Податкові надходження є пріоритетним джерелом поповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, що забезпечують стабільне функціонування фінансової системи країни, тому проблема подолання податкових правопорушень є актуальною і важливою на сьогоднішній час.
Найефективнішими методами подолання правопорушень у сфері оподаткування є встановлення та реалізація юридичної відповідальності, в системі якої одними з основних є адміністративна й кримінальна. Інститут адміністративної відповідальності має особливо важливе значення, адже дає змогу попереджувати вчинення злочинів у сфері оподаткування шляхом встановлення відповідальності за менш значні правопорушення.
Проблеми співвідношення й дослідження самостійності адміністративної та кримінальної відповідальності тією чи іншою мірою торкнулися в своїх наукових дослідженнях такі вчені: Л.П. Брич, Н. Вороная, П.Т. Гега, Л.М. Доля, О.О. Дудоров, М.П. Кучерявенко, М.О. Мацелик, Г.В. Петрова, А.В. Роздайбіда, С.О. Сергєєв, П.В. Цимбал, В.К. Шкарупа та інші.
У більшості досліджень, які присвячені проблемам юридичної відповідальності за податкові правопорушення, виділяються певні класифікаційні ознаки, що притаманні тому чи іншому виду відповідальності. Менше уваги приділяється питанням співвідношення, порівняння та поєднання адміністративної та кримінальної відповідальності, але саме ця проблема вимагає більш глибоких, комплексних наукових досліджень.
Трансформація адміністративної і кримінальної відповідальності в самостійні види відповідальності викликано не предметом правового регулювання, а такими юридичними критеріями, як: рівень суспільної небезпеки податкового злочину, особлива компетенція органу державної влади, який здійснює застосування заходів, що властиві цим видам юридичної відповідальності, особливий характер заходів державного примусу, характер провадження у справах про правопорушення у сфері оподаткування, джерело правового регулювання того чи іншого виду відповідальності, головним чином у вигляді Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, податкове правопорушення залежно від своїх юридичних ознак і особливостей може приймати форму кримінального злочину й адміністративного проступку.
Метою даної роботи є дослідження особливостей адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
Встановлення адміністративної відповідальності за податкові правопорушення має на меті спонукати платників податків суворо, повно й у строк виконувати свої зобов‘язання щодо формування державного та місцевих бюджетів. Від цього залежить розвиток фінансової системи, а отже, економічна, політична, соціальна стабільність суспільства і економічне зростання держави. Підставою для реалізації адміністративної відповідальності за порушення у сфері оподаткування виступає наявність складу адміністративного правопорушення – винної умисної або необережної дії або бездіяльності, що зазіхає на охоронювані законом суспільні відносини, за що законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Такі діяння закріплені Кодексом України про адміністративні правопорушення. До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті посадові особи, а також громадяни, які винні в порушенні податкового законодавства. Адміністративній відповідальності підлягають особи, що досягли до моменту здійснення правопорушення шістнадцятирічного віку і є осудними [6; C. 228].
Варто відзначити, що санкції за адміністративні правопорушення у сфері оподаткування можуть застосовуватися як судом, так і безпосередньо податковими органами, у випадках, передбачених законом.
Особливостями адміністративних санкцій є: відсутність тяжких правових наслідків, застосування відносно менш тяжких податкових правопорушень, не тягнуть судимості.
З усіх видів адміністративних стягнень за податкове правопорушення податкові органи уповноважені застосовувати виключно штраф, який накладається в межах, встановлених за здійснення відповідних правопорушень, у сумах, кратних певному показнику (мінімальному розміру заробітної плати, неоподаткованому мінімуму доходів).
При застосуванні такого стягнення законодавець диференціює поняття “момент здійснення” залежно від типу правопорушень. Для звичайних правопорушень при обчисленні строку накладення стягнення таким є момент здійснення правопорушення, при здійсненні правопорушення, що триває, – момент його виявлення. Правопорушеннями, що тривають, визнаються такі, які характеризуються безперервним здійсненням єдиного складу певного діяння. Строк, протягом якого може бути накладене стягнення, той самий в обох випадках – два місяці.
За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах платники відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу України можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Вона характеризується деякими особливостями: суб’єктами є фізичні особи (платники податків або посадові особи), встановлюється на підставі кримінально-правових норм, характеризується певними процесуальними особливостями. Крім того, до кримінальної відповідальності у сфері оподаткування притягаються суб’єкти злочину тільки в судовому порядку [5, с. 341].
Проаналізувавши основні класифікаційні ознаки юридичної відповідальності за податкові правопорушення, можна з‘ясувати місце адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування серед інших видів юридичної відповідальності, зокрема, кримінальної:
– адміністративна відповідальність відрізняється від кримінальної за фактичними підставами притягнення до відповідальності: однією з фактичних підстав адміністративної відповідальності є склад адміністративного правопорушення, а однією з фактичних підстав кримінальної відповідальності є склад злочину;
– виховний вплив адміністративної відповідальності ґрунтується, насамперед, на швидкості реалізації покарання. Міри адміністративної відповідальності застосовуються, як правило, відразу після встановлення винного. Це пов’язано з тим, що ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення легко встановлюються і не вимагають такого ґрунтовного розгляду, як при притягненні до кримінальної відповідальності. Крім того, для кримінальної відповідальності законодавець установив досить великі, порівняно з адміністративною, строки давності, після закінчення яких особа може бути звільнена від такої [7, с. 228];
– за колом суб’єктів як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності можуть притягатися виключно фізичні особи. Деякі вчені висловлюють позицію щодо віднесення до кола суб’єктів адміністративної відповідальності юридичних осіб. Так, М. Мацелик зазначає, що “за колом суб’єктів відмінність адміністративної відповідальності від кримінальної полягає втому, що до адміністративної відповідальності можуть притягуватись не тільки фізичні особи, але й установи та організації” [6, с. 228].
Саме поняття “вина організації” є досить дискусійним, оскільки юридична особа як правова фікція до вчинюваних ними діянь не володіє розумом та психікою, а відповідно, класичне розуміння вини щодо організації в чистому вигляді непридатне;
– кримінальна відповідальність накладається виключно судом, адміністративні заходи за правопорушення у сфері оподаткування застосовуються податковими органами і лише у певних випадках судом;
– для адміністративної відповідальності характерною є відсутність тяжких правових наслідків і судимості, на відміну від кримінальної.
Доцільно зупинитися також на питанні закріплення в адміністративному законодавстві правових норм, які б встановлювали адміністративну відповідальність за податкові правопорушення, що передбачені і Кримінальним кодексом України, але мають меншу суспільну небезпечність та шкідливість. Багато статей передбачає кримінальну відповідальність лише в разі завдання державним інтересам певної шкоди у великих, значних розмірах або в разі завдання істотної шкоди, яка має конкретний грошовий еквівалент. У разі настання шкоди в меншому, ніж визначений кримінальним законодавством, розмірі, кримінальна відповідальність не настає. Більше того, багато складів податкових правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України, не мають аналогічних складів податкових проступків, закріплених адміністративним законодавством України.
Тобто якщо внаслідок порушення податкового законодавства завдано шкоди на одну копійку менше, ніж передбачено Кримінальним кодексом України, то за деякими видами податкових правопорушень винна особа не буде нести навіть адміністративну відповідальність [4, с. 65].
У свою чергу, ці недоліки національного законодавства спричинюють зростання кількості податкових правопорушень та тінізацію значної частини економіки держави. Необхідно розробити комплексне й системне законодавство, яке б встановлювало відповідальність за протиправні посягання на соціальні цінності, пов’язані з оподаткуванням, урахувати всі види правопорушень адміністративним законодавством з метою вирішення основних проблем: кожного правопорушника повинно бути піддано примусовим засобам у межах і в рамках закону; міри, які спрямовані на боротьбу з порушниками у сфері оподаткування, не повинні торкнутися того, хто не вчинив нічого протиправного.
Проведене дослідження дає змогу зробити висновок про те, що чинна і перспективна нормативно-правова база адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування потребує приведення у відповідність з існуючими реаліями. Обрана тема потребує комплексних наукових досліджень, які мають бути спрямовані на виявлення колізій та прогалин у податкову законодавстві взагалі.
Список літератури:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984. № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст.1122.
2. Кримінальний Кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
3. Дудоров О.О. Ухилення від сплати податків: кримінально-правові аспекти : монографія / О.О. Дудоров. – К. : Істина, 2006. – 648 с.
4. Иванов И.С. Институт вины в налоговом праве: теория и практика / И.С. Иванов. – М. : Проспект, 2009. – 160 с.
5. Кучерявенко М.П. Податкове право України: Академічний курс : підручник / М.П. Кучерявенко. – К. : Правова єдність, 2008. – 701 с.
6. Мацелик М. Особливості адміністративної відповідальності за ухилення від оподаткування в податковому законодавстві України / М. Мацелик // Науковий вісник : збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – 2003. – № 1 (19). – С. 227–231.
7. Роздайбіда А.В. Проблеми законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за податкові правопорушення / А.В. Роздайбіда // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : збірник наукових праць. – Донецьк : Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, 2003. – Вип. 1. – С. 60–68.