На сучасному етапі розвитку економіки України виникла об’єктивна необхідність активізації інвестиційної діяльності, бо саме вона є вирішальною ланкою всієї економічної політики держави, яка забезпечує стабільне економічне зростання, приріст соціального ефекту, збалансованість макроструктури тощо. Значнатериторіальнадиференціаціяприродних, економічних та соціальних умов зумовилазначнітериторіальнівідмінності у структурі, механізмах й активностіінвестиційноїдіяльності в регіонахУкраїни.
Концептуальні і методичніпитанняінвестиційногоклімату, інвестиційногопроцесу і механізмувикладені в роботах І.Бланка, В. Бочарова, А. Колосова, М.Чумаченка, М. Найденової, Л. Григор’євої, В. Артеменко, А. Готи, О. Крехівського, І.Лукінова, Б. Губського, М.Крейніної, О.Мачульської, Г. Марченко, А. Фолом’єва, В. Ревазова та ін. Однакданепитанняпотребуєпостійногодослідження та вдосконаленнявсферіекономіки.
Метою роботи є висвітленняпроблемиінвестиційноїпривабливостірегіонівУкраїни в сучаснихринковихумовахгосподарювання та знаходженняоптимальнихшляхіввиходу з даноїситуації.
ІнвестиційнупривабливістьрегіонівУкраїнидоцільнооцінювати на основіїхподілу за такими п'ятьмаузагальненимипоказниками:
• рівеньзагальноекономічногорозвиткурегіону;
• рівеньрозвиткуінвестиційноїінфраструктурирегіону;
• демографічний фактор;
• рівеньрозвиткуринковихвідносин і комерційноїінфраструктури;
• рівенькриміногенних, екологічних та іншихвидівризиків.[1;с.83]
На даний час Україназосереджуєменшукількістьіноземнихінвестицій в економікупорівняно з минулими роками. У першомукварталі 2010 року іноземніінвесториспрямували в економікуУкраїни 717,1 млн. дол.прямихінвестицій, щоскладає 61% віднадходжень за цей час 2009 року. Загальнийобсягпрямихіноземнихінвестицій, спрямованих в Україну, до 1 квітня 2010 року склав 40 млрд. дол., що на 0,2% більшевідобсягівінвестиційна 1 січня 2010 року і з розрахунку на одну людинускладає 872,1 дол. Сума кредитів і позик, отриманихпідприємствамиУкраїнивідпрямихінвесторів 1 квітня 2010 року склала 5,517 млрд. дол. Загальнийобсягпрямихіноземнихінвестицій, враховуючипозиковийкапітал, 1 квітня 2010 року склав 45,524 млрд. дол.[5].
Щодоінвестиційпривабливостірегіонів, то їхніпоказникидоситьрізняться. За аналізомобсягівкапітальнихінвестицій за січень-червень 2010року, перше місце за обсягамиінвестиційпосідаєКиїв – 10964млн.грн.(18,1%), друге - Дніпропетровськ – 5705млн.грн.(9,4%), третє - Донецьк – 4977млн.грн.(8,2%), четверте – Харків – 3265,1млн.грн.(5,4%). Останнімісця за обсягамикапітальнихінвестиційпосідаютьвідповідно – Чернівці – 694,5млн.грн.(1,1%); Чернігів–651,7млн.грн.(1,1%), Севастополь – 516млн.грн.(0,9%), Тернопіль – 538млн.грн.(0,9%)[5].
Цезумовленотрадиційнимрозташуванням у зазначених областях підприємств, щоскладають основу промисловостікраїни. Показникипитомої ваги капітальнихвкладень у ціобласті, утомучисліцентралізованих, демонструютьпевнесуб'єктивнеставленнядержави до зазначених областей. Відповіднопріоритетнийрозвиток одних областей веде до відсталостіінших. Цебезпосередньовідбивається на обсягахінвестицій, щонадходять до різнихрегіонів. Області з кращимипоказникамиотримуютьнайбільшіобсягиінвестицій, області з гіршимипоказникамиїх не отримуютьабоотримують в незначнихобсягах. Тому важливимпитаннямпостаєвирішенняпроблемирівномірногоекономічногорозвиткувсіхрегіонівУкраїни, щосприятимезагальномузростаннюпривабливостінаявнихресурсів як і для вітчизняних, так і для іноземнихінвесторів. [3; ст.84]
Головними причинами, щозумовлюютьзниженняпоказниківінвестиційноїдіяльності по регіонах та невисокуінвестиційнупривабливістьУкраїни, є:
- надмірнийподатковий і адміністративнийтиск на бізнес;
- слабкарозвиненістьринковихінститутів - корпоративного сектора, ринку ціннихпаперів, ринку землі, ринку нерухомості;
- низькаконкурентноздатністьбагатьохукраїнськихтоварів, щоробитьневигіднимивкладення в їхвипуск;
- недостатняінтегрованість у світовуекономіку;
- відсутністьчіткоїінвестиційноїполітики з відповіднимимеханізмамиреалізації на державному та місцевомурівнях;
- нестачаоперативноїінформації і внаслідокцьогозменшенняефективностіспівпраціміжсуб'єктами ринку;
- інертністьмісцевоївлади при залученніінвестицій, відсутністьстимулів і механізмів для залученняінвестицій [4;с.96].
Таким чином, можнависунутинаступніпропозиціїщодовирішенняданих проблем:
1. Зміни у нормативно-правовійбазімаютьпередбачатистабільніумовиінвестування для іноземних та вітчизнянихінвесторів.
2. Місцевіорганивиконавчоївлади та органимісцевогосамоврядуваннямаютьпосилити свою роль у створенні умов для покращанняінвестиційноїпривабливостірегіону шляхом співробітництваізгромадськимиорганізаціями та підприємствами.
3. Запровадженнялізинговихоперацій як виду гарантованого товарного інвестування. Для індустріальнихрегіонівцебувбисвого роду “інвестиційнийтрамплін”, якийзмігбимобілізуватизнанітоварніресурси, сьогодніздебільшогонезадіяні, і запуститиїх у господарськийобіг. [2;ст.5].
Отже, інвестиційнапривабливістьрегіонів — незаперечнийчинникстабільногосоціально-економічногорозвиткурегіону і країни. Держава в цьомупроцесівідіграватиме роль координуючого центру, запобігаючиекономічнійвідокремленостірегіонів. Тільки у співпрацівиробничих структур та органіввлади центрального та місцевогорівнів і органівмісцевогосамоврядуванняможливодосягти максимально ефективнихрезультатів.

Список використаноїлітератури:
1. КраківськаВ.Я.Інвестиційнадіяльність та інвестиційнаполітика в регіоні // Інвестиції:практика та досвід. – 2009 - №4 – С.8-10.
2. Ландарь І.В. Економічниймеханізмзалученняіноземнихінвестицій і Україну. – Автореферат дисертації. – Київськийнаціональнийекономічнийуніверситет, Київ, 2007. – С.5.
3. Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Новіметодичніпідходи до аналізуінвестиційноїпривабливостірегіонів// Вісникекономічної науки України. – 2007. - № 1(7). - С. 83-89.
4. Пахомов Ю.М., Лук'яенко Д.Г., ГубськийБ.В. Національніекономіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.:Україна, 2006. – С.183.
5. http://www.ukrstat.gov.ua/ - ДержкомстатУкраїни.