Наук. кер. - Яковишина Н.А., Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця
ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ РОЗРАХУНКІВ З ОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ В ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ
Сьогодні в період глобальних змін в різних сферах діяльності суспільства питання дебіторської заборгованості, в тому числі розрахунків з покупцями і замовниками, є досить актуальним, адже фінансовий стан підприємства значною мірою залежить саме від наявності та ефективного управління цим видом заборгованості. У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба проведення розрахунків зі своїми покупцями та замовниками. Відвантажуючи вироблену продукцію, підприємство, як правило, не отримує гроші негайно, тобто воно кредитує покупців. Тому важливим завданням є ефективне управління розрахунками з покупцями і замовниками, спрямоване на оптимізацію загального її розміру та забезпечення своєчасної оплати боргу. Проблеми обліку розрахунків з покупцями і замовниками вивчають як зарубіжні вчені, так і вітчизняні науковці: Лагода Т., Самвонова С., Білик М., Дерев’янко О., Басюк Т., Матицина Н., Новікова Н., Павленко О. та інші. Але це питання залишається відкритим і потребує подальшого дослідження. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, в тому числі розрахунків з покупцями і замовниками, та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.[2] В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями. Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) відображається в статті балансу “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” (рядок 160-162 активу балансу). При відображенні дебіторської заборгованості на балансі підприємство не може з певною достовірністю визначити ступінь імовірності її повернення. Водночас активи підприємства повинні відображатися у звітності виходячи з реальної оцінки. Тому поточна дебіторська заборгованість відображається у балансі підприємства за чистою реалізаційною вартістю, що визначається як сума дебіторської заборгованості, відкоригована на резерв сумнівних боргів. Чиста реалізаційна вартість (рядок 160 активу балансу) – сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, ця сума на балансі підприємства визначається шляхом віднімання від загальної суми дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 161 активу балансу) резерву сумнівних боргів (рядок 162 активу балансу), тобто тієї суми заборгованості, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником. [1] Дебіторська заборгованість по нетоварних операціях відображається в рядках 180-210 ΙΙ розділу активу балансу. У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” (рядок 050 “Балансу”) показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Ця стаття відповідає дебетовому сальдо рахунка 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” та відображає вартість заборгованості за майно, передане у фінансову оренду, довгострокові векселі одержані та іншу дебіторську заборгованість, наприклад, розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо. При складанні звітності підприємство аналізує стан дебіторської заборгованості з метою поділу її на поточну і довгострокову. [4, с.50] Оскільки активи повинні відображатись за вартістю, що реально може бути отримана від їх використання, продажу або зазначенням резерву сумнівних боргів. Заборгованість, зменшена на величину резерву, відображає кількість грошей, що дійсно можуть надійти на підприємство. При цьому необхідно правильно розрахувати резерв сумнівних боргів. Якщо резерв нараховується виходячи із платоспроможності конкретного дебітора, перед складанням звітності (або квартальної або річної) вся дебіторська заборгованість підприємства аналізується на предмет виявлення сумнівної і безнадійної заборгованості. При її виявленні створюється резерв сумнівних боргів на суму такої заборгованості, а якщо сумнівів щодо повернення не виникає, то резерв не створюється. При використанні методу класифікації резерв створюється виключно з розрахунку безнадійної заборгованості (без урахування сумнівної дебіторської заборгованості). Дебіторська заборгованість класифікується шляхом групування дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Підприємство встановлює його самостійно виходячи із суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту в формі №2 “Звіт про фінансові результати” в рядку 90. Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з розрахунками за реалізовані товари, роботи, послуги, списується з балансу з відображенням у складі витрат за тією ж статтею і в тому ж рядку.[3, с.29] Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства. В формі №5 «Примітки до фінансової річної звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі. В рядку 940 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, в 950 рядку – інша поточна дебіторська заборгованість. Отже, дебіторська заборгованість відображається в усіх формах звітності. В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями. Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту в формі №2 “Звіт про фінансові результати”. Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства. В формі №5 «Примітки до фінансової річної звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі.
Список використаних джерел: 1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р.№ 87 2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. №237 3. Коблянська О.І. Методологічні аспекти обліку та аудиту дебіторської заборговаості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2009. - №77-78. – С.28-34. 4. Матицина Н. Дебіторська заборгованість: нові облікові підходи // Економіст, 2008. - №11. – С.50-52.
