Наук. кер.- Гомба Л.А., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНЕУ м.Чернівці м.Вінниця
Принципи системного підходу при управлінні складовими внутрішнього середовища на прикладі АТВТ «Трембіта»
Системний підхід варто сприймати як зведення більшої частини складних завдань до одержання результату, що може бути використане для підвищення якості вирішення одного чи кількох основних завдань. Він дозволяє зосередити увагу на найбільш істотних аспектах проблеми. Теорія систем вперше була застосована в точних науках і техніці, особливо в кібернетиці. Організації, що існують сторіччя, перетворилися із закритих на відкриті і дістали назву систем. Відомо, що система — це деяка цілісність, що складається з визначеної кінцевої кількості обов'язково взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого. Світ ускладнився, а разом з ним ускладнилися умови прийняття рішень у діяльності організації. У світі науки і виробництва спостерігається швидкий перехід від багаторічної практики, заснованої на досвіді й інтуїції, до вирішення проблем прийняття рішення при управлінні за допомогою системного аналізу, коли проблеми управління розглядаються як щось конкретне, доступне для огляду і що можна кількісно виміряти, вирішуються за допомогою нової системної методології. Актуальність даної теми полягає в вагомості впливу системного підходу при управлінні складовими внутрішнього середовища підприємства та забезпечення ефективності роботи організації. Мета даного дослідження – переконатися в необхідності та високо якісності використання системного підходу при управлінні складовими внутрішнього середовища АТВТ «Трембіта». Об’єктом дослідження є застосування системного підходу при управлінні складовими внутрішнього середовища АТВТ «Трембіта». Предметом даного дослідження є принципи, складові та визначені умови застосування системного підходу та системного процесу на АТВТ «Трембіта». Системний підхід — це не є набір якихось посібників чи принципів для керівників. Це спосіб мислення стосовно організації і управління [1]. Системний підхід при прийнятті рішення допомагає керівнику побачити орга¬нізацію в єдності складових її частин, що нерозривно пе¬реплітаються із зовнішнім світом. Основною концепцією системного підходу до організації і управління як процесу є взаємозв'язок частин або підсистем підприємства. Такий підхід передбачає встановлення цілей і зосередження уваги на побудові цілого, на відміну від побудови компонентів чи підсистем. У його основі лежить принцип розгляду проблем як єдиного цілого, як системи. Сутність системного підходу допомагає зрозуміти раніше розглянуте положення про те, що система — це не тільки сума складових її елементів, а щось більше: організована сума складових її елементів. Тому, розглядаючи будь-який об'єкт як систему, необхідно враховувати і вивчати зв'язки між еле¬ментами, вплив елементів один на одного, складні залежності всередині системи, а також системи з зовнішнім середовищем [2, с.71-79 ]. Системний підхід стосовно вирішення практичних проблем охоплює теорію системного підходу і методику побудови систем, що забезпечують вирішення проблем на даному вирочому швейному підприємстві АТВТ «Трембіта». Теоретична системна концепція передбачає розгляд пробле¬ми і її компонентів у їхній взаємозалежній єдності замість аналізу їх як окремих частин. Отже, ми можемо його охарактеризувати в такий спосіб. Системний підхід — це упорядкований спосіб оцінки складних людських потреб з точки зору об'єктивного розгляду цих потреб, при цьому приймаючи вельми важливі рішення. Оскільки при системному підході зосереджується увага на побудові цілого, то всі компоненти розглядаються в їхньому взаємозв'язку до того, як уточнюється їхня суть[2, с.72-73 ]. Системний підхід - це напрямок методології соціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об'єктів як систем. Системний підхід сприяє адекватній постановці проблем у конкретних науках і розробці ефективної стратегії їхнього вивчення. Найважливіші принципи системного підходу представлені на рисунку 1. При визначенні поняття системи необхідно враховувати найтісніший взаємозв'язок її з поняттями цілісності, структури, зв'язку, елемента, відносини, підсистеми й ін. Основні системні принципи: 1) цілісності (принципове поєднання) властивостей системи до суми властивостей складових її елементів і неможливість виведення з останніх властивостей цілого; залежність кожного від його місця, функцій і т.д. усередині цілого; 2) структурності (можливість опису системи через вста¬новлення її структури, тобто мережі зв'язків і відносин системи; обумовленість поведінки системи не стільки поведінкою її окремих елементів, скільки властивостями її структури); 3) взаємозалежності структури і середовища (система формує і виявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, будучи при цьому провідним активним компо¬нентом взаємодії); 4) ієрархічності (кожен компонент системи, у свою чергу, може розглядатися як система, а досліджувана в даному разі система є одним з компонентів більш широкої, глобальної системи); 5) множинності опису кожної системи (через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання вимагає побудови безлічі різних моделей, кожна з яких описує лише певний аспект системи) [4, с. 610 — 613].
Рис. 1. Сучасні принципи системного підходу
Розглянемо елементи принципу "чорна шухляда" систем¬ного підходу на прикладі АТВТ «Трембіта» (рис.1.1) [ 4, с. 55].
Рис. 1.1. Основні елементи принципу «чорна шухляда» системного підходу
Так, ми погоджуємося із дослідженням вчених що при використані системного підходу на основі марке¬тингових досліджень спочатку формуються параметри виходу - товару або послуги на виробничому підприємстві: що виробляти, з якими показниками якості, з якими витратами, для кого, в які терміни, кому продавати і за якою ціною. На ці запитання відповіді даються одночасно. Вихід повинен бути і є конкурентоздатним за нормативами, що спостерігається на досліджуваному підприємстві швейної галузі АТВТ «Трембіта». [5] Потім визначаються параметри входу: які потрібні ресурси й інформація для процесу. Потреба в ресурсах та інформації прогнозується після вивчення організаційно-технічного рівня виробництва системи (рівня техніки, технології, організації виробництва, праці та управління) і параметрів зовнішнього середовища (політичного, економічного, технологічного, соціально-демографічного, культурного середовища країни й інфраструктури даного регіону), без яких АТВТ «Трембіта» не може ефективно здійснювати господарську і комерційну діяльність. Системний підхід є засобом вирішення складних і при цьому не дуже чітко визначених проблем, коли необхідно організувати використання великого обсягу ресурсів. Як правило, рішення таких проблем на АТВТ «Трембіта» проводить група кваліфікованих експертів (тобто тих, хто розробляє системи) і фахівців (експертів з методів і компонентів). Вони вивчають усі обставини в заданий період часу і формулюють проблему, виниклу через ряд об’єктивних обставин. [3, с.139 — 141] Саме це має вирішальне значення, оскільки на основі зазначеної у самому формулюванні проблеми встановлюється мета системи. Якщо суть проблеми визначена неправильно, а мета системи встановлена помилково, система не функціо¬нуватиме і дане підприємство АТВТ «Трембіта» понесе певні грошові втрати. Для створення ефективної системи потрібно мати уявлення про системний підхід. Системний підхід є процесом творчим, що забезпечує зосередження уваги насамперед на цілях, а потім уже на методах їхнього досягнення. Остаточний вид системи значною мірою залежить від оригінальності та творчих здібностей окремих осіб, що беруть участь у побудові системи. В основі системного підходу лежать наукові методи. За допомогою теорії визначається методологія рішення, а різні дані забезпечують одержання різних рішень. Теорія системного підходу ґрунтується на багатьох дисциплінах. Пошук емпіричних даних становить істотну частину системного підходу. Достовірні дані повинні бути відділені від недостовірних. Ті дані, що потрібні, повинні включати різні характеристики системи: технічних аспектів, функцій, взаємодій, співвідношень. При побудові реальних систем на підприємстві АТВТ «Трембіта» найважливішою характерною рисою системного підходу є те, що він забезпечує одержання результатів відповідно до діяльності системи виробничого підприємства АТВТ «Трембіта». Створювана система повинна бути конкретною, зрозумілою, продуктивною і керованою. Функціонування системи спря¬моване на досягнення певних практичних цілей чи задоволення реальних потреб. Внаслідок цього ті, хто розробляє системи, повинні чітко уявляти собі характер діяльності організації, для якої здійснюється розробка системи. Персонал самої організації має бути залучений до вивчення, розробки і побудови системи. Системний підхід ґрунтується на міждисциплінарній основі й експертизі прийнятих рішень з позицій різних галузей знань, спеціальностей і досвіду. Він спрямований на органічне поєднання, координацію й інтеграцію різних видів діяльності. Системний підхід при вирішенні управлінських проблем може і повинен застосовуватися в різних ситуаціях. По-перше, при виробленні та обґрунтуванні управлінських рішень, де системний підхід у найповнішому вигляді реалізується шляхом застосування методології системного аналізу. По-друге, при дослідженні організаційних систем, де на основі системного підходу розробляються пропозиції з метою підвищення ефективності їхньої діяльності. По-третє, при удосконаленні систем управління, де систем¬ний підхід реалізується як у комплексі проведених заходів, так і в комплексі організації їхньої реалізації. Системний підхід лежить в основі таких сучасних управ¬лінських концепцій: - загальногосподарський підхід, що вимагає, з одного боку, забезпечення інтересів народного господарства, а з другого боку - розглядати народне господарство, як господарський комплекс підприємств із їхніми інтересами; - врахування реальних ситуацій, що вимагає при реалізації системного підходу до вирішення управлінських проблем одночасно і реально оцінювати поточні можливості й ресурси; - особлива увага - організація систем управління як ефективного засобу вирішення економічних, соціальних, ідеологічних, політичних та інших проблем [45, с. 144 - 145]. Застосування системного підходу пов'язане з удоско¬наленням методів управління виробництвом, технологічним процесом, якісним освоєнням і послідовним дотриманням положень системності, що є основним інструментом вирішення будь-якого завдання і широко використовується на виробничому швейному підприємстві АТВТ «Трембіта». Застосування системного підходу ефективно можна ви¬користовувати на таких напрямках: 1. Використання системного підходу при розробці стра¬тегії. Тут рекомендується керуватися основними принципами системного підходу: мікроскопічним, функціональним, макроскопічним, ієрархічним, процесуальним, інфор¬маційним. Всебічний аналіз обраного для вирішення завдання за допомогою системних принципів дає змогу досягти її якісного вирішення. Системний аналіз рекомендується застосовувати при вирішенні завдань будь-яких рівнів за принципом "від загального до часткового", тобто розподілом об'єкта дослідження (систем) на підсистеми й елементи, встановленням (головне в аналізі) реальних і прогнозованих зв'язків. Системний аналіз дає змогу визначити дійсну актуальність висунутих проблем і необхідність їхнього вирішення. Аналіз переходить у синтез при поєднанні отриманої внаслідок аналізу інформації. Стратегія і тактика дослідження (системний підхід і системний аналіз) підлеглі одному завданню. 2. Комплексний підхід застосовується при дослідженні поодинокого випадку, елемента, напрямку та ін., прийнятого за основу дослідження на будь-якому рівні системної ієрархії (система, підсистема, елемент), тобто відрізняється локальністю дослідження. Вичленовування з єдиної системи окремої підсистеми (елемента) для вирішення певного локального завдання здійснюється комплексним використанням принципів системного підходу й системного аналізу, тобто аналітико-синтетичною діяльністю дослідників. 3. Функціонально-вартісний аналіз, в основі якого лежать принципи системного підходу. Сутність його полягає в кіль¬кісному визначенні витрат (вартості) на виконання визначеної функції досліджуваним об'єктом. ФВА рекомендується за¬стосовувати в таких випадках: - на стадії розробки проекту (системи, підсистеми, об'єкта, виробу) для попередження функціонально зайвих витрат; - на стадії виробництва, використання чи експлуатації об'єкта для скорочення (виключення) невиправданих витрат і втрат. ФВА розглядають як єдність функціонального, проце¬суального та інформаційного уявлень про системний підхід. Щоб знати, як управляти, треба уявляти, чим ми керуємо, що таке об'єкт управління. Талановитий менеджер ретельно аналізує наслідки свого рішення, тобто вміє працювати із системою, знає її, розуміє, відчуває елементи, взаємозв'язки між ними, закони їхньої взаємодії. Адже підприємство— це соціально-економічна система. У ній головний елемент — людина в усіх її проявах, яка, працюючи на під¬приємстві, реалізує при цьому свої економічні інтереси, а через них — економічні інтереси колективу і суспільства. Для цього потрібно дотримуватися трьох принципів: - принцип ієрархічності — розглядає складні та великі системи як багаторівневі, котрі вимагають розподілу всієї системи на елементи. Кожен ступінь управляє нижчим ступенем і одночасно є об'єктом управління стосовно вищого рівня; - принцип необхідної розмаїтості полягає в тому, що керуюча система повинна мати не меншу складність, ніж керована система. З цього принципу випливає, що неможливо спроектувати просту систему управління для складної системи виробництва; - принцип зворотного зв'язку. Під зворотним зв'язком розуміють одержання інформації про результати впливу керуючої системи на керовану шляхом порівняння фактичного стану із заданим. Зміст зворотного зв'язку полягає у встановленні залежності особистих, колективних і суспільних інтересів від результатів управлінських рішень Принцип зворотного зв'язку - один з найважливіших принципів управління. Він свідчить, що управління може здійсню¬ватися тільки в тому разі, якщо керуюча система буде одержувати інформацію про ефект, досягнутий тією чи іншою дією керованої системи; про досягнення чи недосягнення запланованого результату. Зворотний зв'язок є регулюючим і разом з тим захисним засобом. Надходження по каналах зворотного зв'язку інформації про кінцеві результати і порівняння її з директивною ін¬формацією, із заданим станом дозволяють знайти розбіжності та відрегулювати поведінку системи відповідно до заданої мети. Менеджери АТВТ «Трембіта» при управлінні всім організаційним процесом використовують вище згаданий принцип, який є досить ефективним і який забезпечує ефективну господарську діяльність даного підприємства не тільки на вітчизняному, але і на іноземних ринках швейної промисловості. Отже, системний підхід або системний принцип — це передусім розуміння того, що вся організація являє собою систему, складену з частин, кожна з яких має свої власні інтереси. Тому досягнення загальної мети організації можливе лише тоді, коли розглядати її як єдину систему, намагаючись для цього зрозуміти й оцінити взаємодію всіх її частин і об'єднати їх на такій основі, яка дала б змогу організації в цілому ефективно досягти свою мету. Принципи нової управлінської парадигми повинні складати основу удосконалення управління організаціями в швейній промисловості. В умовах оперативного управління ці принципи дають змогу зрозуміти характер організаційно-управлінських механізмів підпо¬рядкування виробництва, технологічних процесів, споживанню, задоволенню ринкового попиту швейної промисловості та збільшення конкурентоспроможності АТВТ «Трембіта». Особливо важливі вони для розуміння концепції стратегічного управління, що будується на системному підході. Отже, можемо зазначити, що складові внутрішнього середовища між собою взаємопов’язані i відіграють важливу роль y роботі даного підприємства АТВТ «Трембіта». В сучасних умовах конкуренції під впливом різних факторів змінюється одна за одною вимоги до виконання тих чи інших завдань, що впливає на зміну y середині нашої організації АТВТ «Трембіта», що буде впливати на економічну роботу даного підприємства.
Список використаної літератури: 1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми, — Тернопіль: Лілея, 1997. — 292с. 2. Виноградський М.Д.,Виноградська А.М.,Шканова О.М.Менеджмент в організації: Навчальний посібник. –3-е вид.,випр. –К.:Кондор,2004. –598с. 3. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. ОсновьІ менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1992. - 702с. 4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента. - М.: Дело, 2000. - 701 с. 5. Менеджмент організації: Підручник /За заг.ред.Федулової Л.І. –К.:Либідь,2004. – 448 с.
