, а також питань узгодження співробітництва всіх структур як на рівні міністерств так і на рівні регіонів по попередженню терористичних актів;
• проаналізувати плани спільних заходів органів управління залізничного, автомобільного, морського транспорту, авіаперевезень, Служби безпеки України, МВС інших силових структур з попередження актів тероризму, несанкціонованого втручання в роботу транспорту, недопущення злочинів;
• посилити професійну підготовку транспортної міліції з питань виявлення зброї, підривних засобів, наркотиків, контрабандних вантажів, виявлення та затримання терористів і злочинців. Ширше використовувати в цих цілях спільні з органами СБУ України та МВС навчання, тактико-спеціальні тренування, відпрацювання окремих завдань;
• розширити штат кінологічної служби, звернувши особливу увагу на морські та річкові порти розміщені в прикордонній зоні. Нарощувати сили, засоби, якісний склад і рівень підготовки позавідомчої охорони;
• з метою недопущення проникнення терористичних груп на об’єкти залізничного транспорту, морських та річкових портів підтримувати тісне співробітництво позавідомчої охорони з правоохоронними органами України щодо обміну інформацією, відносно дій у позаштатних режимах, підготовки та проведення спільних операцій.
Технічні заходи:
• розробити програму невідкладних заходів щодо поетапного поновлення та капітального ремонту рухомого складу, задіявши до її реалізації найбільш прийнятні схеми лізингу;
• продовжити обладнання переїздів на дорогах загального користування, встановлення шлагбаумів з автоматичним перекриттям доріг на всю ширину проїзної частини та відеофіксацією порушень;
• розробити і впровадити автоматизовану систему безперервного контролю і супроводження небезпечних вантажів. Виключити відстій вантажних поїздів з розрядними вантажами і вантажами, які є легкозаймистими, на станціях, розташованих в населених пунктах або поблизу них.
Рекомендації щодо заходів безпеки на морському транспорті:
Організаційні заходи:
• розробка програми реалізації вимог розділу XI-2 СОЛАС-74 і Кодексу ОСПС щодо організаційного, кадрового та технічного забезпечення безпеки транспорту та посилення безпеки не конвенційних об’єктів;
• створення центру моніторингу та розробки і впровадження перспективних рішень, пов’язаних з питаннями транспортної безпеки на морському та річковому транспорті;
• проведення Міністерством транспорту серії семінарів з тематикою: «Використання міжнародного кодексу з охорони суден та портових засобів в Україні», підчас яких обговорити питання впровадження МК ОСПС на суднах під українським прапором, стан засобів забезпечення охорони і безпеки суден і портових об’єктів, системи охоронної сигналізації для суден, нормативні документи МК ОСПС.
Технічні заходи:
• створення єдиної інтегрованої радіолокаційної системи України, розробка нормативної бази Єдиної системи висвітлення обстановки; відпрацювання методології об’єднання розрізненої інформації та виключення дублювання; розробка засобів спостереження у вузьких морських протоках та акваторіях морських портів; впровадження автоматичної ідентифікації суден; завершення розробки і впровадження єдиного радіонавігаційного плану України; забезпечення створення методів та засобів безперервного моніторингу радіонавігаційного поля України;
• реалізація пропозицій по контролю за переміщенням контейнерів та приєднання до Меморандуму по взаєморозумінню С-TRAT для створення ефективної системи контролю за контейнерами по всій транспортній мережі;
• розробка та реалізація конкретних вимог щодо оснащення всіх суден апаратурою супутникової навігації;
• створення та вдосконалення інфраструктури єдиної національної системи моніторингу і контролю за місцезнаходженням річкових суден;
• створення єдиної інформаційної служби інтермодальних перевезень з поступовим розширенням її дії на всі види транспорту;
• формування системи безпеки портів з безпровідною телекомунікаційною системою доступу до інформації щодо їх роботи порту.
Підсумовуючи все вище викладене, слід зауважити, що сфера міжнародного транзиту є надзвичайно важливою для України, а питанням його розвитку в нашій країні приділяється чимало уваги. Разом із цим питання безпеки на МТК не знаходять належного відображення в нормативних документах, системі організаційно-правових заходів та наукових дослідженнях. Нехтування ними може призвести до витіснення України з ринку міжнародних перевезень, надзвичайних пригод, збитків, людських жертв, забруднення навколишнього середовища тощо.

Список використаних джерел:
1. Бакаєв О. О. Міжнародні транспортні коридори - пріоритет української економічної перспективи / О. О. Бакаєв, С. І. Пирожков, В. Л. Ревенко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку : матеріали доп. V Міжнар. конгр. укр. економістів, м. Львів, 22-26 трав. 2000 р. / НАН України ; Ін-т регіон. дослідж. ; редкол. : відп. ред. акад. НАН України М. І. Долішній. - Львів, 2001. - Вип. ХХІІІ. - С. 495 - 514.
2. Блудова Т. В. Розвиток транзитного потенціалу України: проблеми економічної безпеки : авторе-. дис. ... д-ра екон. наук : спец. 21.04.01 «Економічна безпека держави» / Блудова Т. В. - К., 2006. - 36 с..
3. Мірошко В. М. Міжнародні транспортні коридори і Україна [Електронний ресурс] / В. М. Мірошко. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/12.APSN_2007/Economics/20623.doc.htm. - Назва з екрана.