Козлова Юлія
Наук. кер. – Яковишина Н.А.,
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Вінниця
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ
Податок на прибуток у тому вигляді, яким він є зараз, з'явився в Україні у 1997 році, у зв'язку із прийняттям нової редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 року N 283/97-ВР.
До цього часу бухгалтерська спільнота уявлення не мала, що таке - валові доходи, валові витрати, та як їх обчислювати. З того часу минуло більш ніж 10 років. Визначати, що включати до валових витрат та валових доходів у більшості випадків вже не є проблемою. Але варто сказати пару слів про сам Закон. Його прийняття дійсно стало проривом у податковій та бухгалтерській думці в Україні, проте й створило немало проблем для головних бухгалтерів підприємств, оскільки виникла необхідність ведення двох видів обліку: бухгалтерського і податкового. Але однією з найбільших проблем і по сьогоднішній день є порядок обліку валових доходів та валових витрат, оскільки в Законі про нього не сказано ні слова. Як визначати ВВ та ВД придумали, а як вести такий облік - не передбачили
Так, з точки зору бухгалтерського обліку відповідно до П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» під терміном «доходи» розуміють збільшення економічних вигід у вигляді надходження доходів чи зменшення активів, що призводить до зростання власного капіталу. Підприємства, які сплачують податок на прибуток, для обліку доходу використовують термін «валовий дохід», під яким розуміють загальну суму доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах на території України та за її межами.
Важливим завданням податкового обліку є фіксація появи валових доходів – надходження грошових коштів, надання послуг, виконання робіт, оплата яких не проводилась в звітному періоді, з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. Датою збільшення валових доходів вважають дату, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше.
Для того, щоб правильно організовувати податковий облік на підприємстві ведеться Книга обліку валових доходів. Облік ведеться за двома подіями за кожною господарською операцією. Для здійснення обліку валових доходів необхідно вести детальний аналітичний облік господарських операцій. З цією метою в Книгу обліку валових доходів вноситься опис і дата здійснення господарської операції, номер документу, на основі якого здійснено запис, назва контрагента, взаємовідносини з яким призвели до виникнення валового доходу, сума господарської операції, сума, яку відносять до валових доходів, податок на додану вартість.
Підставою для виникнення валових доходів за датою зарахування грошових коштів на поточний рахунок платника є виписка банку, при надходженні грошових коштів в касу підприємства – прибутковий касовий ордер. Якщо валовий дохід виникає в момент відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг), то підтвердженням будуть накладні на відпуск ТМЦ, акт виконаних робіт, наданих послуг.
Розшифрування другої події повинно містити дату проведення господарської операції, документ, на основі якого був зроблений запис до Книги обліку валових доходів, опис господарської операції, сума операції, яка не відноситься до валових доходів, а списується в погашення заборгованості. Сума, віднесена в погашення боргу та сума заборгованості на початок звітного періоду, вказуються без суми податку на додану вартість.
В Книзі обліку можуть робитися коригувальні записи на основі бухгалтерських проведень. Сума зменшення валового доходу звітного періоду у зв’язку з коригуванням відображається зі знаком «-» або методом «червоного сторно».
Крім поняття валових доходів, у процесі господарської діяльності підприємства використовують показник доходи від діяльності. Між валовими доходами та доходами від діяльності підприємства існують певні відмінності. Так, валові доходи є об’єктом податкового обліку, а доходи від діяльності – фінансового; валові доходи включають суму попередньої оплати від покупців та замовників, а до доходів діяльності сума одержаних авансових платежів не включається; валові доходи обліковують з метою визначення оподатковуваного прибутку, тоді як доходи діяльності обліковують для того, щоб розрахувати фінансовий результат.
До складу валового доходу включають:
1) доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від продажу цінних паперів, деривативів та операцій з їх кінцевого погашення;
2) вартість відвантажених або оприбуткованих товарів при здійсненні бартерних операцій. Доходи і витрати від здійснення бартерних операцій визначають основуючись на договірну ціну, але не нижчу від звичайної ціни. У договорі, на основі якого здійснюється бартерний обмін має бути вказана ціна, за якою здійснюється такий договір. Якщо ж обмін здійснюють за цінами, нижчими від звичайних, то платежі у бюджет нараховують, виходячи з рівня звичайних цін;
3) частина валових доходів при виконанні довготермінових договорів, що припадає на звітний місяць;
4) сума перевищення виручки від продажу об’єктів груп основних засобів над їх балансовою вартістю;
5) кошти, передані підприємству згідно з договором дарування та іншими угодами, що не мають на меті відповідної компенсації або повернення;
6) додатна різниці (приріст) між балансовою вартістю запасів на кінець звітного періоду та на початок;
7) вартість товарів, які надаються підприємству на основі договору дарування чи іншої угоди, за які не передбачають грошову або іншу компенсацію вартості таких товарів чи їх повернення;
8) доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, ц виявлені у звітному періоді (подається уточнююча декларація);
9) зміна суми компенсації вартості товарів. Якщо товар повертається продавцю, то валовий дохід коригується зі знаком «-», а якщо компенсація за раніше проданий товар збільшилась, то валовій дохід коригують зі знаком «+»;
10) сума кредиту або депозиту, що надається підприємству без встановленого строку повернення його основної суми, окрім кредитів, що надаються під безстрокові облігації та депозити до запитання у банківських установах;
11) сума безнадійної заборгованості.
Доходи, які не включаються до складу валового доходу:
1) суми податку на додану вартість, акцизного збору, що отримані підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), окрім випадків, коли таке підприємство не є платником податку на додану вартість;
2) грошові кошти або вартість майна, отримані суб’єктом господарювання як відшкодування за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством;
3) грошові кошті надміру сплачених податків, зборів, що повертаються або повинні бути повернені з бюджету, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат;
4) суми коштів або майно, що надходять на рахунки платника податків у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій;
5) сума одержаного емісійного доходу;
6) грошові кошти або майно, що надходять як міжнародна технічна допомога, надана іншими державами відповідно до міжнародних угод.
Здійснення підприємницької діяльності неможливо без пов’язаних з нею витрат. Величина витрат підприємства впливає на величину податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягають сплаті.
З точки зору бухгалтерського обліку відповідно до П(с)БО 16 «Витрати» під терміном «витрати» розуміють зменшення активів або збільшення зобов’язань, що приводить до зменшення власного капіталу.
Валові витрати в податковому обліку визначаються як сума витрат суб’єкта господарювання, що здійснюються як компенсація вартості товару, які виготовляються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Датою збільшення валових витрат вважають дату, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що відбувалася раніше.
Для ведення податкового обліку також використовується Книга обліку валових витрат. Книга обліку валових витрат ведеться за двома подіями, в ній робиться повне розшифрування першої події: дата виникнення, документ, на основі якого зроблений запис, назва контрагента (постачальника, виконавця), зміст господарської операції, сума, яка включається до валових витрат в звітному періоді, сума податку на додану вартість, яка зазначена постачальником в податковій накладній. По другій, балансуючій події, також робиться розшифрування події, що завершується. Записи в Книгу обліку валових витрат здійснюються аналогічно записам в Книгу обліку валових доходів.
Між валовими витратами та витратами виробництва є певні відмінності та зв’язок. Відмінне заключається у тому, що валові витрати є об’єктом податкового обліку, а витрати виробництва – фінансового; до валових витрат відносяться витрати, пов’язані з придбанням сировини, матеріалів, тоді як на витрати діяльності вартість придбаних ТМЦ не відносять, а лише списують їх витрачання; до валових витрат включається передоплата постачальникам, а у фінансовому обліку не вважається витратами виробництва і зараховується до складу дебіторської заборгованості; амортизацію основних засобів у валові витрати не включають, а відносять до витрат діяльності; валові витрати обліковують з метою визначення оподатковуваного прибутку, а втрати виробництва – для визначення собівартості виробленої продукції і обчислення фінансового результату. Спільним в обліку валових витрат та витрат діяльності є те, що вони базуються на основі спільних первинних документів; витрати діяльності (витрати на оплату праці, на соціальні заходи тощо) є одночасно й валовими витратами.
Таким чином, об’єктивна необхідність сплати підприємствами податку на прибуток є закономірним явищем. Отож, важливо визначити оптимальні умови стягнення податку з прибутку підприємств і пропорції розподілу фінансових ресурсів між суб’єктами фінансово-податкових відносин. Незважаючи на те, що ринкова економіка з її законами передбачає саморегулювання ринкових відносин, призначення держави з її владними повноваженнями полягає в коригуванні економічних процесів.
Список використаних джерел:
1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХIV.
2. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 01.07.1997 р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями
3. Наказ ДПАУ «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29.03. 2003 р. N 143
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Доход”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. № 290.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. № 318.
6. Сопко В.Бухгалтерський облік: Навчальний посібник.-К.:КНЕУ,1998.-с.212-232.
