В стабільному економічному розвитку вкрай важливим є вивчення інвестиційної політики. Оскільки, рано чи пізно Україна вийде на стабільну економічну дорогу і для нашої країни питання інвестиційної політики в стабільному економічному розвитку буде досить важливим.
Головною проблемою перехідної економіки є нестача коштів. Важливість грошей для економічної системи можна без сумніву порівняти із важливістю крові для організму людини, особливо в той момент, коли в світі вирує фінансова криза. Економічний організм знаходиться на початку процесу свого відновлення, йому вкрай необхідні додаткові ін’єкції, тобто, фінансові вливання, які б були каталізатором економічного розвитку.
Таким чином, можна зробити висновок, що першочерговою умовою процесу інвестування є наявність джерел фінансових коштів. Нажаль інвестиційний клімат в Україні не можна назвати сприятливим. Він характеризується загальною економічною нестабільністю, нестабільністю законодавства, нерозвиненістю банківської системи та банком фінансових ресурсів всередині країни [1, c.24].
Звичайно, у таких умовах, шляхи отримання грошей для реалізації певних задумів ведуть за кордон. При умові неможливості використання внутрішніх ресурсів, дуже привабливими стають кредитні кошти іноземних інвесторів. Основними напрямами інвестиційної політики в Україні є: зниження соціальної напруги, досягнення остаточного підходу у виділенні коштів на потреби соціальної сфери; формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів підприємств; створення ефективних форм і механізмів управління інвестиційною діяльністю.
Усі ці перераховані напрями розвиваються за рахунок формування ринкового механізму. Тому трансформація інвестиційного механізму на мікрорівні, наприклад у промисловості, повинно проводитися в межах макроекономічної стабілізації [2, c.52-53].
Основною причиною інвестиційної привабливості регіону, в першу чергу є її унікальне географічне положення і багатство природних ресурсів. Буковина – соціально та політично стабільний регіон. Тут відсутні міжконфесійні та міжетнічні конфлікти. Протягом десятиліть у регіоні взлагоді та мирі проживає майже 80 національностей і народностей. За рівнем злочинності область займає одне з останніх місць на Україні.
Аналіз економічних показників свідчить про те, що Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку плідної міжнародної співпраці та вкладення іноземного капіталу [4]. Область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів та ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення. В області традиційно склалися і розвиваються регіональні зв’язки з адміністративно-територіальними структурами Австрії, Угорщини, Німеччини, Канади, Молдови та Румунії.
Активізація економічної діяльності у промисловості, сільському господарстві та інших галузях економіки, прискорений розвиток підприємства сприяли збільшенню заробітної плати населення.
Інтеграційні процеси в Європі зумовлюють особливу актуальність для Чернівецької області вибору цивілізованих форм європейського співробітництва.
Як відомо, однією з історично перших форм міжрегіонального та транскордонного співробітництва є прикордона (міжнародна) торгівля. Тому стимулювання саме такої форми співпраці стало невід’ємним елементом стратегії трансформування економічного комплексу області [1, c.55].
Буковина вважається праценадлишковим регіоном. Наявність висококваліфікованої робочої сили суттєво знижує витрати виробництва. Природно-ресурсний потенціал краю створює необхідні умови для вкладення інвестицій з метою розвитку таких високорентабельних галузей як: легка промиcловість, харчова, деревообробна, електронна промисловості та розвиток туризму.
Область зацікавлена в налагодженні співробітництва з метою випуску конкурентноспроможних виробів, скорочення трудомістких технологічних процесів, ввезення сучасного обладнання, нових технологій по виробництву одягу; спецодягу; текстильної галантереї; виробництву тканин і виробів з бавовни; організації виробництва шкіряного взуття.
Інвестиційні проекти, розроблені підприємствами харчової промисловості діють перш за все у напрямку технічного переоснащення виробництв та виробництва і переробки продукції.
Найбільш інвестиційно привабливими в області залишаються такі види економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання в оренду та надання послуг юридичними особами, виробництво деревини і виготовлення виробів, готелі, харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів та надання колективних, громадянських і особистих послуг, легка промисловість ( виробництво текстилю, пошиття одягу, виготовлення шкіри та шкіряного взуття), торгівя транспортними засобами та їх ремонт, оптова торгівля і посередництво в торгівлі.
Отже, можна зробити дещо оптимістичний висновок, що українська економіка знаходиться на шляху до повної реалізації свого потенціалу, та однією з необхідних передумов стимулювання цього процесу є професійна організація планування та здійснення інвестиційних проектів, хоча перешкодою на шляху до цього є світова фінансова криза. Щодо Чернівецької області, то вона є однією з найперспективніших інвестиційних областей в нашій державі і для подальшого її економічного розвитку необхідна також організація і втілення інвестиційних проектів.
Список використаних джерел:
1. Інвестиції в Україні/Під. ред. С.І. Вакаріна. – К., 2003;
2. Макарій Н. Оцінка інвестиційної привабливості українських підприємств //Економіст. – К., 2001. - №10;
3. Захарін С.В. Стратегія підвищення інвестиційної привабливості
економіки України для іноземного капіталу // Фінанси України. – К., 2000. - №12.;