Анотація. У статті розглядається поняття «Інтернет-банкінг», історія розвитку інтернет-банкінгу. Наводиться порівняння систем інтернет-банкінгу в Україні.
Ключові слова. Інтернет-банкінг, електронні гроші, електронні платежі, віртуальний банк.

Анотация. В статье рассматривается понятие «Интернет-банкинг», история развития интернет-банкинга. Приводится сравнение систем интернет-банкинга в Украине.
Ключевые слова. Интернет-банкинг, электронные деньги, электронные платежи, виртуальный банк.

Утвердження у сучасному світі найсучаснішої форми грошей – електронної, призводить до того, що гроші втрачають предметно-чуттєву форму, вони перетворюються на інформацію у чистому вигляді. Вони стають віртуальною реальністю, тобто реальністю, що створена штучно за допомогою технічних засобів. У такій якості гроші являють собою упорядковану знакову систему, призначення якої – задавати алгоритм, матрицю функціонуванню метасистеми економічного життя суспільства, тобто сутність грошей полягає в упорядкуванні життєвого світу людини.
Еволюція грошей як соціокультурного феномена в сучасну епоху виявляється в такій специфічній реальності, як електронні гроші та кредитні картки. У другій половині ХХ ст. інформаційно-комунікаційні технології стали вирішальним фактором не лише економічного життя, а й соціального прогресу в цілому, а інформаційна економіка перетворилася на основоположний елемент інформаційного суспільства.
Переважна більшість експертів вважають, що Інтернет є одним з найбільш ефективних інструментів просування кредитних продуктів, що обумовлено значним розширенням використання Інтернету в цілому і активним Інтернет-просуванням банків. За середньозваженою оцінкою експертів, більше 40 % фізичних осіб у світі, зацікавлених у отриманні кредиту, використовують як основний інструмент пошуку кредитних продуктів Інтернет, і число таких осіб неухильно зростає [2].
Інформаційні системи почали істотно впливати на прибутковість банків, їх конкурентоспроможність і привабливість для клієнтів, проте дуже необхідні, але не розроблені специфічні методи оцінки економічної ефективності Інтернет-послуг.
Зростання значущості інформаційних технологій у сфері грошового обігу робить їх предметом наукового вивчення в межах спеціальної галузі знань – економічної кібернетики, яка досліджує методи управління грошовими потоками та їх використання, способи їх обробки з метою оптимізації зберігання, обробки, передачі, забезпечення безпеки. Можливості ефективного використання грошових ресурсів значною мірою залежать саме від застосування засобів інформатики і реального поширення інформаційних технологій в усіх ланках економічної системи. [6]
Можливості автоматизованої обробки інформації за допомогою комп'ютера за заданими алгоритмами: облік, обрахунки, сортування, класифікація, передача, представлення у потрібній формі, гарна швидкодія, забезпечення передачі інформації у будь-яку точку земної кулі в реальному часі і без обмежень віддалі, широке охоплення усіх верств населення – усі ці переваги не могли не позначитися на сфері грошового обігу. Обіг електронних грошей характеризується невпинним зростанням обсягів, прискоренням швидкості всіх операцій, розширенням діапазону можливостей купівлі та продажу. За допомогою супутникових систем, мереж передачі інформації окремі економічні регіони світу поступово перетворюються на гігантську інформаційну систему [7].
Проблемам сучасного банківського обслуговування приділено немало уваги, оскільки останнім часом активно вивчалися питання щодо проблем проведення обслуговування через Інтернет. Дослідження проводилися вченими різних спеціальностей – економістами, аналітиками, менеджерами.
Окремі аспекти банківської діяльності у напрямі Інтернет-банкінгу викладені у працях таких дослідників як Р. Поппель, Бі. Голдстайн, Р. Треверс, Е. Крол. Сучасні підходи до оцінки питань банківського обслуговування із використанням Інтернет-ресурсу представлені у роботах С.В. Афанасьєвої, Л.П. Кролівецкої, В.О. Лаврушина, Г.Л. Бєлоглазової, Г.А. Титоренко, М.П. Березіної, В.Г. Тімірясова, Л.П. Куракова. Новизна і актуальність проблеми забезпечення ефективного банківського обслуговування привертають увагу учених, серед яких Є.В. Беляєва, А.Н. Ільченко, Д.Б. Бабаєва, В.В. Масленнікова та інших авторів.
Дослідження процесів становлення і розвитку електронних грошей та розвиток віртуальних банків, що дозволяють здійснювати розрахунки з їх використанням.
Необхідною умовою розвитку електронних грошей стала поява так званих віртуальних банків. Ці банки не мають звичних атрибутів банківської установи: офісів, сховищ, охорони, персоналу для безпосередньої роботи з клієнтами. Вони існують усередині глобальної комп'ютерної мережі Інтернет у формі електронних сторінок в Інтернеті, являючи собою набір ефективних комп'ютерних програм з обслуговування безготівкових грошових коштів клієнта, і успішно виконують більшість традиційних функцій банківських установ на фінансових ринках розвинутих країн світу. Віртуальні банки здійснюють розрахункові операції клієнтів, перекази грошових коштів, депозитні операції, кредитування суб'єктів комерційної діяльності, обмінні валютні операції, продаж цінних паперів, виплачують відсотки по вкладах, перераховують гроші на рахунки як в інших віртуальних банках, так і на рахунки в реальній банківській системі. Як вважає І.Г. Бритченко, віртуальні банки багато з цих функцій виконують швидше, надійніше і на більш професіональному рівні, ніж реальні банківські установи. Зокрема, таємниця операцій клієнта краще може бути дотримана в електронній системі, де немає контактів з банківським персоналом. Віртуальні банки – витвір, насамперед, американської грошової системи, де існують уже десятки віртуальних банків та банківських систем, для Європи цей досвід перебуває ще на початковій стадії [6].
Вивчення розвитку електронного способу проведення операцій дозволило визначити основні тенденції банківського бізнесу, що виявляються у стандартизації пропонованого клієнтам сервісу і використовуваних фінансових інструментів, формуванні нових сфер поповнення банківського капіталу, концентрації банків на тих напрямах, які належать до сфери їх ключової компетенції, розвитку методів систематичного аналізу клієнтських даних.
Управління банківськими рахунками через Інтернет, або по-іншому Інтернет-банкінг, є найбільш динамічним і представницьким напрямом фінансових Інтернет-рішень завдяки широкому спектру фінансових послуг, представлених у системах Інтернет-банкінгу.
Інтернет-банкінг (англ. Online Banking) – один із видів дистанційного банківського обслуговування, засобами якого доступ до рахунків та операцій за рахунками забезпечується в будь-який час та з будь-якого комп'ютера через Інтернет [1].
Для виконання операцій використовується стандартний браузер (Internet Explorer, Opera, Mozilla Firefox тощо). Таким чином, необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення немає.
Як правило, послуги Інтернет-банкінгу включають:
 виписки за рахунками;
 інформація про інші відкриті банківськи продукти (платіжні картки, депозити, кредити, інше);
 платежі в межах банку;
 платежі в національній валюті в межах країни;
 оформлення заяв на підключення до інших послуг (sms-банкінг, картки, депозити, кредити, інше).
Додатково послуги можуть включати:
 платежі в іноземній валюті;
 обмін валют;
 оплата рахунків про надані небанківські послуги (зокрема комунальні, зв'язок);
 придбання ваучерів передоплачених послуг (мобільні оператори, інтернет);
 пряме поповнення балансу SIM (USIM, R-UIM)-карти за вказаним номером телефону.
На думку А. Вісящева, “розширення філіальної мережі і розвиток послуг Інтернет-банкінгу – це не взаємозамінні процеси, а паралельні і спрямовані на досягнення однієї, найголовнішої мети роздрібного бізнесу будь-якого банку – розширення клієнтської бази і зростання прибутків” [3]. Отже, Інтернет-банкінг спрямований на підвищення якості обслуговування клієнтів, оскільки має ряд переваг, серед яких зростання оперативності проведення операцій, доступність для клієнта (операції стають цілодобово доступними без відвідування офісу банку), необмеженість, тобто можливість здійснювати платежі практично будь-якого призначення та контрольованість, оскільки будь-яке списання активів з карткового рахунку оперативно відображається у виписках. За допомогою систем Інтернет-банкінгу можна купувати і продавати безготівкову валюту, оплачувати комунальні послуги, доступ до Інтернет, рахунки операторів стільникового зв’язку, проводити безготівкові платежі, переказувати кошти між рахунками та відстежувати всі банківські операції по своїх рахунках за будь-який проміжок часу.
Перший віртуальний банк Security First Network Bank (SFNB) був створений 18 жовтня 1995 р. в Атланті (США) [4]. Розробка підтримувалась Royal Bank of Canada. Відкриття рахунка в банку і доступ до нього здійснюється винятково через Web-сайт банку. Надавались послуги доступу до рахунку, здійснення платежу і перегляду чеку. За перші півтора року існування банку середній приріст капіталу склав 20 % на місяць, активи виросли до 40 млн. доларів, було відкрито більш 10 тис. клієнтських рахунків. Поряд із появою віртуальних банків, традиційні банки теж почали надавати послуги банківського обслуговування через Інтернет.
Банк не має жодного фізичного відділення для роботи з клієнтами і є цілком віртуальним. Усі банківські операції відбуваються через Інтернет. Для екстрених випадків існує можливість зв'язку з банківським персоналом за допомогою телефону.
Web-сайт SFNB є головним і єдиним відділенням банку. На сайті наведені відомості про банк і його послуги, представлена інформація для обґрунтованого прийняття рішень і вибору послуг. Сайт надає послуги так званого фінансового калькулятора, який за введеною інформацією (термін, необхідна прибутковість і сума, початкова сума) дозволяє розрахувати номінальну і реальну прибутковість, оптимальне рішення для накопичування коштів. Спеціальні засоби дозволяють подавати інформацію в графічному вигляді. SFNB здійснює повний набір банківських послуг, у тому числі видачу позичок, іпотечне і лізингове кредитування.
Банк Wells Fargo був заснований у 1863 році і нині є сьомим у списку найбільших банків світу [5]. З початку 1998 року банк став активно надавати online-послуги. Web-caйт банку складається з чотирьох основних розділів: послуги для фізичних осіб, малого бізнесу, середнього і великого бізнесу, інформація про банк. Перші два розділи надають можливість online-проведення всіх банківських операцій. Система Інтернет-банкінгу Wells Fargo організована за чотирма основними напрямками. Перший відображає загальну інформацію про стан рахунку і рух грошей за період. Ці дані готові для експортування в програми керування особистими фінансами Microsoft Money і Quicken. Другий розділ дозволяє оплачувати комунальні послуги, послуги зв'язку, навчання, страхові внески. Оплата рахунків здійснюється безкоштовно при певному мінімальному внеску, який призначається для кожного клієнтського рахунку. Третій розділ системи дозволяє здійснювати переказування між рахунками клієнта. У четвертому розділі здійснюються настроювання системи – зміна пароля, відкриття нових рахунків. Усі перераховані дії здійснюються шляхом заповнення звичайних Web-форм.
Віртуальний банк ІМТВ (Іnternational metall trading bank) був відкритий 10 квітня 1998 року і зареєстрований у республіці Науру. Це банк-автомат, який дозволяє своїм клієнтам у режимі реального часу здійснювати весь спектр банківських операцій.
Банк ІМТВ спеціалізується на наданні послуг Інтернет-банкінгу для фізичних і юридичних осіб. Банк ІМТВ є засновником платіжної системи WebMoney і зберігає кошти клієнтів системи WebMoney Transfer на кореспондентських рахунках типу «ностро» [3].
Не дивлячись на те, що Інтернет-банкінг виник відносно недавно, у країнах Західної Європи він став традиційною масовою послугою – кожен п’ятий європеєць користується послугами Інтернет-банкінгу [4], а найближчими роками зростання становитиме приблизно 20 % на рік, найменше зростання буде відмічено в тих країнах, де вже сильно розвинений ринок банківських Інтернет-послуг (наприклад, для Німеччини цей показник становитиме всього 11 %). Найбільшою популярністю банківський Інтернет-сервіс користується у таких країнах, як Німеччина, Великобританія, Швеція. За останній рік найзначніше зростання відбулося в Італії, де кількість клієнтів, які працюють з банком через Інтернет, зросло на 88 % та досягло 10 % від всього дорослого населення. У середньому даний показник у Європі на початок 2006 року становив 18 % та зріс на 28 % у 2007 році (табл. 1).
Таблиця 1
Рівень проникнення Інтернет-банкінгу в країнах світу (2007 р.)
Країна Банки, які надають Інтернет-послуги,од. Кількість банків у країні, од. Частка банків, які надають Інтернет-послуги, % Користувачі Інтернет-банкінгу, %
Німеччина 285 1042 27,35 50,5
Великобританія 170 679 25,04 45
Ірландія 70 106 66,04 29,3
Швеція 45 122 36,89 57,2
Фінляндія 12 102 11 ,76 52,8
Голландія 62 150 41,33 36,7
Бельгія 102 235 43,4 35,3
Люксембург 152 280 54,29 38,3
Франція 143 609 23,48 42,4
Греція 35 77 45 ,45 17,2
Європа (середнє) 107 340 28,5 42,6
Росія 102 1590 6,42 15
Україна 10 180 5,5 1,2
США 1532 7800 19,6 35
У розвинених країнах Інтернет-банкінг набув широкого поширення у першу чергу серед клієнтів – фізичних осіб. Головні споживачі Інтернет-банкінгу – це представники малого і середнього бізнесу, а також фізичні особи віком до 30 років, які цінують свій час і не витрачають його на відвідування банківських відділень.
На даний момент банківський Інтернет-сервіс на Заході є одним з найбільш динамічних сегментів електронної комерції. Уже зараз можна говорити про формування цього сектора ринку послуг – близько 80 зі 100 найбільших банків надають послуги Інтернет-банкінгу. Всього сьогодні у світі нараховується понад 1500 банків, що надають своїм клієнтам можливість доступу до рахунка через Інтернет.
Якщо розглядати сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій, можна прийти до висновку, що ідеальним бізнесом – комплектом користувача послуг Інтернет-банкінгу повинен стати ноутбук і мобільний телефон для серйозних фінансових операцій або мобільний телефон з WAP-протоколом і міні-сенсорним екраном для керування рахунком і читання інформації.
Здійснення послуг Інтернет-банкінгу на Заході має специфічні особливості в порівнянні з подібними російськими й українськими проектами.
По-перше, система Інтернет-банкінгу не абстрагується від Web-сайту банку. Вона не має окремої назви, має єдиний користувальницький інтерфейс і дизайн, вхід у неї здійснюється з головної Web-сторінки банку.
По-друге, реєстрація в системі і відкриття Інтернет-рахунку може відбуватися без відвідування офісу банку (безпосередньо в Інтернет).
По-третє, для забезпечення захисту використовуються тільки стандартні методи, у тому числі найпоширеніший протокол шифрування інформації SSL.
По-четверте, за користування системою не стягується абонентська плата і плата за підключення. Навпаки, клієнти заохочуються до використання Інтернет-банкінгу зниженням оплати за стандартні банківські послуги.
В Україні ринок Інтернет-банкінгу знаходиться на етапі становлення, оскільки лише приблизно 560 тис. осіб користуються послугами банку через Інтернет, з яких близько 300 тис. – це фізичні особи. Комплексні послуги Інтернет-банкінгу надаються лише 10 банками із 180, які мають ліцензію, проте Інтернет-банкінг у нашій країні стрімко набуває популярності [6] (таб. 2).
Таблиця 2.
Порівняння систем Інтернет-банкінгу в Україні.
Інтернет-банкінг Перегляд виписок Платежі в межах банку Платежі в межах України SWIFT платежі Захист перегляду виписок Захист платежів
Приватбанк Так Так Так Так Пароль, SMS Одноразовий пароль, SMS
VAB Банк ? ? ? ? SMS ?
Укрсиббанк Так Так Так Ні Пароль Одноразовий пароль, SMS
ING Банк Україна Так Так Так Ні Пароль Одноразовий пароль, SMS
Банк Аваль Так Ні Ні — Пароль —
Укрсоцбанк Так Так Ні — Пароль Одноразовий пароль, чек
Укрексімбанк Так Так Так — Пароль Одноразовий пароль, генератор; Цифровий сертифікат, захищений носій ключа
Universal Банк Так Так Так — Пароль Цифровий сертифікат, файл
Альфа-Банк Так Так Так — Пароль Одноразовий пароль, SMS
ОТП Банк Так Так Так Так Пароль Пін-код+генератор паролів
Розвиток Інтернет-банкінгу в Україні може відбуватися за декількома напрямками.
По-перше, переважна більшість банків будуть мати Web-сторінки кожного регіонального відділення. Майже усі з них будуть працювати із системами типу "Клієнт-банк".
По-друге, очікується широке співробітництво банків з Інтернет-магазинами. Досить реальним може стати створення масштабного проекту при участі альянсу великих банків зі створення платіжної системи, яка буде обслуговувати тільки Інтернет-торгівлю.
По-третє, неважко допустити появу нових фінансових інститутів, фінансових або Інтернет-порталів, які об'єднають технічні можливості з усіма фінансовими установами, Інтернет-провайдерами, засобами масової інформації й іншими компаніями і, не виключено, зможуть конкурувати у сфері електронних банківських послуг із традиційними банківськими установами [7].
До труднощів розвитку віртуальної банківської системи слід віднести психологічну неготовність населення та підприємців до віртуалізації банківських послуг, ступінь їх компетентності та комп'ютерної грамотності, брак єдиних стандартів і неготовність державних органів до запобігання й боротьби з можливими порушеннями у цій сфері. Однак основною проблемою є неможливість відмови держави від функції емісії готівкових грошей і технічна нездатність національної банківської системи контролювати виконання цієї функції віртуальною банківською системою. Тому національні банківські системи розвинутих країн не зацікавлені у дальшому розвитку віртуальних банків.
Ці та деякі інші причини не дають можливості віртуальним банкам серйозно конкурувати з реальною банківською системою. Однак електронні гроші, з'явившись на ринку, уже не здадуть своїх позицій і долаючи реальні перешкоди, зміцнюватимуться на ньому. Результатом буде, з одного боку, лібералізація діяльності існуючої банківської системи, а, з іншого, – розвиток державно-правових умов для діяльності віртуальних банків.
Переваги розрахунків за допомогою Інтернет стали очевидними після істотного підняття комісії за обслуговування у банках та здійснення переказів на користь юридичних осіб, у т.ч. комунальних платежів, у деяких випадках до 25 грн. і вище з кожної квитанції. Головне, що відлякує у Інтернет-банкінгу – це ризик шахрайства, саме тому багато банків не надають послуги здійснення платежів у online режимі, незважаючи на істотне зростання рівня захисту банківських мереж останнім часом.
Список використаних джерел
1. Jupiter European Financial Services Forecast [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.jupiterresearch.com.
2. Богута Н. Деньги которые ходят по Сети // Эксперт Украина. – 2006. – № 39.
3. Бритченко И.Г. Виртуальные банки и их связь с реальной банковской системой Украины // Наука. Релігія. Суспільство. – 2001. – № 2. – С. 3-9.
4. Краткий экскурс в электронные платёжные системы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kontrakty.com.ua.
5. Кулицький С.П. Грошовий обіг як комунікативний процес // Фінанси України. – 2003. – № 8. – C. 3-12.
6. Скринник З.Е. Про онтологічну природу електронних грошей як віртуальну реальність // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури, 2005. – № 47. – С. 40-45.
7. Чекалюк С. Нові форми грошей в сучасних умовах // Бібліотека Матеріали конференцій: Матеріали І Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної економіки». – Умань. – 2010. – С. 400-404.