Україна ще на початку свого становлення, як суверенної держави, проголосила курс на європейську інтеграцію, як перспективу свого розвитку. Це обумовлено не лише суто українськими інтересами, а й відповідними об’єктивними процесами, що відбуваються у системі світового господарства та світовій економіці, а саме створенням у світі декількох центрів економічного тяжіння, найбільшим із яких є європейський ринок, основу якого становить ЄС. Тому для України як європейської держави прагнення інтегруватися в європейські економічні структури є цілком природним і об’єктивним.
Мета даного дослідження – проаналізувати особливості європейського вибору України, зокрема, зосередити увагу на проблемах, які необхідно буде вирішувати в процесі інтеграції з ЄС. Об’єктом є сам процес євроінтеграції України. Предмет дослідження – це особливості інтеграційних процесів України з ЄС.
Питання євроінтеграції України розглядають такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як А.І. Кудряченко, Є. Василенко, А. Гальчинський, Є.В. Сискос, Г.М. Надтока, В. Сіденко, А. Філіпенко, А. Лук’яненко, Е. Соловйов, Ф.М. Рудич, О. Дергачов, П. Асснер, Д. Іден, П. Гауен, Ж. Сапір.
Проблема економічної інтеграції для України є однією з першочергових, а враховуючи те, що Україна – одна з найбільших європейських держав, то для неї особливо важливою є інтеграція саме з країнами Європи і, в першу чергу, з країнами-членами Європейського Союзу.
Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України, тому, що це найкращий спосіб реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. [3]
Якщо все-таки буде отримано дозвіл від керівництва ЄС на вступ нашої держави, виникне необхідність виконати критерії членства у цій організації (Копенгагенські критерії), які полягають у наступному:
 стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство закону, поважання прав людини та захист прав національних меншин (політичні критерії);
 існування функціонуючої ринкової економіки та спроможність впоратися з тиском конкуренції й ринкових сил у межах ЄС (економічний критерій);
 спроможність взяти на себе обов’язки членства, включаючи прихильність цілям політичного, економічного та монетарного (валютного) союзів (членські критерії). [2, c. 14]
Щодо перших двох критеріїв, можна сказати, що Україна не повністю відповідає поставленим перед нею, як кандидата на вступ до ЄС, вимогам, оскільки сучасний політичний та економічний стан в країні є досить невтішними: невисокий рівень конкурентоспроможності вітчизняних виробників, їх товарів і послуг та економіки країни в цілому; невідповідність нашого законодавства існуючим нормам в країнах ЄС; повільність у проведенні економічних реформ; відсутність верховенства права; слабкі позиції України у сфері високих технологій; велика доля бідних громадян.
Крім цього, одночасно зі вступом до ЄС країна зобов’язується, відповідно до членських критеріїв, вступити до економічного та валютного союзу, також при виконанні певних умов, які отримали назву критерії конвергенції (зближення) або Маастрихтські критерії:
 відношення дефіциту бюджету до ВВП не повинно перевищувати 3% (в Україні даний показник становить 6,7%);
 відношення державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60%; (в Україні даний показник становить 41,7%)
 достатній рівень стабільності цін та сталість середніх темпів інфляції (цей показник не повинен перевищувати три кращі показники рівня стабільності цін держав-членів більше, ніж на 1,5%). В Україні темпи інфляції складають 10,5%;
 довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати три кращі показники стабільності цін держав-членів більше, ніж на 2% (в Україні облікова ставка складає 7,75%);
 протягом щонайменше двох років і без значного напруження з боку відповідної країни нормальне відхилення величини обмінного курсу не має перевищувати показник трьох найкращих країн-членів більш ніж на 2,25%. [1]
Для кращого ознайомлення з цими критеріями, щоб дізнатися, чи відповідає даним вимогам Україна, можна подати їх у вигляді таблиці.
Таблиця 1.
Основні показники конвергенції у порівнянні між країнами
(за даними 2010 р.)
Країни Дефіцит бюджету,
% ВВП Рівень державного боргу, % ВВП Облікова ставка, % Темпи інфляції, % Курс національної валюти
2009 р. 2010 р.
Україна 6,7 41,7 7,75 10,5 1 грн. = 0,1299 дол. США; 1 грн. = 0,1262 дол. США;
Велика Британія 11 76,5 0,5 1,4 1 фунт стерлінгів = 1,4792 дол. США 1 фунт стерлінгів = 1,5386 дол. США
Франція 7,7 83,5 1 1,2 1 євро = 1,3058 дол. США 1 євро = 1,3486 дол. США
Німеччина 3,3 78,8 1 1,2 1 євро = 1,3058 дол. США 1 євро = 1,3486 дол. США

Звісно ситуація в Україні бажає очікувати кращого, але не все так погано, у деяких випадках вона, навіть, краща за стан економіки окремих країн ЄС, як це видно з таблиці.
Проте Україна, все ж таки, не відповідає стандартам ЄС, тому поки що не готова стати членом цього об’єднання держав. Та незважаючи на численні економічні та політичні проблеми, які підсилені економічною кризою держави, Україна все ж таки намагається втілити в життя власну зовнішньоекономічну стратегію, основою якої є європейський вибір, та довести, що вона дійсно гідна називатися членом ЄС.
Список використаних джерел:
1. Гольченко І.Е. Фінансові наслідки інтеграції нових держав-членів Європейського Союзу. // Вісник Української академії банківської справи. – №2(25). – 2008. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUABS/2008_2/25.2.1.pdf
2. Завадський В.М. Виконання країнами Балтії критеріїв членства у ЄС – досвід для України. // Наука. Релігія. Суспільство. – 2009. – № 1. – с. 14 – 18
3. Кравчук Н. Інтеграція України до ЄС: проблеми та перспективи подальшої співпраці [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://udau.edu.ua/library.php?pid=568
4. Статистичний бюлетень (електронне видання) – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/elbul.htm
5. http://news.finance.ua