2 курс, спец. «Менджмент організацій», д/ф, Наук. кер. – Коваленко Н.Ю., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР
В усіх країнах колективний договір традиційно розглядається як бажаний засіб фіксації заробітної плати та інших умов найму, регулювання трудових відносин. При цьому досить часто колективний договір залежить від політики уряду і одержує законодавче обгрунтування. Успіх колективних договорів полягає і в тому, що в них закріплюються поняття, широко вживані в житті, тому вони стали основним засобом реалізації соціальної справедливості і гуманного ставлення до праці. Фіксуючи нормальні умови праці, колективний договір дозволяє працівникам брати участь у прийнятті рішень. Він ніби послаблює абсолютну владу роботодавця в питаннях, що раніше вирішувались виключно в нормативному порядку. Визначення поняття колективного договору надається у проекті Трудового Кодексу України. Згідно ст.353 ТКУ колективний договір - нормативний акт, що регулює трудові та соціально-економічні відносини між працівниками і роботодавцем, встановлює трудові та соціально-економічні права і гарантії для працівників. Необхідність у застосуванні такого нормативного акта обумовлена економічними, соціальними і юридичними чинниками. Соціальний чинник створюється виникненням колективних трудових відносин в процесі реалізації громадянами своєї здатності до праці і потребою у методах регулювання внутрішньоколективних зв'язків шляхом прийняття локальних актів з окремих питань. Економічний чинник створюють об'єктивні розбіжності між інтересами власника та найманих працівників, обумовлені характером власності та правовим становищем цих сторін трудових правовідносин. Юридичний чинник складає правосуб'єктність суб'єктів трудового права - учасників колективного договору. Зміст колективного договору визначають сторони. Згідно ст. 354 проекту ТКУ у колективному договорі встановлюються взаємні обов'язки сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних інтересів. Зокрема, це: організація праці, підвищення конкурентоздатності виробництва та забезпечення зайнятості; участь працівників в управлінні юридичною особою; оплата праці; інші умови праці (нормування праці, робочого часу, часу відпочинку, охорони праці); професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників; соціально-побутові пільги, культурно-масова, фізкультурна, оздоровча робота та розмір відрахувань на її проведення; створення можливостей для безперешкодного і ефективного здійснення профспілковими організаціями їх функцій. Колективним договором можуть регулюватися також інші питання, зокрема, щодо житлово-побутового забезпечення працівників юридичної особи, а також матеріального заохочення працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування, що обслуговують працівників юридичної особи. Відповідно до ст. 16 КЗпП та ст. 353 проекту ТКУ умови колективного договору, що погіршують порівняно із трудовим законодавством та колективними угодами становище працівників чи суперечать їм, є недійсними. Згідно з вітчизняним законодавством, міжнародною практикою, колективні договори не можуть погіршувати становище працівників, а можуть його поліпшувати. Чинність колективного договору настає з дня підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі. Колективний договір укладається не пізніше як до 1 лютого поточного року. Слід врахувати, що після закінчення строку дії договору його сторони повинні розпочати переговори щодо укладання нового колективного договору. У разі недосягнення згоди сторін на укладення нового колективного договору, продовжують діяти норми попереднього як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору. Контроль за виконанням умов колективного договору як за нормами КЗпП, так і за проектом ТКУ проводиться безпосередньо його сторонами. Якщо одна із сторін порушує умови колективного договору, то інша сторона має право у тижневий строк надіслати подання про усунення цих порушень. У разі відмови усунути порушення чи недосягнення згоди в зазначений строк, сторона має право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність іншої сторони до суду. Доцільно зазначити, що сторони, які підписали колективний договір, щорічно в строки, передбачені колективним договором, повинні звітувати про його виконання. Отже, як інститут трудового права, колективний договір стано¬вить сукупність правових норм, що визначають порядок роз¬робки, укладення та виконання трудового договору. По-друге, як локальний правовий акт, колективний договір є угодою між роботодавцем та трудовим колективом про регулювання трудових, виробничих і соціально-економічних відносин на підприємстві. Література: 1. Кодекс законів про працю [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg 2. Трудовий кодекс України : проект закону України від 04.12.2007 р. № 1108 [ Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.business-resurs.com.ua/index.php?option=c... 3. Колективний договір : методичні рекомендації [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.obljust.te.ua/?page=consult&consultid=64&sub 4. Грузінов Л.П., Короткін В.Г. Трудове право України [Електронний ресурс] / Л.П. Грузінов, В.Г.Короткін.¬ - Режим доступу : http://libr.org.ua/book/105/3029.html
