Олеся Тарновецька
Наук. кер. – Урсакій Ю. А.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Викладено деякі аспекти казначейського обслуговування місцевих бюджетів як за доходами так і за видатками. Зосереджено увагу на проблемах, які виникають у процесі діяльності органів Державного казначейства і висвітлено як саме потрібно усунути недоліки та перспективи подальшого розвитку.
На сьогодні однією з найактуальніших соціально-економічних проблем в Україні є здійснення стратегічних заходів щодо удосконалення системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Адже, наявність і необхідність бюджетних коштів пояснюється, насамперед, потребою для здійснення державою своїх функцій.
Від місцевих органів виконавчої влади залежить створення такої системи, яка давала б змогу контролювати відповідність державних доходів і видатків, закону про бюджет на відповідний бюджетний період та забезпечувати рівномірний розподіл надходжень і витрат.
Саме тому, важливу роль відводиться місцевим органам Державного казначейства у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів через казначейства здійснюються фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації, а також фінансуються різноманітні молодіжні програми та здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне населення [9].
Питання удосконалення казначейської системи місцевих бюджетів як за доходами так і за видатками перебувають у центрі уваги науковців, представників виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також фінансових органів. Їх висвітлено у працях: С.Булгакова, Ю.Дерев’яненко, О.Кириленко, І.Лук’яненко, І.Луніної, А.Лучка, П.Петренко, С.Харченко, С.Юрій та інші. Однак, на сьогодні необхідно продовжувати здійснювати дослідження щодо модернізації казначейського обслуговування бюджетів на місцевому рівні.
Основна мета даного дослідження – проаналізувати стан та перспективи розвитку казначейської системи виконання бюджетів на місцевому рівні.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення функцій контролю за цільовим спрямуванням коштів державного бюджету та управління наявними бюджетними коштами, які консолідуються на єдиному казначейському рахунку [1]. Іншим нормативно-правовим актом, згідно з яким здійснюється казначейське обслуговування місцевих бюджетів, є Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 26.11.2002 р. №205. Цей документ регламентує організаційні взаємовідносини у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів, зокрема між органами казначейства, фінансовими органами, платниками податків, зборів та обов’язкових платежів, що належать місцевим бюджетам, у ході касового виконання місцевих бюджетів як за доходами так і за видатками в умовах функціонування внутрішньої платіжної системи державного казначейства. Наявність такого Порядку дає можливість володіти достовірною інформацією про надходження в розрізі кодів бюджетної класифікації доходів та бюджетів, відстежувати хід виконання бюджетів та аналізувати їхню динаміку. Впроваджена система електронних платежів дає змогу суттєво прискорити проходження платежів на всіх рівнях, починаючи з найнижчої ланки, тобто з місцевих бюджетів [8].
Порядок казначейського обслуговування бюджетів за доходами здійснюється системою територіальних органів державного казначейства в межах повноважень, які визначені статтями 78 та 48 Бюджетного кодексу України [1].
Управління казначейства ведуть облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодження з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до відповідного бюджету.
В органах Державного казначейства відкриваються аналітичні рахунки платникам податків за балансовими рахунками Плану рахунків згідно з Інструкцією про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій з виконання бюджетів для зарахування надходжень (податків, зборів та обов’язкових платежів) до відповідного бюджету. Після опрацювання даної інформації сума платежів, без урахування повернення надмірно або помилково сплачених платежів, розподіляються до бюджетів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет, далі проводяться розрахунки за міжбюджетними трансфертами і здійснюється перерахування залишків надходжень на рахунки для здійснення видатків для кожного місцевого бюджету.
Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів державного казначейства у частині обслуговування місцевих бюджетів за видатками зосереджуються на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженню їх нецільового використання та впровадження нових засад управління бюджетними зобов’язаннями.
Здійснення фінансових операцій має такі особливості:
- усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних органах державного казначейства на ім’я відповідних органів місцевого самоврядування;
- виділення коштів головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів здійснюється на підставі розпоряджень відповідних органів місцевого самоврядування;
- перерахування асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня проводиться відповідно до розподілів головних розпорядників коштів місцевих бюджетів;
- оплата видатків органами казначейства здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів відповідно до взятих зобов’язань;
- органи казначейства здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядникам коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийняти м зобов’язанням;
- платіж здійснюється на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам.
Таким чином, роль органів державного казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні усіх учасників бюджетного процесу з відображенням усіх операцій в обліку та фінансовій звітності [8].
Отже, запровадження казначейської системи обслуговування бюджетних коштів встановлюється вимога постійного вдосконалення, підвищення ефективності руху коштів, спрощення та оптимізація існуючих процедур обслуговування, своєчасності надання інформації від управлінь Державного казначейства щодо зобов’язань та проведення клірингових розрахунків, що застосовуються при перерахуванні окремих субвенцій [9].
Разом з тим, в організації роботи Державного казначейства України мають місце і численні недоліки, основною причиною більшості з них є недостатній рівень виконавської дисципліни, що в свою чергу, зумовлює як відсутність належного контролю з боку керівників структурних підрозділів центрального апарату Державного казначейства України і керівників територіальних органів за дотриманням вимог нормативно-правових актів, що регламентують бюджетний процес в Україні [2]. Іншими не менш важливими проблемними питаннями є:
- несвоєчасність надання необхідної інформації;
- низький рівень контрольно-аналітичної роботи, а в окремих випадках і повну її відсутність;
- не в повному обсязі та несвоєчасна реалізація в програмному забезпеченні положень і вимог існуючої нормативної бази, що призводить до негативних наслідків у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів [9];
- неякісний контроль за ефективним витрачанням ресурсів розпорядників бюджетних коштів і досягнення визначених цілей з а кожною програмою;
- плинність кадрів в системі Державного казначейства України.
Дедалі більш серйозним гальмом якісного бюджетного процесу є неефективна система державного управління бюджетними коштами. З цього процесу фактично випав найважливіший елемент управління – контроль за ефективністю та результативністю їх використання з боку розпорядників коштів. [6].
Окремо слід охарактеризувати кадрову ситуацію в системі Державного казначейства України. На жаль, її характерною ознакою є такий небажаний показник, як плинність кадрів. Високі кваліфікаційні вимоги, високе виробниче навантаження, низький рівень мотивації до праці через відносно низький рівень заробітної плати – основні чинники, які впливають на плинність кадрів.
Особливе занепокоєння викликає та обставина, що найбільша плинність кадрів характерна для категорій спеціалістів з високих технологій – інформаційних технологій, платіжних систем, захисту інформації, які забезпечують функціонування інформаційно-обчислювальної системи Державного казначейства України. По деяким територіальним управлінням цей показник досягає 30% за рік. Фактично ці працівники після роботи в системі Державного казначейства України, набувши відповідного рівня підготовки, стають стабільним кадровим ресурсом для комерційних банків та приватного сектора [5].
Отже, проведений нами аналіз свідчить, що в процесі запровадження казначейського виконання бюджетів усіх рівнів необхідно:
- працювати над удосконаленням існуючої нормативної бази, особливо в напрямі оптимізації та спрощення процедур казначейського обслуговування бюджетів;
- удосконалити внутрішню організацію роботи структурних підрозділів територіальних органів;
- відрегулювати систему мотивації праці в регіональних установах казначейства держаним органам управління [5].
Серед подальших перспективних завдань для Державного казначейства є:
• запровадження ввести в міністерствах, відомствах, інших центральних органів виконавчої влади посади державних службовців з метою більш ефективного управління державними фінансами, отримання достовірної звітної інформації про використання бюджетних коштів, а також запровадження уніфікованих підходів до організації системи бухгалтерського обліку у секторі державного управління [2];
• запровадження єдиного плану рахунків з виконання кошторисів бюджетних установ та виконанню бюджетів, національних стандартів бухгалтерської звітності, що відповідають міжнародним стандартам [5].
Важливим елементом для казначейства стане можливість опанування інструментом нагромадження, систематизації оперативної, місячної, квартальної та річної фінансової звітності, консолідації звітних даних, аналітичного опрацювання масиву облікової інформації щодо виконання бюджетів, яка необхідна Міністерству фінансів для здійснення ефективного бюджетного аналізу, планування та прогнозування, а уряду України – для прийняття важливих економічних рішень.
Список використаної літератури:
1. Бюджетний кодекс України: ухвалений Верховною Радою України від 21 червня 2001 року №2542 – III.
2. Порядок виконання рішень колегії Державного Казначейства України: Наказ ДКУ від 05.12.2006 року № 323.
3. Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів: Наказ ДКУ від 26.11.2002 року № 205.
4. Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів: Наказ ДКУ від 05.12.2008 року № 150.
5. Дерев’янко Ю.В. Державне казначейство України – повноважний учасник бюджетного процесу // Держава та регіони. - № 5. - 2007. С.157 – 161.
6. Петренко П. Шляхи модернізації бюджетного процесу // Урядовий кур’єр. - № 46.-2008. - С. 8.
7. Фастовець І. Система «Клієнт казначейства - Казначейство»: досвід застосування // Казна. - №1 - 5.- 2007. - С. 33 – 36.
8. Юрій С.І., Стоян В.І., Даневич О.С. Казначейська система: Підручник. - Видавництво «Карт-бланш» Тернопіль, 2006. – 818 с.
9. Юрій С.М., Свирид Г.М. Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів // Науковий вісник ЧТЕІ – ІІ частина. - 2007.- С. 264 – 270.
