Студентка 4-го курсу Спеціальність «облік і аудит» 144 група
Науковий керівник Федорюк А.Л., Чернівецький торговельно-економічний Інститут КНТЕУ м. Чернівці
Правове регулювання грошового обігу
У період становлення в Україні правової держави та становлення ринкової економіки, подолання адміністративного всевладдя колишніх структур фінансових органів у сфері грошових відносин і їх чітке правове регулювання має величезне значення. «Правове регулювання - найважливіший інструмент управління суспільством. » Ускладнення економічного і соціального життя суспільства, забезпечення гарантій прав, свобод, обов'язків громадян, зміцнення правопорядку і дисципліни зумовлюють підвищення ролі правового регулювання. У міру розвитку розрахунково-грошових відносин, зміцнення ринкової економіки все більшого значення набуває механізм правового регулювання грошових розрахунків. Безліч проблем є в правовому забезпеченні розрахунково-грошових відносин. Однією з проблем є недостатність у регулюванні діяльності фінансових структур на рівні наявних нормативних актів, які в даний час суперечать один одному, їх тлумачення представляє велику складність, застаріли і неадекватні потребам ринкової економіки. Актуальність розгляду даної теми пояснюється тим, що у функціонуванні ринкової економіки головну роль відіграють гроші і грошовий обіг в державі. У вітчизняній юридичній літературі проблеми правового регулювання грошової системи не отримали достатнього наукового опрацювання. Серед правознавців, хто приділив увагу цим питанням можна назвати М.М. Агаркова, Л.К. Воронову, Я.А. Гейвандова, А.М. Гуляєва, Л.Г. Єфімову, Б.М. Іванова, М.Л. Когана, Н.А. Куфакову, М.П. Кучерявенка, В.О. Лапача, Л.А. Лунца, М.С. Матрохіна, О.П. Орлюк, Ю.А. Ровинського, Ф.К. Савіньї, А.О. Селіванова, Г.А. Тосуняна, Н.І. Хімічеву та ін. Метою дослідження є розробка теоретичної моделі грошової системи України як організаційно-правової форми грошового обігу. Відповідно до зазначеної мети були поставлені наступні завдання: - здійснити аналіз змісту поняття “грошовий обіг”; - дослідити структуру грошового обігу України і проаналізувати специфіку правового регулювання. Об’єктом дослідження є грошова система України як організаційно-правова форма грошового обігу. Предмет дослідження становлять теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні. Грошовий обіг– це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків. Грошовий оборот – це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві. Грошова система нашої держави складається з таких елементів: грошової одиниці та її найменування, масштабу цін, видів законних платіжних засобів, платіжного обороту та його організації, механізму регулювання грошо¬вого обігу та органів, що його здійснюють. Грошова система України характеризується тим, що вирішальну роль в ор¬ганізації та функціонуванні грошової системи відіграють Верховна Рада України та Національний банк України. Грошовий оборот ділиться на 2 взаємопов’язані частини: - сфера готівкового обігу; - сфера безготівкового обігу. Готівка, як правило використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщення коштів у банківських внесках, тощо. У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі здійснюється більшість операцій, в тому числі і розрахунки між підприємствами. Реалізація в Україні двох форм грошового обігу пов’язана з формуванням трьохрівневої системи правового регулювання. Перший рівень утворюють норми Конституції України, які є основою для розвитку спеціального законодавства, що регулює грошовий обіг. Другий рівень складають спеціальні закони, деталізація змісту яких здійснюється на третьому рівні, що охоплює нормативні акти Президента України, КМУ, НБУ, Мінфіну України, інших міністерств і відомств. Остання група актів законодавства деталізуючи чи доповнюючи норми законів, безпосередньо визначає можливості застосування відповідних форм грошових розрахунків, порядок і умови їх реалізації.[9,с.70] Правові основи організації грошового обігу в Україні закладено в Конституції України та в Законах України “Про Національний банк України”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”. В ст. 92 Конституції України передбачено, що засади створення і функціонування грошо¬вого ринку, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України встановлюється вик¬лючно законами України. У ст. 100 Конституції України визначено що основні за¬сади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням покладено на Раду Національного банку України. В Конституції України також закріплено, що офіційною грошовою одиницею України є гривня, а основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України.[1,ст.35] Важливу роль у встановленні правової основи взаємовід¬носин між суб'єктами господарювання і банками з приводу функціонування банківських рахунків та порядку переказу грошей відіграє Закон України від 5 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». В цьому зако¬ні визначені загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу грошей в межах України і відповідальність суб'єк¬тів, захист інформації при проведенні переказу грошей. Даним законом передбачено, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про поштовий зв’язок”, іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.[4,ст.9] Основними завданнями правового регулювання грошового обігу в Україні є: - забезпечення чіткого розмежування повноважень і відповідальності в сфері грошового обігу між органами держави; - забезпечення органам держави за допомогою норм оперативно регулювати і контролювати грошовий обіг в країні; - підтримання необхідного темпу зростання грошової маси в обігу і правильного співвідношення між готівковим і безготівковим грошовим обігом з метою ефективного функціонування економіки країни. Однак, споглядаючи на ситуацію в нашій державі, щораз переконуємось в неефективності виконання цих завдань державною владою. За період з липня 2008 по липень 2010 грошова база (емісія грошей) збільшилася більш ніж на 60 млрд. грн. У відсотковому співвідношенні це зростання загальної кількості грошей на 36,7%.Влада, зокрема НБУ пояснювали свої дії тим, що завдяки емісії Україна змогла уникнути більшого падіння вартості гривні. Наслідки таких дій можна було в діях населення. Різко зросла недовіра до національної валюти, банків та влади зокрема.Українці масово скуповували долари США та євро. В країні спостерігалась повна ліквідація централізованої системи управління економіки, що й призвело до таких наслідків. Грошова система створюється державою в особі зазначених вище органів і має нормативно-правовий характер. Національний банк провадить суворе розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обігу на території України, надаючи особливого значення нормативному регулюванню готівкового грошового обігу. Основними нормативними документами, прийнятими НБУ, в цій сфері є: Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України; Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; Правила організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті; Інструкція з організації емісійно-касової роботи в установах банків України; Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Грошовий обіг як об’єкт фінансово-правового регулювання являє собою безперервний рух грошей при виконанні ними своїх функцій у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів, а також нетоварні платежі й розрахунки в економіці. Він являє собою не тільки особливий економічний процес, але й складає особливу сферу суспільного відтворення, де цей процес проходить. [10,с.157] Суспільні відносини, що пов’язані з організацією і функціонуванням грошового обігу є різновидом фінансових правовідносин, оскільки вони: виникають із приводу встановлення і впровадження в економіку і забезпечення функціонування там специфічних вартісних еквівалентів – грошей, без яких у сучасних умовах неможливо уявити саму фінансову діяльність держави; є не просто формою прояву організуючого впливу держави на процеси суспільного відтворення з метою створення і функціонування централізованих і децентралізованих фондів коштів, в основі якого лежить практичне застосування функцій і форм грошей, а є їх владно-майновим фундаментом; з огляду на особливе значення грошових форм і функцій грошей, використовуваних державою з метою організації фінансової діяльності стосуються як кожного окремо узятого фонду коштів, так і усієї їх системи в цілому. Фінансово-правовий інститут грошового обігу являє собою певну сукупність взаємопов’язаних фінансово-правових норм, які регулюють суспільні відносини, що пов’язані з організацією функціонування безперервного руху грошей у різних формах їх матеріального буття, з одного боку, та у відповідних сферах, секторах, площинах і каналах руху в економіці – з другого. Зовнішньою формою фінансово-правового інституту виступає відповідне законодавство, особливістю якого є багаторівнева структура та відсутність достатнього ступеня зовнішньої систематизації, з одного боку, та досить високий рівень внутрішньої систематизації з другого.[10,c.234] Отже, аналізуючи вищесказане, можна дійти висновку, що правове регулювання грошового обігу та грошової системи загалом не є досить дієвим, особливо це спостерігається при кризових явищах в економіці.Велика увага приділяється регулюванню безготівкових розрахунків, проте ми можемо спостерігати досить не ефективне регулювання готівкової сфери обігу, що є надзвичайно негативним явищем для грошової системи загалом. Влада своїми діями не забезпечує оперативного регулювання і контролю грошового обігу в країні, не спостерігається також підтримання необхідного темпу зростання грошової маси в обігу. Про це свідчить високий ступінь недовіри населення до національної валюти та банків.Більшість населення зберігають свої гроші в доларах США та євро, деякі віддають перевагу зберіганню коштів у «склянних банках»…І навіть після подолання Україною кризи ці явища є досить розповсюдженими. Адже будь-яка теоретична оцінка стану народного господарства, визначення цілей економічної політики та практичних заходів щодо їх реалізації будуть помилковими без урахування змін у грошовій сфері. Так відбувається тому, що грошовий обіг є найважливішим елементом ринкової економіки, а його стійкість має виключне значення для її нормального функціонування. Добре функціонуюча грошова система сприяє максимальному використанню матеріальних та трудових ресурсів. І навпаки, розбалансована грошова система порушує кругообіг доходів і витрат, паралізує життєву силу суспільства, викликаючи коливання рівня виробництва, зайнятості і цін. Аналіз сучасного стану економіки і тенденцій розвитку грошової політики України необхідний для того, щоб дати оцінку «зусиллям уряду щодо стабілізації економічного становища і виробити рекомендації щодо здійснення в даних умовах заходів, спрямованих на нормальний розвиток грошового обігу і господарства країни в цілому. Державне регулювання грошового обігу повинно сприяти створенню передумов економічного зростання, що є першорядним завданням для народного господарства України.
Література
1. Конституція України. Київ. Феміна. ВРУ № 254к/96-ВР, 28.06.1996 ВРУ 2. Бюджетний кодекс Верховної Ради України від 08.07.2010 № 2456-VI 3. Закон України «Про Національний банк України»// ВВР № 14, 2000 4. Закон України «Про платіжні системи та пере¬каз грошей в Україні»// ВВР № 34, 2001 5. Закон України „Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2000 р.// ВВР № 2, 2001 6. Положення про ведення касових операцій у націо¬нальній валюті в Україні, затв. постановою Правління Націо¬нального банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 7. Інструкція про касові операції в банках України, затв. постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N 337 і зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089 (із змінами) 8. Інструкція „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затв. постановою Правління Націо¬нального банку України від 29 березня 2004 р. за N 377/8976 з наст. змінами. 9. Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник – 3-є видання, - Київ: Товариство “Знання”, 2001р. 10. Алісов Є.О. Проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні: дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2006.
