Спіжавка Христина, Плахотник Наталія,
Гуштик Ольга
Наук. Кер. Соколюк О. В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
Інвестиційний потенціал економіки України
Українська економіка має дуже високий інвестиційний потенціал, значна частка якого, як це не парадоксально, зумовлена досить скромними існуючими сьогодні стартовими позиціями. Адже не обов’язково, щоб економічно розвинуті країни автоматично були лідерами й щодо потенціалу майбутнього зростання. Таким чином, нині існує актуальна необхідність дослідження проблем, пов’язаних із впливом інвестиційного потенціалу та процесу його використання на розвиток економічної системи та держави у цілому.
Серед робіт вітчизняних вчених щодо дослідження потенціалу є праці таких економістів, як А.Задоя, О.Левченка, І.Лукінова та інших. Серед російських вчених аналізом деяких аспектів потенціалу та його елементів займалися: П. Ігнатовский, А.Панкратов та інші. Серед західних вчених - Р.Барро, Г.Беккер, та інші. [3]
Метою роботи є здійснення загального економічного аналізу напрямків розвитку реалізації інвестиційного потенціалу України в сучасних умовах з урахуванням усіх найбільш значимих позитивних і негативних економічних наслідків. Схематично визначити проблеми і необхідні підходи до їх вирішення.
В Україні є не тільки наявність та рівень інвестиційного потенціалу, а й наявність передумов його розкриття, необхідна дієва державна політика. Напрямки реалізації інвестиційного потенціалу можна поділити на ті, що допоможуть подолати кризові явища, і ті, що забезпечать сталий економічний розвиток. До перших напрямків розкриття інвестиційного потенціалу економіки країни можна віднести ті явища, які, з одного боку, є суттєвими вадами, притаманними сучасному етапу розвитку національної економіки, а з іншого — являють собою своєрідний «баласт», скинувши який, можна зробити стрімкий економічний прорив. Тобто розкриття інвестиційного потенціалу обумовлюється не наявністю кризових явищ, а саме можливістю їх позбутися.
В українській економіці такими явищами є: незадовільний стан основних засобів та інфраструктури, застарілі технології, висока енергоємність економіки, низька продуктивність праці, недостатня конкурентоспроможність продукції, низький рівень політико-правової стабільності, регуляторні перешкоди та корупція, низький рівень розвитку фінансової інфраструктури та незначна інноваційна складова економіки. Слід підкреслити, що більшість із зазначених явищ останнім часом розвивається не шляхом загострення, а шляхом розв’язання проблем та мінімізації негативного впливу. Реальність можливостей поступового усунення негативних явищ є стимулом до інвестування в економіку України. В сучасному світі вигідніше інвестувати саме у зростаючі економіки. Ситуацію ускладнює наявність своєрідного замкнутого кола: розкриття інвестиційного потенціалу потребує поступового позбавлення від негативних економічних явищ, а позбавитися їх можна, тільки залучаючи інвестиції.[1]
Взятий українською владою курс на демократичні перетворення став дуже серйозним позитивним сигналом як для національного бізнесу, так і для закордонної бізнес-спільноти. Зазначений фактор є запорукою того, що вже в найближчі роки Україна стане не тільки географічно приналежною до Європи, але й економічно та політично інтегрується з нею, поступово наближуючись до європейських життєвих стандартів. Світова економічна криза значно уповільнила цей процес.
Структура української економіки відрізняється від американської, японської і західноєвропейської, але при цьому вона досить інтегрована у світову економіку й уникнути впливу системної кризи не може. Відхід західних інвесторів з українського ринку нерухомості ускладнив доступ малих і середніх будівельних фірм до фінансових коштів. Але в той же час зміцнив позиції великих будівельних компаній, що мають доступ до внутрішніх фінансових та матеріальних ресурсів і за рахунок реалізації численних проектів можуть працювати з нижчими показниками рентабельності. [2]
Неймовірно, але світова криза дає Україні реальні можливості не тільки більш-менш благополучно подолати негативні кризові явища, але і значно поліпшити свій економічний стан. За ситуації, коли провідні банківські системи стурбовані відсотком капіталу, коли провідні біржі Азії, Європи і Америки охоплені фінансовою панікою, наша країна може стати дуже приваблива для інвестицій. Інвестиційний потенціал України полягає в її географічних і кліматичних особливостях, а також в обсязі внутрішнього споживчого ринку, в рівні кваліфікації вітчизняних трудових ресурсів та можливостях національних базових галузей.
Основна ж умова створення українського економічного дива полягає не в ресурсах, а в політичній волі. Найвірогідніше, подолання кризових явищ, всупереч, а може, навіть завдяки загостренню деяких з них, стануть первинним поштовхом до активізації інвестиційних процесів в Україні, які, в свою чергу, будуть підтримувати та розвивати наявні перспективні передумови. [3]
Отже, Україна виходить на старт світових інвестиційних перегонів, і за належної державної політики, з урахуванням існуючого величезного потенціалу, Україна має реальні шанси не тільки повторити, скажімо, японське або китайське «економічне диво», а й якісно перевершити його.
Список використаних джерел:
1. Офіційний сайт Пенсійного фонду України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www. pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/
2.Шлемко В. Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: монографія / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько. — К. : НІСД, 2008. — 144 с.
3. Шевченко К. В. В поисках выхода / К. В. Шев_ченко // Инвестгазета от 24 января 2010 г. — № 3.
