Стан сучасного ринку працi неодноразово показував роль i значення професiйних спiлок забезпечення постiйного полiпшення умов життя i працi працiвникiв.
На основі комплексного аналізу досягнень науки трудового права, вітчизняного законодавства полягаэ у тому щоб визначити правові дефініції , розкрити сутність та особливості захисту профспілками соціально-трудових прав працівників в сучасних умовах, сформулювати нові підходи і внести пропозиції щодо удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення, а також правозастосовчої практики в цій сфері .
Проблеми діяльності профспілок були досліджені в працях багатьох вчених, зокрема представників науки трудового права й науки управління в галузі організації та діяльності контрольно-наглядових органів: Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Бандурки О.М., Венедиктова В.С., Гаращука В.М., Гоца В.Я., Гінзбурга Л.Я., Жернакова В.В., Іванова С.О., Лавриненка О.В., Лазор Л.І., Лівшиця Р.З., Островського Л.Я., Пашерстника А.Є., Пашкова О.С., Пилипенка П.Д., Прокопенка В.І., Процевського О.І., Скобєлкіна В.М., Ставцевої О.І., Стависького П.Р., Сироватської Л.О., Хуторян Н.М., Шебанової О.І., Шеломова Б.О., та ін. Проте, незважаючи на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам діяльності профспілок у реалізації й захисті прав працівників, їх діяльність і правове регулювання сьогодні не має достатнього наукового обґрунтування [1, с. 83].
Соціально-економічні трансформації, які відбуваються в країні, докорінно змінили основу функціонування профспілок в суспільстві. Профспілки ведуть пошук нових форм і методів роботи, шляхи конструктивного співробітництва з органами влади, роботодавцями.
Попередня діяльність профспілок у радянській системі базувалась на наданні значних матеріальних благ і послуг працівникам через так званні суспільні фонди споживання, систему соціального страхування, якою одноосібно управляли профспілки, та добре розвинуту матеріальну базу оздоровлення, відпочинку, фізичну культуру і спорту. Ця корислива зацікавленість громадян була головним мотивом участі у профспілках , а права і свободи мали вторинне значення. За нинішніх ринкових умов, коли відбулось розмежування учасників виробничого процесу та власників і найманих працівників з їх специфічними інтересами та потребами, на перший план висувається потреба активної захисної діяльності організацій профспілок та активної ролі кожного члена профспілки [1, с. 67].
Головне завдання профспілок - домагатися, щоб у працюючої людини в сучасних економічних умовах було місце праці, нормальні умови для роботи, гідна заробітна плата. Сила людей, об’єднаних спільною стратегією здатна примусити будь-якого керівника звернути увагу на проблеми працюючої людини. У свою чергу , партнерство між ними передбачає формування нової соціально-економічної організації виробництва та праці, яка б змогла подолати обмеженість застосування особистих можливостей працівників, їх творчої активності й ініціативи [3, с.28-29].
Основним завданням профспілок є представництво і захист інтересів працівників перед власником. Виходячи з цих задач, основними функціями діяльності профспілок виступають захисна і представницька, які доповнюються контрольними повноваженнями за додержанням законодавства про працю.
Законом України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” визначені права та обов’язки профспілок, які передбачають здійснення представництва і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями. Конкретні зобов’язання кожна профспілка прописує в своїх статутах [2, с.34].
Центральна Рада Профспілки з перших своїх кроків після створення почала вивчати проблемні питання працюючих в соціальній сфері, в тому числі і проблему оплати праці.
У перспективі роль профспілки буде неухильно зростати, тому що, як ми змогли переконатися, профспілки залишаються чи ледве не єдиним органом, що стоїть на захисті прав і інтересів працюючих. Єдине, що профспілкам необхідно удосконалювати методи роботи. Але починати треба не з чистої сторінки. Необхідно вивчати і брати до уваги уроки, пройдені профспілками інших країн світу, розвивати вже наявні в кожній членській організації паростки нового.
Отже, слід зазначити, що останнім часом профспілки виходять за межі своїх безпосередніх завдань по захисту економічних інтересів, розширюючи сферу своєї діяльності як організація громадянського суспільства. Тепер профспілки діють як багатофункціональна суспільна організація, яка виражає загальногромадянські інтереси, надаючи підтримку не членам профспілок і іншим соціальним категоріям громадян. Таким чином, виявляючи свою суспільну активність, профспілки вже прямо і безпосередньо діють як асоціації громадянського суспільства, надаючи йому зі свого боку самоврядного імпульсу.

Список використаних джерел:
1.Нікіфоров В.Ю. Соціальна природа профспілок та їх місце в системі громадських організацій // Право і безпека. – Харків, 2005. №1. – С-125.;
2. Законом України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”;
3. Голобуцький О., Докукiн В., Кулик В. Сучасний профспiлковий рух в Українi.-К.: Укр.перспектива, 1996.-59 с.