Наук. кер. – к.е.н., доц. Хачатрян В.В. Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ м. Вінниця
УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМИ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ В РИНКОВИХ УМОВАХ
Актуальність теми. Головною метою підприємства в ринкових умовах є підвищення конкурентоспроможності виробництва та досягнення максимального прибутку, величина якого визначається як різниця доходу від реалізації товарів і поточних витрат на їх створення і збут, тому важко переоцінити роль аналізу витрат та управління ними. Управління витратами на сьогоднішній день – це процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями та носіями й постійного контролю рівня витрачання ресурсів і стимулювання економії [3, с.251]. Існує декілька основних причин, які змушують організації постійно працювати над оптимізацією своїх поточних витрат та шукати шляхи економії ресурсів: створення додаткових грошових резервів для інвестування у власний розвиток, необхідність зменшення собівартості продукції або послуг для зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку, а також збільшення обсягів виробництва продукції. Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичні і методологічні основи щодо сутності та методів управління поточними витратами розглядались в працях закордонних та вітчизняних вчених: Друрі К., Ворста І., Ревентлоу П., Яругової А., Шима Д., Сігела Д., Хана ДО.М.Азарян, Л.В.Балабанової, Н.О.Власової, В.Т. Жігалова, А.А.Мазаракі, К.А. Раїцького. Мета дослідження. Метою роботи є обґрунтування науково-методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму управління поточними витратами підприємств. Виклад основного матеріалу. Дослідження діяльності значної кількості українських підприємств різних організаційних форм, аналіз фактологічного матеріалу у періодичній, економічній та діловій пресі дозволили узагальнити характерні проблемні зони (сфери) організації та ведення бізнесу в Україні, серед яких ключовою проблемою є висока собівартість вітчизняної продукції, тобто високий рівень витрат [1, с.23]. Для розв’язання цього питання необхідно розробити чітку програму щодо управління витратами. За економічною сутністю витрати є грошовим вираженням витрачених за певний період чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності, тобто витрат різних ресурсів у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, також до витрат варто відносити втрачені економічні вигоди, пов'язані з упущеною можливістю найоптимальнішого застосування своїх ресурсів. Під поточними витратами зазвичай розуміють сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Поточні витрати майже завжди здійснюються в натуральній та грошовій формах. Але для оцінювання результатів діяльності підприємства вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки лише вона виражає вартість продукції. Побудова ефективної системи управління витратами підприємств має передбачити розробку, впровадження і виконання наступних етапів: 1. Визначення об’єктів витрат. 2. Класифікація витрат (з урахуванням галузевих особливостей). 3. Облік витрат (розробка первинних документів та накопичувальних регістрів обліку, системи аналітичних рахунків; розробка методики калькулювання собівартості основної і супутньої продукції, оцінки супутньої продукції і відходів виробництва). 4. Аналіз витрат (аналіз причин відхилень фактичних витрат від планових на базі відповідності їх до системи факторів, під впливом яких ці відхилення виникають. Обов’язковою умовою результативності аналізу є його оперативність і систематичність – щозміни, щодоби, щотижня). 5. Визначення рівня витрат, перспективних напрямів їх оптимізації і зниження (розробка альтернативних виробничих стратегій). 6. Розробка та впровадження комплексу заходів щодо оптимізації витрат. 7. Оцінка ефективності заходів та поточний контроль. Кожен з кроків потребує підвищеної уваги, і відповідно визначатиме, яким чином буде здійснюватися управління витратами на підприємстві. Об’єкти витрат – предмет або сегмент діяльності, що потребує окремого вимірювання пов’язаних з ним витрат [1, с. 637]. У якості носіїв витрат викликають зацікавлення технологія виробництва, склад сировини у готовому продукті та процес управління і обліку. В умовах виробництва одним із основних завдань підприємства є підбір сировинної бази та підготовка її до переробки з мінімальними витратами, а також збереження необхідних якісних показників. Для правильної організації обліку витрат, а також для цілей аналізу, контролю, калькулювання собівартості і управління витратами необхідно здійснювати класифікацію витрат. Облік витрат – відображення витрат, що здійснюються на підприємстві протягом певного періоду, пов’язаних з процесами постачання, виробництва і реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції. Усі фактори, що здійснюють вплив на облік витрат, а саме: деталізація та обґрунтованість норм і нормативів, наявність технологічних карт і звітів, методи планування і аналізу, методика обліку наднормативних втрат сировини та готового продукту на всіх стадіях виробничого процесу мають бути відображені у виключному порядку в технологічній документації, розпорядчих документах, стандартах підприємства і галузевих методичних рекомендаціях, управлінській обліковій політиці. Таке відображення забезпечує отримання вичерпаної інформації, необхідної для того, щоб управляти витратами підприємства, оцінювати його діяльність шляхом визначення фінансових результатів, визначати оптимальну структуру витрат та впроваджувати методи по їх зниженню. Основною проблемою обліку в підприємств є повнота та своєчасність відображення в системі обліку матеріальних витрат. Бо для промислових підприємств та підприємств торгівлі України характерним є висока відсоткова участь матеріальних витрат у собівартості виробництва готової продукції – більше 80% [2, с. 31]. У цьому зв’язку питання удосконалення обліку та контролю, пошуку напрямків і резервів зниження таких витрат потребують особливої уваги та негайного вирішення, адже скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції – це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва. Доведено, що 1 % економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2–2,5 рази більше, ніж 1 % економії фонду зарплати та в 2–4 рази більше, ніж 1 % скорочення капітальних вкладень. Утруднює облік матеріальних витрат випуск широкого асортименту продукції, що потребує значної уваги при формуванні фактичних витрат на всіх стадіях виробничого процесу. Перехід вихідної сировини з одного технологічного процесу в інший при відсутності суворого контролю за її збереженням та використанні недосконалих методик розподілу витрат між основною і супутньою продукцією, відсутність об’єктивної оцінки супутньої продукції і поворотних відходів, - усе це може призвести до значних зловживань в обліку витрат підприємств. Виявити ресурси виробництва, джерела втрат продукції, оцінити ефективність виробництва дозволяє складання і аналіз матеріального балансу [4,с.207]. Під час проведення аналізу витрат підприємства варто враховувати обсяги та структуру випуску продукції, ефективність використання персоналу підприємства та основних фондів, а також рівень собівартості продукції, що дозволить чітко встановити джерела покриття та ефективність використання грошових коштів підприємства і визначити основні заходи для їх оптимізації. Для підвищення об'єктивності та результативності аналізу відхилень варто використовувати вдосконалену класифікацію факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на поточні витрати: їх можна розподілити за ознакою можливості контролю з боку керівництва підприємства. Для обґрунтованого управління витратами та комплексного здійснення їх оптимізації необхідно забезпечити керівників релевантною інформацією та організувати комунікації між ними, що вимагає створення інформаційної системи управління витратами. В ринкових умовах функціональною підсистемою інформаційної системи управління витратами виступає управлінський облік, що виконує функції надання апаратові управління спеціально підготовленої інформації для прийняття рішень та її руху між рівнями управління. Для ефективного управління витратами велика роль надається формуванню адміністративно-управлінських та виробничих центрів відповідальності, які безпосередньо впливають на витрати ресурсів у натуральному вираженні, а також на їх види, величину, структуру, рівень і динаміку. З урахуванням усіх вищенаведених особливостей, після проведення комплексного аналізу витрат підприємства, можна навести наступні заходи, щодо оптимізації витрат та підвищення прибутковості підприємства: 1. Підвищення технічного рівня виробництва, яке забезпечується впровадженням нової, прогресивної технології, застосуванням нових видів сировини і матеріалів; використовуванням інноваційної техніки та обладнання; автоматизацією і механізацією виробничих процесів. 2. Вдосконалення організації виробництва і праці за рахунок зміни форм і методів праці, вдосконалення апарату управління, скорочення витрат на нього, а також зниження транспортних витрат. 3. Зміна обсягу і структури продукції. Це зміна номенклатури і асортименту; зниження матеріаломісткості і трудомісткості продукції. 4. Поліпшення використання природних ресурсів, застосування більш дешевих матеріалів, повторне їх використання, безвідходні технології виробництва. 5. Введення і освоєння нових цехів, виробництв і виробничих одиниць, диверсифікація виробництва. 6. Використання альтернативних методів зниження витрат: розмежування витрат на виробництво нестандартної продукції і продукції вищої якості; застосування єдиної системи калькулювання витрат на всіх стадіях життєвого циклу продукції; чітке виділення витрат на управління, підготовку і оновлення процесу виробництва і т.д. 7. Вивчення причин браку та зниження собівартості за рахунок скорочення втрат від браку і інших непродуктивних витрат, що дасть можливість скорочення і більш раціонального використовуванню відходів виробництва. Висновок. Успішне функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання залежить від управління витратами, у процесі якого приймаються рішення, спрямовані на підвищення ефективності його виробничо-господарської діяльності, конкурентоспроможності й прибутковості. Список використаних джерел: 1.Голов, С. Управлінський облік.Нав. посіб. – Київ: Лібра, 2008.– 704 с. 2. Драган, О. І. Облік у системі функцій управління витратами [Текст] / О. І. Драган // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 16. –С. 30-33. 3.Титаренко І. Аналіз витрат виробництва. / І. Титаренко //Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть. – Тернопіль, 2005. –С.250-252. 4. Черникова Є. Аналіз системи управління витратами коксохімічних підприємств.// Економічний аналіз.- 2010- №5.- с.204 -209.
