Наук. кер. - Чорна С.В., Чернівецький торговельно –економічний інститут КНТЕУ, м.Чернівці
Облік загальновиробничих витрат підприємств харчової промисловості України
Вирішення завдань вдосконалення методики бухгалтерського обліку витрат на підприємствах харчової промисловості вимагає постійного контролю та аналізу за використанням ресурсів. Тому, з метою підвищення ефективності діяльності підприємств особливе значення має вибір правильних і обґрунтованих управлінських рішень на основі організації збору, формування та оцінки інформації про витрати. Вирішення цієї проблеми дозволить вийти на новий рівень побудови та організації бухгалтерського обліку витрат, підвищить його аналітичність та ефективність в управлінні підприємством. Найбільш важливе питання в системі бухгалтерського обліку є організація обліку загальновиробничих витрат і, перш за все, розрахунок витрат на виробництво кожного виду продукції, яка випускається, що і зумовило актуальність даної теми. Вивченням питання обліку загальновиробничих витрат займались такі вітчизняні автори: Г. Власик, О. Байдика, С. Івахненков, Ю.Кузьмінський, Л. Нападовська, Н. Шмиголь, С. Сінка, С. Стукова, В. Суржик, М. Чумаченко та іноземні вчені: Дж. Горріган, К. Вілсон, Р. Хілтон. Однак ці роботи присвячені вивченню окремих функцій та складових управління витратами. Зокрема, спостерігаються різні підходи до факторів впливу на витрати підприємства, розходження в методиках розрахунку, аналізі, основних показниках і комплексній оцінці витрат підприємства. Вимагають подальшого розвитку питання організації обліку витрат за їх видами, пошуку заходів щодо зменшення витрат на підприємствах харчової промисловості України. Метою даної статті є вивчення організації обліку загальновиробничих витрат за специфікою галузі підприємств харчової промисловості і умов їх діяльності, розробка практичних рекомендацій зі створення й функціонування організаційно-економічного механізму управління витратами підприємств харчової промисловості . Діючі системи управління витратами на підприємствах харчової промисловості не змогли поставити надійний бар'єр росту витрат, знизити непродуктивні витрати матеріальних, трудових і енергетичних ресурсів. В даний час близько 70 % підприємств харчової промисловості не одержують прибутку. З них приблизно половина може перейти в розряд нерентабельних виробництв. Поряд з дією дійсно об'єктивних причин неухильний ріст витрат на підприємствах харчової промисловості багато в чому обумовлюється відсутністю активних спроб розробки і впровадження ефективного організаційно-економічного механізму управління витратами [4,c.14] Відповідно до П(с)БО 16 „Витрати”, виробничі витрати – це вартісне вираження сукупності всіх явно спожитих ресурсів, що необхідні для виробництва продукції (робіт, послуг)[1]. У сучасних економічних умовах особливе значення має своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на виробництво та збут продукції. В обліку витрати на виробництво розрізняються: за місцем виникнення витрат; за видами продукції, робіт, послуг; за видами витрат; за способом перенесення вартості на продукцію; за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат; за календарними періодами. Виокремлюють також: витрати виробництва, цеху, дільниці, служби; витрати на виріб, типові види виробів, групи однорідних виробів, разові замовлення; валову, товарну, реалізовану продукцію; витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції; витрати прямі, непрямі, умовно-змінні, умовно-постійні; витрати поточні, одноразові; витрати виробничі та невиробничі [2,c.23]. В даній статті ми будемо розглядати облік загальновиробничих витрат, адже саме вони безпосереднім чином впливають на собівартість продукції, що виготовляється, а вона є найважливішим якісним показником, що відбиває результати господарської діяльності підприємства, а також інструментом оцінки техніко-економічного рівня виробництва й праці, якості керування. Під загальновиробничими розуміють витрати по обслуговуванню виробництва й управління роботою цехів та інших підрозділів основних і допоміжного виробництв. До них належать [5,c.16]: – витрати на управління виробництвом, витрати на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, витрати на службове відрядження персоналу цехів. – амортизація основних засобів загально виробничого призначення. – амортизація нематеріальних активів загально виробничого призначення. – витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних, інших необоротних активів загальновиробничого призначення. – витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід та інше утримання виробничих приміщень. – витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально виробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами й якістю продукції, робіт, послуг). – витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища та ін. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до змін обсягу діяльності. Такі витрати наприкінці місяця списуються з кредиту рахунка 91 "Загально виробничі витрати" на Дебет рахунка 23 "Виробництво". До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Такі витрати розподіляють між затратами на виробництво і собівартістю реалізованої продукції [3,c.53]. З метою визначення особливостей організації та методики бухгалтерського обліку процесу виробництва на підприємствах харчової промисловості, а також окреслення кола проблемних питань обґрунтуємо вплив на побудову системи бухгалтерського обліку виду підприємства. Нами запропоновано таку класифікацію підприємств харчової промисловості та основні проблеми, що виникають в обліку процесу виробництва: 1) За розміром (нормативною потужністю) значними проблемами підприємств харчової промисловості є: у великих - розподіл непрямих матеріальних, загальновиробничих витрат, визначення оптимальної бази їх розподілу; у середніх - облік залишків не використаної сировини та матеріалів, розподіл цехових витрат; у малих - всі витрати на виробництво відносяться безпосередньо на виготовлену продукцію; 2) За ступенем спеціалізації та комбінування підприємств харчової галузі виникають такі проблеми: в спеціалізованому виробництві - визначення кількості та вартості залишків невикористаної сировини і матеріалів та їх списання; в комбінованому виробництві - вибір бази розподілу загальновиробничих витрат між видами продукції; 3) За ступенем механізації та автоматизації виробничого процесу підприємств існують проблеми: при частковій автоматизації - розділ загальновиробничих витрат, сума яких досить значна; при повній автоматизації - розподіл амортизаційних відрахувань і витрат на обслуговування виробничого обладнання. 4) За періодом роботи протягом року основні проблеми підприємств: безперервної дії - визначення бази розподілу для кожного виду витрат. Найскладнішим є облік прямих матеріальних витрат і цехових витрат; періодичне виробництво - розподіл амортизаційних відрахувань виробничого приміщення, витрат на ремонт і модернізацію виробничого обладнання тощо. Визначення собівартості продукції. Підприємства харчової промисловості мають певну специфіку галузі, що враховується при веденні обліку виробничих витрат. Наприклад, для підприємств, що випускають соковий концентрат для виробництва соків особливостями виробничих витрат є: • витрати води при митті фрукта його очистки та зливу використаної, непридатної води; • витрати при зборі урожаю фруктів (різноманітні засмічування); • витрати при пресуванні фруктів, від якого залишаються «вижимки», що від загальної маси фрукта складають 30%; • витрати при варці соку (випаровування соку); • витрати на утримання цистерн, в яких зберігається соковий концентрат до його продажу; • витрати при зберіганні продукції в холодильних камерах, повне її охолодження; • витрати на енергоносії при проходження всього виробничого процесу; • витрати на оплату праці робітникам. Всі вище перелічені виробничі витрати входять до собівартості продукції, а отже і в її ціну при продажі. Отже, можна зробити висновок, на побудову обліку витрат на підприємствах харчової промисловості у відповідності до характеру організації виробництва і потреб управління господарською діяльністю значного впливу завдають специфічні особливості галузі та кожного підприємства індивідуально. Враховуючи специфіку галузі для удосконалення проведення обліку виробничих витрат пропонуємо [6,c.212]: 1. Враховувати особливості діяльності підприємств харчової промисловості як передумови побудови раціональної системи обліку загальновиробничих витрат виходячи із їх нормативної потужності; 2. Розробити індивідуальну методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат, що враховує особливості здійснення технологічного процесу на підприємствах за ступенем механізації та автоматизації виробничого процесу; 3. Запровадити методику обліку загальновиробничих витрат за центрами витрат та центрами відповідальності, що враховує особливості організаційної структури підприємств харчової промисловості, а також ступінь їх спеціалізації та комбінування; 4. Провести групування загальновиробничих витрат виробництва за сукупністю класифікаційних ознак і уточнення номенклатури калькуляційних статей витрат як методичну базу їх обліку для харчового виробництва за напрямками у відповідності до особливостей технології та організації виробництва.
Використані джерела: 1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318. 2. Власюк Г. Організаційно-економічний механізм управління витратами виробництва на підприємствах харчової промисловості: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 //Національний ун-т харчових технологій. - К., 2008. 3. Івахненков С. Сучасні інформаційні технології управління підприємством та бухгалтерія: проблеми та виклики//Бухгалтерський облік та аудит. – 2006. - №4. 4. Кузьмінський. Ю. Управлінські рішення підприємств харчової промисловості//Бухгалтерський облік і аудит - 2009. - №3 5. Скригун Н. Матричний аналіз в системі управління витратами виробництва // Збірник наукових праць. – Т.3. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. 6. Шмиголь Н. Оцінювання економічних наслідків прийняття управлінських рішень при різних рівнях ризику на підприємствах харчової промисловості//Економіка та підприємництво – 2009. - №3
