conf-cv | Дата: Четвер, 05.05.2011, 23:08 | Повідомлення # 1 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Статус: Offline
| Міцевич Дмитро
352 гр. Спец. Міжнародна економіка Науковий керівник: Галушка Є.О. Міжнародний лізинг як інструмент розвитку зовнішньоекономічних відносин У статті досліджено значення лізингу для суб’єктів господарювання, як методу інвестування. Проаналізовано розвиток лізингової діяльності в Україні, що випливає з необхідності технічного переоснащення та оновлення основних фондів, запровадження досягнень НТП, а також розширення матеріально-технічної бази підприємств. В останні роки широкого розповсюдження набув міжнародний лізинг, який за підсумками світової практики позитивно впливає на внутрішню економіку та законодавство держав. Лізингова операція вважається міжнародною у випадку, якщо майно або платежі перетинають державні кордони, угода, за якою лізингодавець купує обладнання у національного підприємства, а після цього передає його іноземному підприємцю за кордон, називається експортним лізингом. Якщо обладнання купується в іноземної фірми і передається для використання вітчизняному підприємцю, угода називається імпортним лізингом. Українськими науковцями достатньо широко висвітлене поняття лізингу, його різновидностей, практичних аспектів, використання, тощо. Цими дослідженнями займались такі науковці як Н.Внукова, А.Загородній, О.Луб’яницький, Л.Мельник, В.Міщенко, А.Мокій та інші, проте в їхніх працях не знайшли достатньо повного висвітлення явища і проблеми, пов'язані із теоретичним обґрунтуванням міжнародного лізингу як інструменту активізації інвестиційного процесу в умовах ринкової трансформації економіки. У більшості країн, де використовують лізингові операції, створені національні лізингові асоціації для захисту інтересів лізингових компаній та розвитку лізингового бізнесу. На трьох континентах національні асоціації лізингових компаній представляють лізингову галузь на міжнародному рівні, взаємодіють з іншими міжнародними організаціями, проводять форуми та дискусії, накопичують знання в галузі лізингу, та мають свої регіональні організації. В Азії - це AFSA (Asian financial services association) - Азіатська асоціація фінансових послуг - з секретаріатом у Сінгапурі, заснована в 1982 р. У Південній Америці - Fеlаlease (Lаtin-Аmеrісаn Leasing Fеdеrаtіоn) - Латиноамериканська лізингова федерація - з секретаріатом у Мексиці, заснована в 1983 р. В Європі - Lеаsеurope (Еurореаn Fеdеrаtіоn оf Еquipment Leasing Соmpany) - Європейська федерація компаній, що займаються лізингом обладнання - зі штаб-квартирою в Брюсселі, заснована в 1972 р. У 1984 р. ці три асоціації, а також лізингові компанії США та Австралії заснували World Leasing Council - Світову лізингову раду. Lеаseurope - це перша регіональна асоціація лізингових компаній, яка зараз об'єднує асоціації лізингових компаній 34 країн та 46 лізингових асоціацій. Щорічно Lеаsеurope публікує річні звіти, в яких надається інформація про ситуацію на лізингових ринках у країнах-членах даної організації, про події та досягнення асоціації у звітному році, річні звіти технічних комітетів, інформація про національні асоціації, а також статистичні дані з лізингових операцій. Протягом останніх років були створені асоціації лізингових компаній у країнах, що входили до СРСР та колишніх соціалістичних країнах. Деякі з них увійшли до Lеаsеurope, наприклад асоціації Чехії, Естонії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Словенії, України, Узбекистану. Тому, незважаючи на економічний спад у країнах колишнього СРСР та інших країнах Центральної та Східної Європи, вважається, що саме цей європейський регіон має великий потенціал у розвитку лізингової індустрії [1]. Іноземним практичним досвідом для розвитку лізингу в Україні є досвід східноєвропейських країн, які мають з Україною спільні риси розвитку. В цьому відношенні показником є Польща, де так само, як і в нашій країні, лізингові операції здійснюються спеціалізованими компаніями, які підконтрольні банкам. Але їхня форма організації лізингу має ряд суттєвих переваг: - лізингова фірма, що контролюється банком, отримує можливість залучати пільгові кредити для розширення своєї діяльності, по яким звичайно фінансується власна діяльність банку; - банки мають достатньо можливостей, як встановлення справжньої платоспроможності лізингоодержувача. Це дозволяє даному типу лізингових компаній приймати рішення на підставі більш достовірної інформації; - взаємодія лізингової компанії і банку дозволяє використовувати широкий спектр інструментів оптимізації комерційної діяльності. Одним із таких інструментів, може бути форфейтинг. У даному випадку переуступка орендодавцем прав по отриманню платежів банку за поставлене раніше устаткування суттєво полегшує останньому розпорядження заставним майном лізингоотримувача; - банки вбачають у застосуванні лізингової схеми фінансування не стільки можливості розширення спектра надання послуг, скільки вихід із нинішньої ситуації з кредитуванням. Вихід цей - у поступовому нарощуванні обсягів лізингових операцій, які витісняють менш надійно забезпечені, а тому більш ризиковані інвестиційні кредити. В першу чергу, банками передбачається використання фінансового лізингу. За останні роки кількість зареєстрованих в Україні лізингових компаній значно збільшилася. Станом на червень 2010 року в Україні зареєстровано 192 компанії, що мають право надавати послуги фінансового лізингу [4]. Серед найбільших компаній: ВТБ Лізинг Україна (Росія), УніКредит Лізниг (Італія, Німеччина), ІНГ Лізинг Україна (Нідерланди), Райффайзен Лізинг Аваль (Австрія), Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг (Австрія), та інші компанії, що входять до найбільших світових фінансових груп [5]. Інтерес фінансових установ до цього ринку пояснюється просто: лізинг зазвичай дорожчий за кредит, хоча якщо брати варіант купівлі нового автомобіля, то перший внесок за авто і у випадку лізингу і у випадку кредиту сягне 25-50%, відсоткова ставка 20-25%. Відсотки по лізингу і банківському кредиту дійсно можна співставити, проте переваги лізингу все ж є. Оскільки, предмет лізингу (у даному випадку авто) у будь-якому випадку знаходиться у власності лізингової компанії, і усіма справами: реєстрацією, страхуванням, податками з власників транспортних засобів займається власник, тобто компанія. В дійсності за це все платить лізингоотримувач, але сума розписується на увесь строк, і на неї не начисляють відсотки [2]. Таблиця 1 Вартість договорів лізингу (млрд. грн.)[3] Рік 2007 2008 2009 Ікв 2010 ІІ кв. 2010 ІІІ кв. 2010 ІV кв. 2010 2010 Вартість договорів 16,88 9,98 2,47 0,708 0,728 1,33 2,20 4,97 Після спаду у 2008-му та 2009-му роках, у 2010-му ринок лізингу поступово починає набирати оберти, і демонструє позитивну динаміку, таблиця 1. За підсумками 2010 року обсяг ринку за показником вартості договорів збільшився на 50%, що є досить високим досягненням, враховуючи не зовсім стабільну ситуацію в державі. У галузевому розрізі найбільше договорів заключають у таких галузях, як: транспорт, агропромисловий комплекс, будівництво, сфера послуг. Таблиця 2 Вартісний розподіл договорів за галузями(%)[3] Галузь/Рік 2007 2008 2009 2010 Транспорт 64,1 51,3 59,2 59,4 АПК 7,5 9,5 11,6 13,0 Будівництво 7,9 15,2 10,9 8,3 Послуги 6,1 8,2 6,0 5,0 «Ле вова частка» лізингових договорів приходиться на сферу транспорту. Для перевізників це чи не єдина можливість працювати. При неспроможності платити за лізинг, лізингоотримувач може повернути об’єкт лізингу без сплати жодних штрафних санкцій. В останні роки доля лізингу у транспорті дещо зменшилася, що підкріплюється збільшенням обсягів цих операцій в інших галузях (АПК, будівництво, послуги). У галузі АПК помітне суттєве зростання сукупної вартості лізингових договорів, все більше фермерів користуються послугами лізингових компаній для оренди сільгосптехніки, що дозволяє легше отримати техніку і ефективніше працювати. Певний спад і нестабільність лізингу спостерігається у галузі будівництва. Це пов’язане з тим, що під час фінансової кризи, велика кількість будівництв були заморожені внаслідок різкого падіння платоспроможності клієнтів. Лізингу має кілька переваг з погляду заробітку. По-перше, лізингові компанії (як фінансові установи, що не залучають кошти населення) регулюються поблажливіше, ніж банки. По-друге, лізинг дає можливість охопити значно ширше коло клієнтів. Через брак заставного майна банкіри неохоче позичають малому та середньому бізнесу - сегменту, що має найбільші перспективи та стрімко розвивається. Таблиця 3 Джерела фінансування лізингу (%)[3] Рік 2007 2008 2009 2010 Власні кошти 10,73 21,75 35,49 13,15 Позикові кошти 78,34 54,40 64,50 86,60 Інші джерела 5,22 23,85 - 0,25 Лізингові компанії у період 2007-2010 років значно скоротили обсяг позикових, і збільшили фінансування за рахунок власних коштів. Цьому сприяло значне, у декілька разів, зниження обсягів договорів лізингу, яке відбулося у останні роки (табл. 1). У цьому можна побачити певну мотивацію фінансових установ до розвитку саме цього напрямку фінансової діяльності. Переваги лізингових операцій для клієнтів наступні: - лояльність та оперативність: до платоспроможності покупця обладнання лізингодавці висувають менші вимоги, ніж банки. Страхування майна включається до лізингових платежів, заставою у цьому випадку виступає сам предмет лізингу, а додаткова застава зазвичай не вимагається; - спрощення процедури придбання майна через лізинг звільняє покупця від необхідності укладати безліч договорів: кредиту, купівлі-продажу майна, страхування, іпотеки чи застави; - оперативність: у банку заяву на придбання в кредит авто розглядатимуть не менш ніж два тижні, лізингові ж компанії обіцяють поставку замовленого майна протягом тижня після подачі всіх документів, що дозволяє компаніям конкурувати з банками на ринку дорогого обладнання; - доступність: для підприємств з високою рентабельністю, різниця між вартістю банківської позики та лізингу в 5% річних не є принциповою; - сервіс: крім фінансування купівлі майна лізингові компанії забезпечують низку додаткових послуг. Приміром, клієнту, який придбав у лізинг автомобіль, лізингова компанія організовує реєстрацію його у МРЕВ, щорічне проходження техогляду, оплату транспортного податку, ремонт автомобіля, заміну шин тощо. Інакше кажучи, бере на себе частину виробничих витрат на обслуговування придбаних основних засобів. В кожному окремому випадку умови лізингу залежать від багатьох факторів (платіжна історія, специфікація техніки, фінансовий стан компанії-лізингоодержувача, строку лізингу тощо) та є предметом переговорів. У разі потреби лізингоодержувач може без зайвих формальностей повернути одержане у лізинг майно. Лізингові послуги, на відміну від банківських кредитів, ще не встигли стати популярними серед українських підприємців, тому банківські установи розвивають цей напрям не поспішаючи. Велика ємність ринку за досить незначної кількості конкурентів - основна причина, що спонукала банки розвивати лізингові послуги. Сьогодні можна стверджувати, що лізинг - вигідний інструмент інвестиційної політики, який має велике значення для розвитку виробництва у період занепаду, та ефективний зaciб стимулювання науково-технічного прогресу, i розвитку національної економіки. Використання міжнародного лізингу як методу залучення інвестицій в економіку України є особливо корисним в сучасних умовах дефіциту капітальних вкладень за рахунок власних коштів підприємств, відсутності необхідної державної підтримки, недостатнього обсягу прямих іноземних інвестицій, обмеженого доступу до довгострокових кредитних ресурсів. Таким чином, лізинг може стати дієвим чинником стимулювання притоку інвестицій в основний капітал та економічного зростання цих країн в цілому [1]. Лізинг дозволяє ефективно погоджувати інтереси виробників і споживачів, банків і лізингових компаній. Тому, незважаючи на цілий ряд проблем, український лізинг розвивається, накопичує досвід, і позитивно впливає на активацію інвестиційної діяльності, що визначається із необхідності на державному рівні, підтримувати розвиток інституту лізингу. Література: 1. Білоус А. Лізинг у світовій економіці / А. Білоус // Світова економіка й міжнародні відносини. - 2005. - № 12. - 122 с. 2. Не пугайте кредит лизингом [Електронний ресурс] – Режим доступу: vn.20minut.ua/news/10193949 3. Підсумки діяльності лізингодавців за III квартал 2010 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: leasing.org.ua/ua/bulletin/survey_2010_3/ 4. Підсумки діяльності фінансових компаній, ломбардів та юридичних осіб (лізингодавців) за 9 місяців 2010 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/fk_3kv__2010.pdf 5. Рейтинг лізингових компаній за результатами 2010 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: leasing.org.ua/ua/rating/2010/
|
|
| |