Наук. кер. - Лошенюк Ірина Романівна Чернівецький торговельно - економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Розвиток виробництва вимагає збуту товарів на ринках у значних масштабах, а отже, і появи великих торговців - оптовиків. Підприємства користуючись послугами посередників втрачають контроль за реалізацією товарів, проте звертаються до них. Дані обставини викликані тим, що у багатьох з них немає коштів для здійснення прямого маркетингу. Водночас посередники завдяки своєму досвіду, контактам гарантують ефективне просування товарів. В науковій літературі найчастіше під посередництвом розуміється всяка діяльність за участю третіх осіб, без урахування специфіки виконання посередницьких послуг [1,с111]. В економічному значенні посередництво представляє діяльність, що сприяє товарному обороту і здійснюється суб’єктами підприємництва як від свого імені, так і від імені клієнта, як за свій рахунок, і за рахунок клієнта. Мета нашого дослідження полягала у визначення особливостей організації посередницької діяльності підприємствами. В Україні торговельно-посередницька діяльність розвивається досить суперечливо через роздрібненість і віддаленість постачальників та покупців, розширення зовнішньоекономічних зв’язків, ускладнення комерційних операцій, низький професійний рівень посередників, не удосконаленість нормативної бази. В той час як таких країнах, як Великобританія, США, Японія, Німеччина, Швеція на частку посередників приходиться до половини обороту товарів та послуг. Торговельно-посередницька діяльність має ряд особливостей, оскільки посередники не тільки здійснюють угоди, а часто і фінансують їх, надають послуги, беруть на себе ризик, здійснюють угоди і представляють інтереси замовника [2,с120]. Торговельні посередники, як правило, є суб'єктами незалежного і специфічного бізнесу та здійснюють свою діяльність на основі принципів рівноправності сторін, підприємливості, оперативності. До основних функції, що виконуються ними можна віднести дослідницьку роботу, стимулювання збуту та розповсюдження товарів, встановлення контактів та проведення переговорів, організацію товароруху, фінансування тощо. В нинішніх умовах посередницькі операції переважно здійснюються підприємствами оптової торгівлі. Основні функції оптової торгівлі пов’язані із закупівлею і формуванням товарного асортименту, збором та опрацюванням інформації про ринок, складуванням, зберіганням та транспортуванням товару, фінансуванням поставок та продажем товарів [3, електр.джер.] Отже, використання посередників пояснюється їх ефективністю в забезпеченні широкої доступності товарів і доведення їх до цільових споживачів. Проте посередницька діяльність в Україні пов’язана з проблемами правового, організаційного та фінансово-економічного характеру. Причини, які стримують її розвиток мають вигляд деформованих копій зарубіжних структур, які важко вписуються у реальну вітчизняну практику. Вирішення їх дозволить сформувати широку сітку посередницьких структур, що особливо важливо в умовах лібералізації міжнародної торгівлі і активізації вітчизняного товарного виробництва. Використана література : 1. Мороз Л., Чухрай Н. І. Маркетинг: Навчальний посібник-Л: Вид.«ІНТЕЛЕКТ+» 2005.-244с. 2 .Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О.,Ушакова Н.М : Економіка торговельного підприємства К.: Хрещатик, 2000.-146с. 3. http://myrefs.org.ua/index
