Термін “маркетинг” походить від англійського “market” (ринок) і означає діяльність у сфері ринку збуту. Однак маркетинг як система економічної діяльності – більш широке поняття.
Головне в маркетингу – двосторонній і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку, це ретельне і всебічне вивчення ринку, попиту, смаків, потреб. З іншого – активний вплив на ринок та існуючий попит.
Отже, маркетинг – це поєднання строгої науки і мистецтва ефективної роботи на ринку.
Поняття «маркетинг» стало активно вживатися в російській мові тільки на рубежі 80-х - 90-х років, коли у зв'язку з розвитком ринкових стосунків з'явився широкий інтерес до впровадження в практику цього "західного" явища. До того це слово було відоме лише вузькому кругу фахівців з економіки розвинених капіталістичних країн.
Перша перекладена - англійська - монографія, в назві якої знаходилося це слово, вийшла у нас в 1975 р., друга - американська - в 1980, а потім – в 1990. Далі, такі книги стали видаватися у великих кількостях, причому разом з переважаючими роботами американських авторів з'явилися перекладання з французького і німецького, а також вітчизняні публікації. Сьогодні вже важко не те що перерахувати, а хоч би окинути поглядом усі видання по маркетингу в цілому і по його застосуваннях в різних сферах[4, с.99].
Але і для Заходу слово "маркетинг" відносно нове. Воно уперше з'явилося в США на початку ХХ століття. Його народження не було чітко зафіксоване; іншими словами, важко говорити про те, що такий-то учений саме тоді в такій-то роботі запропонував нову економічну стратегію і назвав її "маркетинг".
Річ у тім, що англійська мова досить гнучка в порівнянні з російською, для неї абсолютно природно перетворити слово "market" ("ринок") на дієслово.
Отже, "маркетинг" - слово англійське, а точніше, це російське слово англійського походження. Звідси, між іншим, витікає, що вимовляти його треба з наголосом на першому складі, що відповідає англійській нормі і не суперечить фонетиці російської мови[2, с.142-143].
В Україні ж конкретної дати першого застосування маркетингу як такого немає, проте зрозуміло що зацікавленість цією економічною наукою як і всіма іншими економічними науками на просторах СНД розпочалась з потребою в додаткових стимулах покупця до вибору продукції саме вітчизняного виробника, методиках конкуренції, а також інших практичних та теоретичних напрацювань цієї науки. З розпадом СРСР були порушені налагоджені раніше шляхи постачання та збуту, оскільки тепер постачальник та підприємство-виробник знаходились в різних країнах не формально як це практикувалось раніше, а фактично. Крім того, механізм ціноутворення став вільним, а попит став не плановим, а непередбачуваним[3, с.87].
Досвід розвинутих країн переконливо доводить, що основною формою економічної життєдіяльності підприємств є саме маркетинг.
Говорячи про суть маркетингу, мають на увазі вислів провідного американського вченого маркетолога Ф.Котлера, котрий дає наступне визначення маркетингу:
«Маркетинг – це соціальний і управлінський процес, спрямований на задоволення потреб як індивідів, так і груп споживачів за допомогою створення, пропозиції та обміну товарів»[1, с.53].
В наш час ми практично втратили капітал, але отримали знання. Для цього знадобилось багато напрацювань. Сьогодні ситуація значно змінилась – відкрито багато кафедр маркетингу, друкують спеціалізовані видання («Маркетинг в Україні», «Маркетолог» та ін.). Зокрема, значним кроком стало узаконення поля діяльності і уточнення правил гри, яке відображено в Законі України «Про рекламу».
Отже, в загальному рівень національного маркетингу є низько кваліфікованим. Звичайно, певна маркетингова культура існує, але ми тільки виконуємо певні, розроблені до нас, стратегії з врахуванням особливостей поставленої мети.
Список використаних джерел:
1. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: Загальний курс. – М., К.: Видав.дім «Вільямс», 2001. – 608с.
2. Скібинський С. В. Маркетинг. Ч. І. – Львів: «Місіонер», 2000. – 640с.
3. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг. – К.:КНЕУ, 1998. – 120с.
4. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. – К.:КНЕУ, 1998. – 152с.