Наук.кер. – Верстяк О.М., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м.Чернівці
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
Актуальність проблеми. Дослідження проблем інвестування є одним із найбільш актуальних завдань економічної науки. У сучасних умовах України інвестиції мають стати найважливішим засобом забез¬печення виходу з економічної кризи, досягнення реальних структурних зрушень у народному господарстві, тех¬нічного переозброєння, підвищення якісних показників госпо¬дарської діяльності на мікро- та макрорівнях і, головне, життєвого рівня населення. Активізація інвестиційного процесу є вирішальною умовою продовження соціально-економічних пе¬ретворень. Особливе значення в цих умовах здобуває розробка стратегічних напрямків залучення іноземного капіталу до економіки України. Таким чином, у сучасних умовах важливість здобувають задачі ефективного залучення і використання зовнішніх фінансових ресурсів, зокрема прямих іноземних інвестицій. У зв'язку з цим актуальною науковою проблемою стає дослідження теоретико-методологічних основ іноземних інвестицій і розробка механізмів ефективного використання участі країни в глобальному фінансовому ринку Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню досліджуваної проблеми присвячені роботи таких авторів, як Борщевський В., Качала Т., Палінська, І., Гуткевич, С., Морква О., Олейников О., Досінчук Х. та ін. Метою написання даної роботи є дослідження стратегічних напрямків залучення іноземних інвестицій в Україну. Виклад основного матеріалу. Іноземні інвестиції відіграють важливу роль в економічному розвитку будь-якої країни незалежно від рівня її економічного розвитку та сприяють економічному зростанню приймаючої економіки на основі ефективнішого використання національних ресурсів. За умов гострої нестачі власних економічних ресурсів, необхідних для відновлення національного виробництва, стабільного економічного розвитку країни, проведення структурної перебудови та розв'язання проблем інтеграції України в світові економічні системи, важливого значення набувають питання щодо залучення зовнішніх джерел фінансування. Залучення у широких масштабах іноземних інвестицій в українську економіку має на меті досягнення довгострокових стратегічних цілей створення сучасного цивілізованого суспільства. Участь іноземного капіталу в економіці Україні означає не тільки надходження додаткових фінансових або матеріальних ресурсів, але й передачу прогресивних технологій, передового досвіду організації виробництва, а також поступове розширення національної виробничої бази, створення нових робочих місць. Активізація інвестиційних процесів має також соціальну спрямованість, оскільки сприяє зростанню обсягів виробництва продукції та насиченню споживчих товарних ринків. Це, в свою чергу, стимулює купівельну активність громадян і збільшує надходження до бюджету. Тобто інвестиції сприяють розв’язанню економічних і соціальних проблем. Іншими словами, інвестиційна діяльність в економіці України, повинна займати вагоме місце. Саме тому головною метою роботи є окреслення головних проблем та перспектив участі іноземного капіталу в економіці України [2, с.16]. На 1 січня 2010 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5634,6 млн. дол. США прямих інвестицій, нерезидентами вилучено капіталу на суму 941,0 млн. дол. США. Чистий приріст іноземного капіталу у 2009 р. склав 4410,4 млн. дол. США, що на 27,4% менше приросту у 2008 р. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 01.01.2010 р., становив 40026,8 млн. дол. США, що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 року, та складає 872,6 дол. США в розрахунку на одного мешканця України. У 2009 р. інвестиції надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, які формують понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр (21,5% від загального обсягу інвестування), Німеччина (16,5%), Нідерланди (10,0%), Російська Федерація (6,7%), Австрія (6,5%), Сполучене Королівство (5,9%), Франція (4,1%), США (3,5%), Віргінські Острови, Британські (3,4%), Швеція (3,2%) [9]. Значний інтерес інвесторів викликають підприємства, що здійснюють фінансову діяльність, в яких акумульовано 22,4% від загального обсягу інвестиції. Інвестиційно привабливими залишаються підприємства торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (10,6% загального обсягу інвестування); організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (10,2%). На підприємствах промисловості зосереджено 22,5% загального обсягу інвестицій (у т. ч. на підприємствах переробної промисловості – 19,3%, добувної – 2,8%). Серед галузей переробної промисловості найбільші обсяги інвестицій зосереджені на підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (4,6% від загального обсягу інвестицій), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (3,5%), хімічної та нафтохімічної промисловості (3,0%), машинобудування (2,7%) [5]. Сучасна стратегія щодо розвитку міжнародної інвестиційної діяльності в Україні формується у контексті завдань із забезпе¬чення умов для економічного зростання. Криза внутрішнього ін¬вестування актуалізує програму залучення іноземних інвестицій, а ефективна інтеграція національної економіки у світогосподарські структури повинна забезпечуватись активною зарубіжною інвестиційною діяльністю українських підприємств. Аналіз ре¬альних іноземних і зарубіжних інвестицій показує, що Україна поступово включається в міжнародну інвестиційну діяльність. Незважаючи на відносно незначні масштаби іноземної і особливо зарубіжної інвестиційної діяльності, вона використовує всі доступні канали міжнародної інвестиційної взаємодії. Потенціал для розвитку міжнародного інвестування формує¬ться під впливом переважно ресурсно-економічних факторів і є значним для подальшого розвитку. Цьому сприяє створення не¬обхідних політико-економічних умов міжнародної інвестиційної діяльності, розвиток відповідної нормативно-правової бази. Разом з тим макроекономічна незбалансованість, породжена об'єктивними і суб'єктивними причинами перехідного періоду, не тільки призвела до внутрішньої інвестиційної кризи, зробила практично неможливим легітимне іноземне інвестування, а й ста¬ла на перепоні насамперед приватним прямим і портфельним ін¬вестиціям [4, с.398]. В умовах, коли іноземний капітал на певний час стає практич¬но єдиним фактором стабілізації і подальшого пожвавлення еко¬номіки без руйнівних соціально-політичних наслідків, принципо¬во важливого значення набувають як питання збільшення обсягів іноземного інвестування, так і більш складні проблеми оптимізації його структури і підвищення результативності. Державна стратегія залучення іноземних інвестицій має спиратися на класифікацію галузей промисловості залежно від наявності потенційних джерел фінансування. Для України прийнятна класична схема сучасного індустріального розвитку країни, яка складається з трьох етапів: - створення імпортозамінних виробництв; - формування конкурентоспроможного експортного потенціалу; - розвиток наукомістких галузей [7]. З огляду на викладене важливо вибрати стратегічні пріоритети в інвестиційно¬му процесі, які б забезпечили найвищий рівень його ефективності. Це об'єктивно зумовлює необхідність здійснення таких заходів: - звуження напрямів інвестування та впровадження проектів з ура¬хуванням існуючого інноваційного потенціалу; - включення в інвестиційний процес як державних, так і приватних ресурсів; - залучення іноземних партнерів до впровадження інвестиційних проектів, пов'язаних з використанням інноваційного та промисло¬вого потенціалу; - розробки та впровадження регіональних програм інвестування [3, с.239]. Таким чином, для залучення та використання інвестицій в Україні необхідні правові умови, які визначаються господарським законодавством, стабільністю політичного режиму, економічним кліматом, сприятливим для підприємництва, та зацікавленістю всіх структур влади в ефективному використанні іноземних коштів. Крім того, проблема залучення внутрішніх та іноземних ін¬вестицій потребує подальшого розвитку нормативно-правової ба¬зи, особливо в питаннях забезпечення гарантій іноземному капі¬талу, інформативно-консалтингового забезпечення вітчизняних об'єктів та стратегічних інвесторів. Підвищення інвестиційного іміджу та зацікавленості як вітчизняних, так і іноземних інвесторів у 2011 році відбуватиметься шляхом: подальшого розширення і оновлення бази інвестиційних проектів підприємств та організацій області; збільшення та оновлення рекламно-презентаційної продукції з питань інвестиційного потенціалу області; розміщення інформації щодо інвестиційного потенціалу та інвестиційної діяльності області в мережі Internet; проведення семінарів з керівниками підприємств з питань підготовки інвестиційних проектів, бізнес-планів та їх презентацій з метою залучення інвесторів;затвердження порядку розгляду інвестиційних проектів [8]. Висновки. Визначено такі стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльнос¬ті в Україні до 2013 року: модернізація електростанцій; нові та відновлю¬вані джерела енергії; новітні ресурсозбережні технології; машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення усіх галузей ви¬робництва; розвиток високоякісної металургії; нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації; удосконалення хімічних техноло¬гій, нові матеріали, розвиток біотехнологій; високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості; транспортні системи: бу¬дівництво і реконструкція; охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища; розвиток інноваційної культури суспільства. Неважко помітити, що перелік пріоритетів досить широкий, на деяких напрямках Україна не має знач¬них досягнень (зокрема у сфері нанотехнологій, енергозбереження). Отже, спо¬діватися на відповідне фінансування з боку держави чи приватного сектору цих пріоритетів немає підстав. Список використаних джерел: 1. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18 вересня 1991 року. 2. Борщевський В. В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку// Бізнес. - 2009. - № 10. - С. 16-17. 3. Качала Т. Створення сприятливого інвестиційного клімату в промисловому комплексі України // Вісник ТАНГ. – 2005. - №5-1. – с. 235-240. 4. Палінська, І. Оцінка залучення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – с. 397-401. 5. Соціально-економічні показники розвитку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.mfa.gov.ua/georgia/ua/10887.htm>. 6. Гуткевич, С. А. Условия привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http:// www. nam. kiev.ua/ ape/n_01_5-6/Gytkevih.htm>. 7. Морква О., Олейников О. Криза віднадила іноземних інвесторів серйозно і надовго http://project.ukrinform.ua/investment/16400/ 8. Досінчук Х.В. Перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні // http:// www. rusnauka. com/4_ SWMN_ 2010/ Economics/ 58522.doc.htm 9. Державне агентство з інвестицій та інновацій http://www.in.gov.ua/ 10. Державний комітет статистики України // http:// www. ukrstat. gov. ua/
