Послуги в сучасній економіці дедалі збільшують свою частку та перетворюються на переважаючий сектор. Ця тенденція відповідає характеру науково-технічного поступу та процесам інформатизації. Відбувається і процес диверсифікації послуг, які за своєю природою не тільки значно відрізняються одна від одної, а й мають принципово не зіставну природу, субстанційну визначеність.
Актуальність дослідження шляхів покращення зовнішньої торгівлі послугами в Україні в умовах глобалізації обумовили вибір теми дослідження.
Інформаційною базою дослідження стали розробки учених із проблем розвитку ринку послуг у процесі глобалізації світової економіки, насамперед, Драчов В., Кравченко Р., Осика С, Пятницький В., Остафійчук Я., Сіденко В. та ін.
Сфера застосування послуг з кожним роком розширюється, а одним із чинників прискорення цього процесу є бурхливий розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, перш за все, мережі Інтернет, електронної та мобільної торгівлі. Значно впливає на розвиток сфери послуг лібералізація, а також розвиток регіональних інтеграційних процесів, які дедалі більшою мірою руйнують кордони між "внутрішніми" та "закордонними" послугами, роблячи їх предметом міжнародної торгівлі.
Розвиток сфери послуг може сприяти покращенню структури українського експорту, в якому зараз переважає продукція з низьким ступенем переробки. Водночас сфера послуг, яка включає транспортну інфраструктуру, рекреаційні ресурси, фінансові, розподільчі та інформаційно-комунікаційні мережі тощо, має стати пріоритетною "точкою економічного прориву", забезпечити міцні конкурентні позиції й відіграти роль "локомотиву розвитку". Серед проблем, які гальмують розвиток вітчизняного ринку послуг, слід відзначити недостатній розвиток його наукоємних секторів [1, с.93].
В Україні в І кварталі 2010 р. обсяг експорту послуг становив 2,5574 млрд дол. і по відношенню до відповідного періоду минулого року склав 119,6%, імпорту - відповідно 1,126,7 млрд дол. та 99,8%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами склало 1,4307 млрд дол. (у І кварталі 2009 р. - 1,93 млрд дол.). Про це повідомляє Державний комітет статистики України.
Зовнішньоторговельні операції послугами проводилися з партнерами 196 країн світу. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту становили транспортні (73,7%), різні ділові, професійні та технічні (11,4%) послуги. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 185 країн світу. Обсяги експорту до країн СНД становили 33,6%, від загального обсягу експорту, Азії - 28,8%, Європи - 25,6% (у т.ч. до країн Європейського союзу -22,8%), Африки - 7,4%, Америки - 4,4%, Австралії і Океанії - 0,1%. Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації - 24,1% від загального обсягу експорту, Туреччини - 6,4%, Італії - 3,8%, Німеччини, Білорусі та Індії - по 3,4%, та до Польщі - 3%. Збільшився експорт товарів до усіх основних країн-партнерів: Туреччини - на 66% (за рахунок збільшення поставок кам'яного вугілля, чорних металів та добрив), Російської Федерації - на 56,3%, Індії - на 53,1%, Польщі - на 36,5%, Білорусі - на 29,1%, Німеччини - на 27,6%, Італії-на 17,1%. Г? 1
Імпорт з країн СНД становив 46,3% від загального обсягу, Європи -31,3% (у т.ч. з країн Європейського союзу - 29,3%), Азії - 15,6%, Америки -4,1%, Африки - 2,1%, Австралії і Океанії - 0,5%. У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації - 39,7%, Китаю -7,6%, Німеччини - 6,9%, Польщі - 3,9%, Білорусі - 3%, Італії - 2,8%, Азербайджану - 2,6%.
Збільшились проти І кварталу 2009 р. імпортні поставки з Азербайджану (у 121,6 раза, за рахунок поставок нафти сирої), Російської Федерації (у 2,4 раза), Китаю (на 56,9%), Білорусі (на 55%), Італії (на 54,5%), Польщі (на 9,6%), Німеччини (на 7,8%). У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка електричних машин - з 3,7% до 5,2%, фармацевтичної продукції - з 3,5% до 4,3%, полімерних матеріалів, пластмаси - з 3,2% до 3,9%, чорних металів - з 1,9% до 3,1%, паперу та картону - з 2,4% до 2,7%. Зменшилась частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки - з 37,3% до 36%, наземних транспортних засобів, крім залізничних - з 7% до 3,8%, їстівних плодів та горіхів, цитрусових - з 2,1% до 1,8%.
Зменшився імпорт різних ділових, професійних та технічних послуг, послуг залізничного, повітряного транспорту, фінансових послуг, послуг з подорожей, послуг морського транспорту, допоміжних транспортних послуг, комп'ютерних, страхових послуг, а також послуг, отриманих приватними особами і в галузі культури та відпочинку. Одночасно збільшилися обсяги отриманих державних та будівельних послуг. Серед регіонів України найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами та послугами припадали на м. Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Одеську, Запорізьку, Київську та Харківську області.
У країні є потенціал для розвитку сфери послуг. Так, розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на основі глобальної мережі Інтернет, що може про стимулювати розвиток всієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також використати вигідне географічне та економічне положення країни для розвитку транспортної інфраструктури та туризму. Ефективність виробництва дедалі більше залежить від ступеня розвитку галузей послуг.
Розвиток сфери послуг в Україні потребує активізації залучення в цю сферу інвестицій, в т.ч. іноземних. Залучення іноземного капіталу в українську економіку буде сприяти надходженню не тільки необхідних фінансових ресурсів, але й передових, технічно ефективних методів реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості й доступності, культури обслуговування та в кінцевому рахунку – підвищить конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг та значно зміцнить позиції України в міжнародному обміні послугами.
Для подальшого розвитку сектору послуг в Україні першочергового значення набуває розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, і насамперед Інтернет та електронної і мобільної торгівлі, які набувають все більшого впливу не лише на організацію діяльності окремо узятих підприємств шляхом скорочення витрат, підвищення мобільності та конкурентоспроможності, але й значною мірою визначають напрямки та подальші темпи розвитку як інших видів послуг, так і інших галузей економіки країни.
Необхідно краще використовувати вигідне географічне положення України. Транзитні перевезення вантажів, використання створеної мережі нафто- і газопроводів виступають також суттєвим джерелом валютних надходжень. Біля двох десятків європейських країн отримують газ, що надходить через українські газові магістралі. Але існуюча система газопроводів потребує значного оновлення та нарощення потужностей, оскільки 17% газопровідної мережі вже відпрацювали свій строк, а 15% наближаються до нього [2, сі 17].
Україна має перспективи для розвитку таких секторів послуг, як:
- послуги зв'язку (телекомунікаційні, аудіовізуальні);
- фінансові послуги, у тому числі банківські і страхові;
- транспортні послуги (морський, річковий, авіаційний, космічний, автомобільний, залізничний, трубопровідний транспорт);
- комп'ютерні та пов'язані з ними послуги;
- науково-дослідницькі послуги;
- будівельні та пов'язані з ними інженерні послуги;
- послуги туризму;
- послуги, пов'язані з охороною здоров'я [5, с. 9].
У 2011 році приріст імпорту товарів та послуг прогнозується на рівні 11,4 відсотка (за методологією платіжного балансу), експорту - 10,3 відсотка. Зростанню експорту сприятиме подальша лібералізація торгової політики та використання переваг від членства України у СОТ через зменшення антидемпінгових розслідувань і полегшення вирішення спірних питань. Водночас зовнішньоекономічна кон'юнктура очікується сприятливою: зростатиме зовнішній попит на товари національного виробництва, помірними темпами збільшуватимуться ціни на світових товарних ринках (зокрема, на ринку чорних металів на 5-8 відсотків) [8].
Динаміка імпорту формуватиметься, з одного боку, в умовах збільшення обсягів українського виробництва, а отже, задоволення внутрішнього попиту товаровиробників на проміжні товари, з іншого - активізації інвестиційної діяльності та задоволення потреб інноваційної перебудови основних галузей економіки (зокрема, металургійного виробництва, хімічної промисловості, машинобудування та галузей, що виробляють товари народного споживання), тобто передбачається збільшення частки інвестиційного імпорту.
У цілому за таких умов у 2011 році від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі становитиме 2,5 млрд. доларів США. Зростання інвестиційного попиту, активність на світових ринках, а також збільшення купівельної спроможності населення внаслідок подальшого проведення виваженої державної політики регулювання оплати праці, сприятимуть прискореному зростанню обсягів виробництва майже в усіх видах економічної діяльності. У цілому темпи зростання обсягів промисловості становитимуть близько 6 відсотків [8].
Таким чином, Україна повинна розширити сферу своєї діяльності на світовому ринку, насамперед, завдяки наданню транспортних послуг і послуг туристичного бізнесу. Визначення напрямів розвитку ще не забезпечить успіху на світовому ринку. Для покращення стану зовнішньої торгівлі і завоювання гідних позицій на світовому ринку українським товаровиробникам товарів та послуг необхідно вирішити проблеми не тільки виробничого, але й організаційного характеру застосування ринкових механізмів. Так, українським експортерам, насамперед, не вистачає інформації про репутацію майбутніх партнерів за кордоном і особливості діючого законодавства країни, на ринок якої вони виходять.

Список використаних джерел:
1. Драчов В.В. Основні риси та тенденції розвитку ринку послуг в умовах глобалізації економіки / В.В. Драчов // 36. наук, праць. Вип.38. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2009.- С.88-96.
2. Кравченко Р.А. Теоретичні проблеми розвитку сфери послуг / Р.А.Кравченко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №2. - С.115-119
3. Осика С.Г., Пятницький В.Т. Регулювання ринків товарів і послуг на засадах норм і принципів системи ГАТТ/СОТ / С.Г. Осика, В.Т. Пятницький // Українська академія зовнішньої торгівлі. - К.: УАЗТ, 2008. -336с.
4. Остафійчук Я.В. Регіональні особливості формування ринку послуг в Україні / Я.В. Остафійчук // Економічні науки. Збірник наук. Праць. Луцький державний технічний університет. Випуск 3(9) - 4.2. - Луцьк, 2006. - 220 с.
5. Сіденко В.Р. Проблеми включення України в глобальні мережі торгівлі високотехнологічними товарами і послугами / В.Р. Сіденко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: 36. наук. пр. Вип. 52. Частина І. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2008. - С. 8-12.
6. Міжнародна торгівля послугами: головне - стабільність! [Електронний
ресурс] / Режим доступу: http://www.yur-gazeta. com/ru/oarticle/1215/
7. Теоретико-методологічні основи дослідження ринку послуг [Електронний ресурс] / Режим доступу: // www.nbuv. gov.ua/ portal natural/ nvuu/ ekon/ 2009
8. Пояснювальна записка до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2011 рік Департамент макроекономіки [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:// www. me. gov. ua/ control/ uk/ publish/ printable_ article? art_ id = 150824