Тіньовий сектор істотно впливає на всі аспекти економічної діяльності, соціальні процеси, які відбуваються в суспільстві. Так, наприклад, можна прослідкувати вплив тіньової економіки на інвестиційний процес. Поглиблення процесів тінізації, які призводять до масових порушень інвестиційного процесу, відбувається у всіх галузях економіки.
Вагомий внесок у дослідження проблеми економічної безпеки країни зробили вчені: З. Варналій, О. Засянська, Шарікова О., В. Ткаченко, В. Богачева. та інші. Дослідивши проблеми утворення і розширення тіньової економіки вони відзначили, що тіньовий сектор економіки є практично в кожній країні. Її розміри багато в чому визначаються тим, який в країні економічний порядок: при сильній владі, кращій законодавчій базі та організованому управлінні тіньовий сектор економіки незначний і, навпаки.
На сьогоднішній час в Україні спостерігається інвестиційний застій, що був зумовлений певними особливостями: рівень інвестиційної активності перебуває у прямій залежності від стану економіки країни; від якості функціонування фінансово-кредитної системи; прибутковості підприємств та організацій; дохідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення. Головними причинами інвестиційної кризи в Україні є: млявість політичних і економічних ринкових реформ; репресивний характер податкової системи; слабкість матеріальної бази через розклад усіх галузей економіки та зруйнування ринку збуту товарів; недосконалість та нестабільність законодавства, неефективне використання залучених джерел фінансування, нестабільна політична ситуація та постійна зміна економічної політики; "тінізація" економіки, стагнація на ринку внутрішніх інвестицій; низький рівень розвитку інфраструктури інвестиційного ринку; погіршення платоспроможної здатності населення значні масштаби взаємних неплатежів. [1, с. 76]. Велика кількість економічних процесів в Україні мають кримінальну спрямованість, а тіньовий характер розподільчих і перерозподільних відносин підриває всю систему зацікавленості, надійності та перспективності розвитку інвестиційної діяльності. Закони про інвестиційну діяльність ні формально, ні змістовно не відповідають вимогам і потребам потенційних інвесторів в умовах ринкової економіки. Низький рівень державного управління призводить до надмірного втручання державних службовців у процес інвестування з метою задоволення власних потреб. Основою такого явища, як тіньовий експорт капіталу, що зменшує вітчизняні інвестиційні можливості, є недовіра власників капіталів до економічного режиму, бажання приховати їх від непомірного оподаткування та посягань кримінальних структур. Акумулювання вітчизняного капіталу за кордоном створює головну проблему – повернення їх у вигляді інвестицій в Україну. Це явище має суперечливу властивість. З одного боку, власники капіталу зацікавлені в поверненні коштів, з іншого – тіньовий характер капіталу стримує його повернення внаслідок високого ступеня ризику. В Україні відсутня програма державного стимулювання іноземного інвестора через механізм участі в приватизації, який в Україні спрямований лише на приватизацію як на процес зміни власника, тоді як питання інвестицій залишаються поза увагою [3, c. 189].
Виходячи з вищезазначеного, ситуація інвестиційної діяльності за останні роки бажає кращого. Шляхи покращення інвестиційного клімату є такими: якісна ревізія існуючої інвестиційної політики, стратегічний аналіз пріоритетів розвитку національної економіки, підготовка необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату, формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки, здійснення низки першочергових заходів з послідовної деполітизації економіки.
З метою прискорення легалізації «темно-сірої» економіки і переходу її суб'єктів у легальну, офіційну економіку, слід здійснити такі заходи: економіко-правову інвентаризацію існуючих проявів «Тіньових» правопорушень; полегшити та диференціювати штрафні санкції та покарання за несуттєві правопорушення; підвищити ефективність захисту прав власності та інтересів підприємців з боку державної влади, усунути існуючі дискримінаційні елементи, які реально існують в чинному законодавстві; істотно спростити процедуру реєстрації, звітності, врегулювання податкових та митних питань, скоротити мережу відповідних інстанцій, а також кількість обов'язкових відвідувань підприємців різними комісіями та інспекціями.
«Кримінально-чорна» і «криваво-чорна» складові тіньової економіки є найбільш небезпечними, неприховані злочинними формами, існування яких створює суспільству величезну економічну і моральну шкоду. З тіньовою економікою тісно пов'язана проблема корупції. Правові заходи боротьби з тіньовою економікою повинні включати також законодавчі акти про попередження зловживань та злочинів на ринку цінних паперів та ін [2, c. 351].
Дослідження проблеми інвестування національної економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Засянська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 5. – С. 76-84.
2. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації : монографія / за ред. З.С. Варналія. – К. : Вид-во НІСД, 2006. – 576 с.
3. Ткаченко В.Г. Экономическая безопасность Украины в условиях рыночных трансформационных процессов / под редакцией В.Г. Ткаченко, В.И. Богачева. – Ровеньки-Луганск: «Наука», 2007. – 330с.
4. Шарікова О.В. Економічні наслідки тінізації економічної системи // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – № 1. – С. 3-6.