Наук. Кер. – Доц. Лозовський О.М. Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Вінниця
ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
В умовах ринкової економіки, кожного дня зростає необхідність планування виробничої програми на підприємстві. Актуальність даної теми пов'язана з розвитком сучасної підприємницької діяльності. Виробнича програма підприємства - це завдання по виробництву й реалізації визначеної кількості продукції у номенклатурі, асортименті і якості у вста-новлений термін. Виробнича програма є одним із центральних розділів планування й регулювання економічної й господарської діяльності підприємства. Виробнича програма є тим розділом плану, на основі якого визначається потреба в трудових, матеріальних і інших виробничих ресурсах. Вона дуже впливає на плани розви-тку техніки, капітального будівництва, на рентабельність виробництва й фінанси підприємства [2]. В умовах переходу України до ринкової економіки, від віджилих форм розподілу готової продукції до попиту на неї, відбувається зародження інших методів планування виробничої програми, заснованих на новому для нас економічному мисленні - знанні теорії й методів маркетингової стратегії у виробництві. Виробнича програма підприємства в нових умовах господарювання по-винна розроблятися по всіх розділах у тісному зв'язку з плануванням ринків збуту, тобто з повною реалізацією продуктів виробництва [1]. Внутрішньозаводське планування є одним із визначальних розділів вироб-ничої програми підприємства. Серед принципів, застосовуваних при розробці виробничої програми, слід зазначити: • напруженість виробничої програми - максимальне використання ресур-сів, які приймають участь у виробництві; • взаємна погодженість усіх розділів виробничої програми, їхнє економічне обґрунтування; • взаємна погодженість виробника з постачальниками і споживачами продукції; • систематичне відновлення виробленої продукції (номенклатура, асорти-мент); • безперервне нарощування випуску і збуту продукції. Виконання виробничої програми підприємства залежить від забезпечення виробництва визначеною групою виробів (номенклатури, асортименту) усіма видами ресурсів, що беруть участь як у процесі виготовлення продукції, так і в її реалізації. Технічний рівень виробництва на визначений момент часу в значній мірі визначає можливості виконання виробничої програми. Для обґрунтування виробничої програми з урахуванням виробничих поту-жностей, представлених засобами праці, необхідно знати динаміку виробництва і збуту продукції [1]. Виробнича програма підрозділів підприємства повинна мати ресурсне обґрунтування. До ресурсів, які забезпечують виконання виробничої програми, належать виробнича потужність, персонал і матеріали. Виділяють три основні тактики планування сукупного обсягу виробництва: 1. Постійний обсяг виробництва при постійній величині виробничого потенціалу незалежно від коливань попиту; 2. Обсяг випуску продукції, який враховує зміни попиту при постійній величині виробничого потенціалу; 3. Змінний попит і обсяг випуску при змінній величині виробничого потенціалу . В умовах ринкової невизначеності можуть використовуватись різні методи формування виробничої програми: 1) рівневе прогнозування; 2) послідовне прийняття планових рішень; 3)створення ситуаційних планів; 4) лінійне програмування; 5) диверсифікація продуктів і ринків тощо. Рівневе прогнозування — це процес передбачення очікувані обсягу продажу і прибутку за трьома рівнями: мінімальний, імовірний, максимальний . Загальноприйнятим критерієм оптимальності при формуванні виробничої програми підприємства є максимум прибутку від реалізації продукції. Процес визначення оптимальних цін і обсягів реалізації знаходить своє відображення, насамперед, у зміні ваги окремих видів продукції в загальному обсязі виробни-цтва. Критерієм зміни питомої ваги окремих видів продукції є показник рента-бельності продукції [2]. Виробнича програма підприємства, що забезпечує максимальний прибуток від реалізації продукції, приводить до мінімізації підприємницького ризику, пов’язаного з діяльністю даного підприємства, але не забезпечує максимально можливої ефективності виробництва [1]. В ринкових умовах господарювання розробка планування виробництва, продажу продукції, інші організаційні кроки є такими, що значно підвищують ефективність економічної діяльності підприємства. Складання плану виробництва є головним завданням комплексного планування техніко-економічного розвитку підприємства. План виробництва визначає генеральний напрям діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, виступає основою поточного внутрішньо-виробничого планування [2].
