Наук. кер. – Зеленська О.З Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича ЧНУ м. Чернівці
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ІСНУВАННЯ КРЕАТИВНОГО ОБЛІКУ
Однією із нагальних задач розвитку бухгалтерського обліку в сучасних умовах в України є адаптація ринкових облікових інституцій у вітчизняну практику. Це зумовлює виникнення невирішених питань в бухгалтерському обліку. Залишаються недостатньо розробленим питання можливості існування креативного обліку, хоча дане поняття широко використовується в обліковій літературі, його взаємозв’язок з обліковою політикою на рівні підприємства [3, с. 88]. Із прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерам надана можливість реалізації творчого підходу під час формування професійних суджень (визначення облікових оцінок). В умовах, що склалися, особливої гостроти набувають проблеми креативного обліку. Термін «креативний облік» увійшов у практику вітчизняних учених зі сторінок перекладених джерел літератури англомовних країн. У перекладі з англійської мови «креативний облік» (creative асcounting) – означає дослівно «творчий облік». Для розвитку даного питання визначальною став переклад російською мовою праці австралійських вчених М.Р. Метьюса і М.Х.Б. Перері “Теорія бухгалтерського обліку”, в якій глава чотирнадцята має назву “Креативний облік”. Переважна більшість дослідників, розкриваючи проблемні питання креативного обліку, базували свої дослідження на цій праці, брали їх за основу або використовували її окремі елементи у своїх дослідженнях. У загальному вигляді креативний облік являє собою будь-який обліковий метод, що не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам і принципам бухгалтерського обліку. Метьюс і Перері відмічають, що креативний облік - явище не нове; його окремі елементи можна знайти ще в ХІХ ст.: спочатку в формі згладжування прибутку, а потім – у формі створення прихованих резервів. Учені зазначають, що креативний облік є прийнятним, коли використовується доречно, прогресивно, для відображення основних тенденцій стосовно змін вартості бізнесу й для представлення достовірної та докладної інформації про справ підприємства, особливо, якщо немає інших методів відображення в обліку нової операції [2, с. 457]. Протягом 2000-2008 рр. питанням креативного обліку в періодичних виданнях присвячували праці Г.М. Азаренкова, Я.В. Бахарєва, О.М. Головащенко, І.Н.Дмитренко, А.В. Рабошук, Т.Ф. Середа, Л.Я. Тринька, А.В. Хмелевська, Ю.Д. Чацкіс, К.С. Шапошніков та ін. Перелік питань стосовно креативного обліку, що виділялись дослідниками, представлено в табл. 1. Таблиця 1. Проблемні питання креативного обліку (КО) в працях дослідників №
Автор Азаренкова Г.М. Дмитренко І.М. Головащенко І.М. Рабошук А.В.
Тринька Л.Я. Хмелевська А.В. Чацкіс Ю.Д. 1 Сутність КО + + + + + + 2 Взаємозв’язок КО з принципами БО + + + 3 Застосування КО на практиці + + + + 4 Етика бухгалтерів в контексті КО + + + + 5 Контроль КО + 6 Взаємов’язок облікової політики і КО + + + + + 7 Історія виникнення КО + + + + 8 Причини і фактори виникнення + + + + + 9 Значення КО (позитивне, негативне) + + + + + + + Більшість з проаналізованих авторів (О.М. Головащенко, І.Н. Дмитренко, А.В. Рабошук, Т.Ф. Середа, Л.Я. Тринька, А.В. Хмелевська, Ю.Д. Чацкіс) зазначають, що впровадження в українську методологію креативного обліку є закономірним явищем та має позитивний і негативний вплив на функціонування підприємства та його середовище. Лише Г.М. Азаренкова і А.А. Буцька зазначають про креативний облік як суто негативне явище. В монографічних виданнях питанням креативного обліку присвятили власні дослідження лише проф. М.С. Пушкар та проф. Ф.Ф. Бутинець. У 2006 р. вийшла монографія проф. М.С. Пушкаря “Креативний облік (створення інформації для менеджерів)”, яка стала першою ґрунтовною працею в даному напрямі в Україні. Автор розуміє під креативним обліком творчий облік, який вимагає від облікових працівників організації фактів і правил їх групування виходячи з інтересів менеджменту з метою отримання знань про нові об’єкти спостереження. Визначальною в праці проф. М.С. Пушкаря є теза про те, що креативний облік є окремим видом обліку, на рівні з фінансовим і управлінським обліком. На думку автора він має свою мету, інструменти регламентації, методи та користувачів. У 2007 р. проф. Ф.Ф. Бутинець в монографії “Альфа і омега бухгалтерського обліку або моя болісна несповідь” вступив у дискусію з М.С. Пушкарем, і зокрема зазначає, що “креативного обліку в повному розумінні цього слова, як такого немає і не може бути, кожен бухгалтер не може бути “циркачем”, “мрійником-утопістом”, не може по-своєму осмислювати дійсні факти та передбачати майбутнє корпорації”[3, с.90]. На підтримку креативного обліку можна сказати, що бухгалтер знаходиться у постійній розумовій напрузі. Він вивчає, експериментує, спостерігає, тобто виконує певні креативні дії. Для досягнення успіху йому не слід залишатися на поверхні фактів. Необхідно проникати у таємницю їх виникнення, прискіпливо вивчати і аналізувати великообсягову інструктивно-нормативну базу. Зрозуміло, що тут основами бухгалтерського обліку вже і не пахне. Їх знання зробили свою неперевершену справу. Вони заклали глибокі підвалини професійної компетенції висококласного бухгалтера-управлінця [4, с.561]. У міжнародній обліковій практиці застосування креативного підходу до бухгалтерського обліку оцінюється неоднозначно й частіше за все негативно внаслідок того, що при цьому наявна вірогідність спотворення фінансових результатів компаній і введення в оману користувачів фінансової звітності. Проте за умов достатнього економіко-правового обґрунтування обрання облікових методик і підходів до ідентифікації господарських операцій креативний облік набуває об'єктивних позитивних характеристик. Бажання забезпечити легітимний характер креативного обліку в Україні реалізувалося у визнанні необхідності затвердження підприємствами облікової політики, що знайшло відображення в нормах Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» і «Положенні (стандартах) бухгалтерського обліку». Хоча, що стосується П(С)БО, то істотним недоліком їх є практична відсутність окремого положення, яке б регулювало порядок і особливості формування й розкриття облікової політики підприємств у всіх аспектах, як це передбачено Міжнародним стандартом обліку 1 «Розкриття облікової політики» [1, с. 237]. Немає однозначного та чіткого висновку про існування чи відсутність цього виду обліку, тому з цього приводу ведуться постійні дискусії. Список використаної літератури: 1. Сухарева Л.О. Сутність, фактори і прийоми формування «креативного» підходу до бухгалтерського обліку / Л.О. Сухарева, К.О. Воловик // Торгівля і ринок України. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. – с. 235-243. 2. Метьюс М.Р. Теория учета: ученик / М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 663 с. 3. Легенчук С.Ф. Креативний облік в національній системі бухгалтерського обліку//Міжнародний збірник наукових праць.2009.№2 (14), с.88-101 4. Кіндрацька Л.М. Комплекс облікових дисциплін під час підготовки бакалаврів//Організайно – економічні аспекти підготовки обліково – аналітичних працівників та підвищення їх кваліфікації. 2009. №657, с.558-562,
