Наук. кер. – Урсакій Ю. А. Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК МЕТОД ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ
Процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів Державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності. Одним з напрямків покращення ринкового становища малих підприємств є робота за договором франчайзингу. Франчайзинг - метод продажу товарів і послуг, застосування якого практично безмежне. Це надання однією компанією (франчайзером) права на використання своєї торгової марки, технології, ноу-хау, системи ведення бізнесу іншій компанії чи незалежному підприємцю (франчайзі) на визначених умовах. Мета даної роботи- дослідити необхідність франчайзингу, адже для малих підприємств і індивідуальних підприємців франчайзинг надає в розпорядження стабільний прибутковий бізнес, для відомих фірм і компаній — можливість розширити й усталити свої позиції на ринку Характерні риси франчайзингу: • Право власності однієї організації (франчайзера) на торгову марку, фірмову послугу, ідею, рецептуру, технологічний процес, патент або спеціалізоване обладнання, а також репутацію, ділові зв'язки і ноу-хау, асоційовані з усім цим. • Продаж ліцензії (франшизи) головною організацією іншій особі (франчайзі), що дозволяє використовувати її торгову марку, фірмову послугу, ідею, процес, патент або обладнання, а також імідж і ноу-хау, асоційовані з усім цим. • Включення в договір про продаж ліцензії (франшизи) права на регулювання і контроль над діяльністю підприємства, керуючи яким франчайзер використовує свої права. • Оплата підприємством, яка придбала ліцензію (франшизу), різних форм компенсації в обмін на придбані права, а також за будь-які послуги, які ліцензіар (франчайзер) надає ліцензіату (франчайзі). [3] Вкрай важливим є те, що з підприємством-оператором завжди будуть підтримуватися відносини постійного характеру, які забезпечать йому повну підтримку у веденні справи з боку головного офісу франчайзера по самому широкому колу питань, які потребують кваліфікованого вирішення. Основні елементи франчайзингу: • Контракт на купівлю-продаж бренду (стилю, системи ведення бізнесу) між франчайзером (продавець) і франчайзі (покупець). • Наявність напрацьованого розвиненого і успішного бізнес-формату, який ідентифікується з назвою бренду, що можуть бути торговою маркою. • Франчайзер сприяє підготовці та навчанню франчайзі в галузі управління системою до відкриття його успішного бізнесу. • Між франчайзером і франчайзі підтримуються постійні ділові взаємини. При відповідному контролі з боку франчайзера франчайзі дозволяється працювати під тією торговою маркою, під якою була розроблена бізнес система, що належить франчайзеру, і таким чином, користуватися перевагами від позитивних факторів, асоційованих з даними брендом. [5] Франчайзі повинен зробити значні грошові інвестиції зі своїх власних ресурсів. Він повинен бути власником свого бізнесу. Франчайзі повинен тим чи іншим способом платити франчайзеру за права, які він отримує, і за постійні послуги, якими він забезпечується. Таким чином,франчайзі отримує готове підприємство. І саме в цьому головна привабливість франчайзингу. Франчайзі не потрібно створювати підприємство крок за кроком, як повинен це робити підприємець, який починає з нуля. Навпаки, підприємство франшизоодержувача виникає за ніч. І, ймовірно, воно буде точною копією всіх інших підприємств у франшізной ланцюга. Існують різноманітні форми франчайзингу. Вибір франчайзингу залежить: від виду господарської діяльності; стабільності франчайзера і його місця на ринку товарів і послуг; особливостей ринку місцевого франчайзі. Виділяють три основних види франчайзингу: товарний, виробничий і діловий.[1] Три основні види франчайзингу поділяються відповідно: • за видами діяльності: торговельний; сервісний, виробничий, змішаний; • за видами ноу-хау: франчайзинг дистрибуції продукту; франчайзинг бізнес-формату; • відповідно організації системи: прямий франчайзинг, розвиток території, мастер-франчайзинг (субфранчайзинг) [2] Загалом, франчайзинг як складова частина економіки України знаходиться на початковому етапі розвитку. За підсумками Української асоціації франчайзингу в Україні на сьогодні функціонує 190 франчайзингових систем (для порівняння: США - більше 1500, Франція - більше 750, Польща — близько 140). У галузевому розрізі це виглядає так: 25% - громадське харчування (ГХ); 20% — роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами (РТ); 12% — сфера послуг (мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, туристичні агентства); 8% - АЗС; 35% - інші сфери. [4] Отже, франчайзинг довів, що навіть у період економічного спаду - це життєздатний метод реалізації товарів і послуг, здатний зробити позитивний вплив на економічний розвиток. Прогрес, досягнутий фірмами, що застосовують метод франчайзингу, вражає. Список використаних джерел 1. Цірат Г. В. Франчайзинг: розвиток у світі та в Україні // Київ, ун-т ім. Шевченка. Вісн. Сер.: Міжнародні відносини. - К., 2002. - Вип. 13. 2. Режим доступу. http://franchising.ua/franchise-basics/3 3. Манів З.О., Луцький І. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.:Знання, 2004. – 580 с. 4. Суховатий О.В. Особливості реалізації франчайзингу в Україні // Проблеми науки. – 2007 5. Широбокова Н.М. Договір франчайзингу // Держава та регіони. – 2006.
