Олена Кавун
Наук. кер. - к.е.н., доц. Хачатрян В.В.,
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.Вінниця
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ
Постановка проблеми. Фінансовий стан підприємства на сучасному етапі розвитку економічних відносин є найважливішою характеристикою його надійності, стійкості й ділової активності. Лише за умови його стабільності можливо проводити активну інвестиційну й інноваційну діяльність, випускати конкурентоздатну продукцію, динамічно розвиватися й займати лідируюче положення в галузі. Діяльність підприємств України зумовлена високим ступенем невизначеності економічного зовнішнього середовища, недосконалістю механізму управління на макро- та мікрорівнях, посиленням конкурентної боротьби між господарюючими суб’єктами. Фінансово-економічна криза та її наслідки суттєво ускладнюють умови господарювання, погіршують фінансовий стан підприємств і приводять частину з них до банкрутства. Саме тому вдосконалення процесу оцінки фінансового стану підприємств стає все більш актуальним.
Серед зарубіжних науковців, праці яких присвячені даній темі присутні Л. Бернстайн, Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда, Е. Нікбахт, А. Гроппеллі, Т. Лемберт, Г. Савицька, В. Стражев, Е. Хелферт та інші.
Проблему оцінки фінансового стану досліджують і вітчизняні вчені-економісти, зокрема , М. Білик, М. Болюх, Ф. Бутинець, В. Гриньова, Н. Дєєва, О. Дедіков, В. Захарченко, І. Жук, В. Іващенко, Г. Кірейцев, В. Коюда, Л. Коваленко, В. Козак, Л. Лахтіонова, Є. Мних, В. Мельник, С. Счасна, О. Павловська, А. Поддєрьогін та інші.
Для оцінки фінансового стану підприємства в економічній літературі пропонується декілька десятків фінансових коефіцієнтів, які, своєю чергою, можуть бути агреговані у відповідні групи. Однак необхідно зазначити, що серед авторів не існує певної погодженості як за сукупністю локальних оцінкових індикаторів, так і щодо складу їхніх груп. Також ускладнює процедуру аналізу багатоваріантність методів розрахунку деяких фінансових коефіцієнтів, особливо це стосується показників рентабельності. Крім того, відкритим залишається питання щодо визначення критеріальних рівнів оцінкових індикаторів.
Мета. Метою статті є визначення та обґрунтування сутності поняття «фінансовий стан підприємства», а також системи індикаторів, що його характеризують.
Виходячи з мети, поставлені наступні завдання:
1. розглянути різні підходи до визначення поняття «фінансовий стан»;
2. проаналізувати фактори впливу на фінансовий стан підприємства;
3. дослідити показники, які дадуть змогу проаналізувати та оцінити фінансовий стан підприємства.
Виклад основного матеріалу. Існує чимало варіантів визначення поняття «фінансовий стан підприємства».
У Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, затвердженому наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. N 49/121, фінансовий стан підприємства визначається як сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства [1, с.1].
У Великому економічному словнику пропонується наступне визначення: «фінансовий стан – це активи організації, порівнянні з їх джерелами (зобов'язаннями та власним капіталом)» [2, с.256].
На думку авторів Фінансового словника А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюка, Т.С. Смовженко, фінансовий стан – це стан економічного суб'єкта, що характеризується наявністю в нього фінансових ресурсів, забезпеченістю коштами, необхідними для господарської діяльності, підтримання нормального режиму праці та життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб'єктами [3, с.301].
Дещо розширюючи сутність поняття фінансового стану підприємства, Н.А. Русак, В.А. Русак зазначають, що фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої, комерційної та інших видів діяльності підприємства, доцільністю і ефективністю їх розміщення та використання, фінансовими взаєминами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю [9, с.98].
Дослідивши проблему сутності фінансового стану підприємства, Т.А. Обущак у своїй праці наводить найбільш вдале, на його думку, визначення, а саме: «фінансовий стан підприємства – це сутнісна характеристика діяльності підприємства у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатність ефективно здійснювати її в майбутньому» [7, с.93].
Серед багаточисельних різноманітних факторів, які формують фінансовий стан підприємства, провідними, на думку О. Марченко, Г.Погріщук, є платоспроможність, ліквідність та фінансова стійкість. Адже будь-яке підприємство, що не має достатньо грошових ресурсів для своєчасної оплати поточних рахунків, потребує фінансового оздоровлення або банкрутує. Платоспроможність, ліквідність та фінансову стійкість завжди прагнуть оцінити партнери по бізнесу та кредитори підприємства.
Під платоспроможністю варто розуміти наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов’язань.
Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати активи в гроші для здійснення необхідних поточних платежів, своєчасного погашення своїх боргових зобов’язань [5, с.137].
Щодо фінансової стійкості, то існує таке його визначення: «Фінансова стійкість — це здатність підприємства протистояти операційним труднощам. Це таке його становище, коли отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів» [4, с.26].
Існує думка, що дослідження фінансового стану підприємства повинно передбачати розрахунок таких груп показників, які дадуть змогу проаналізувати та оцінити: майновий стан підприємства, грошові потоки, фінансову стійкість об’єкта, платоспроможність, результати діяльності суб’єкта господарювання [8, с.255].
Аналіз майна підприємства має важливе значення, оскільки від його величини та структури залежать обсяги діяльності, рівень платоспроможності та фінансова стійкість, а також розвиток господарюючого суб’єкта. У цьому блоці буде доречним розрахувати такі показники, як загальна вартість майна підприємства; темпи зростання балансової вартості майна; темпи зростання чистих активів; співвідношення темпів росту оборотних активів та темпів росту необоротного капіталу та ін.
Наступний напрямок аналізу передбачає роботу із вхідними (надходженнями грошових коштів) та вихідними (витратами грошових коштів) грошовими потоками від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Варти розглянути наступні показники: чистий грошовий потік, чистий грошовий потік за операційною діяльністю, чистий грошовий потік за фінансовою діяльністю, чистий грошовий потік за інвестиційної діяльністю, коефіцієнт достатності чистого грошового потоку, коефіцієнт ліквідності грошового потоку, коефіцієнт ефективності грошового потоку.
Аналіз фінансової стійкості (фінансової незалежності) підприємства дає змогу оцінити інвестиційний ризик, пов’язаний зі структурою формування інвестиційних ресурсів, виявити оптимальність сформованих джерел фінансування поточної виробничої діяльності, а також дає змогу інвестору отримати стратегічно важливу інформацію щодо потенціальної стійкості капіталу, перспективної безпечності й надійності капітальних вкладень [6,с.328].
В даному контексті достатнім й інформативним буде розрахунок таких показників, як коефіцієнт концентрації позикового капіталу; коефіцієнт стійкого фінансування; коефіцієнт маневреності власних обігових коштів; коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами.
Наступна група показників згідно з методичними розробками, які використовують як індикатори фінансового стану підприємства – це коефіцієнти ліквідності, за якими визначають рівень платоспроможності суб’єкта господарювання. Ліквідність характеризується низкою показників, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов’язань, зокрема коефіцієнт покриття, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності та інше [8, с.256].
Необхідно зазначити, що для внутрішньої оцінки платоспроможності на підприємстві можна розраховувати, яка частина боргів погашається за рахунок того чи іншого елементу оборотних активів, але важливіше знати, що загальна величина оборотних коштів перевищує короткострокову заборгованість. Отже, ми вважаємо, що при оцінці в даному напрямку доцільно використовувати лише загальний коефіцієнт покриття та жорсткіший критерій – коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Остання група показників, яка, на нашу думку, обов’язково повинна використовуватися під час дослідження фінансового стану – це показники результативності діяльності підприємства. До них слід віднести: чистий доход, операційний прибуток, чистий прибуток, темпи зростання валового доходу, темпи зростання чистого прибутку, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність реалізації, рентабельність продукції, співвідношення темпів росту валового доходу та темпів зросту активів, співвідношення темпів росту чистого прибутку та темпів росту валового доходу [8, с.257].
Висновки. Отже, у даній статті нами був проведений огляд теоретичних і практичних підходів щодо визначення сутності поняття «фінансовий стан підприємства». Крім того, розглянута система локальних індикаторів, яка містить як абсолютні, так і відносні показники, що дає змогу враховувати масштаб, абсолютні зміни, динаміку та перспективність розвитку підприємства.
Список використаних джерел:
1. Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: Наказ Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 №49/121 // zakon1.rada.gov .ua.
2. Большой экономический словарь: 22000 терминов. – 4-е изд. доп. и перераб. / Под ред.А.Н. Азрилиян. – М.: Институт новой экономики, 1999;
3. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 3-тє вид. випр. та доп. – К.: Знання, 2000.
4. Марченко В. Фінансова стійкість підприємства // Дебет-Кредит. – 2009. - №32. – С. 25-28.
5. Марченко О., Г.Погріщук Фінансовий стан підприємства та напрямки його зміцнення // Світ фінансів. – 2009. - №4.- С.135-146.
6. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник. – Житомир: ПП “Рута”, 2007. – 704 с.
7. Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №9. – С. 92-100.
8. Охлопкова Т.Л. Фінансовий стан як ключова складова інвестиційної привабливості підприємства // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. – 2008. - №628. – С.253-258.
9. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справочное пособие. – Мн.: Высшая школа, 1997.
