Науковий керівник – Стужук Т.М. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ТА МАЛИЙ БІЗНЕС
В сучасних умовах, у результаті складних трансформаційних процесів, економіка України зазнала помітного негативного впливу від світової фінансо-вої кризи і перебуває в даний момент у критичному стані. Саме тому особливої уваги заслуговує створення ефективної податкової системи, адже саме вона є гарантом фінансового забезпечення, функціональної активності держави і сприяє стабільному, регулярному та в повній мірі наповненню Державного бю-джету України. Метою реформування податкової системи є, перш за все, приве-дення її у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економіч-ного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої податкової та інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатності су-купних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та цільових фондів, ви-ходячи з проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову та довгострокову перспективу [4]. Враховуючи постійний дефіцит фінансових ресурсів та значний фіскаль-ний дисбаланс, забезпечення належних податкових надходжень є одним із ос-новних завдань проведення податкової реформи і забезпечення добробуту дер-жави. Зазначимо, що реформування податкової системи в Україні є неможли-вим без прийняття Податкового кодексу, що дозволить як уніфікувати існуюче законодавство, так і усунути неузгодженості в застосуванні окремих норматив- но-правових актів. Актуальність теми дослідження пов’язана із потребою докорінних змін податкового законодавства, створенням єдиного закону – Податкового кодексу та із пошуком нових шляхів поповнення дохідної частини бюджету України, перш за все, за рахунок податкових надходжень від суб’єктів малого бізнесу, розвиток яких є пріоритетним на сьогодні в усьому світі. У вітчизняній науковій літературі проблемам реформування податкової системи приділяється значна увага. Окремі аспекти цієї проблематики у певний час досліджувалися такими науковцями, як А. М. Соколовська, В. М. Опарін, І. Я. Чугунов, П. В. Мельник, А.І. Крисоватий, Ф. О. Ярошенко, І. О. Луніна, В. М. Федосов, та ін. Проте варто зазначити, віддаючи належне працям учених, сьогодні дане питання все ж таки потребує дослідження. Метою даної статті є аналіз проекту Податкового кодексу України, його переваг та особливостей, оцінка розвитку малого бізнесу за нових умов даного закону, визначення основних причин, які негативно впливають на наповнення бюджету за рахунок діяльності малого бізнесу, а також надання пропозицій що-до вдосконалення сучасної податкової системи, та усунення основних її недоліків. Світовий досвід свідчить, що вирішення нагальних економічних і соціаль-них проблем неможливе без розвитку підприємницької сфери. Малий і середній бізнес стає головним джерелом інновацій, доходи від підприємництва у розви-нених країнах становлять 40-60 % ВВП. За даними експертів ООН, у сфері ма-лого бізнесу зайнято понад 50 % працюючого населення світу [1]. Законом України від 19.10.2000 р. № 2063-III «Про державну підтримку малого підприємництва» одним із основних напрямків державної підтримки ма-лого підприємництва визначено запровадження спрощеної системи оподатку-вання, обліку та звітності. Проте спрощена система оподаткування, яка існує в Україні давно потребує реформування. Починаючи з 1998 року, коли вона була введена, інфляція зросла в 5,5 раза, мінімальна заробітна плата – в 20 разів, тоді як гранична виручка, яка дає можливість застосовувати «спрощенку» (для фізи-чних осіб - 500 тис. грн., для юридичних осіб - 1 млн. грн.), залишилася незмін- ною. Таким чином, реальні обороти платників єдиного податку, які дозволяють їм використовувати цю систему, знизилися більш ніж в 5 разів, а витрати на оп-лату найнятих робітників зросли в 20 разів [3]. Очевидним є те, що дана систе-ма потребує реформування, адже поряд із нею зазнає збитків і держава. У зв’яз-ку з високою інфляцією знижуються і реальні доходи бюджету від стягнення єдиного податку. Фактично з кожним роком реальні доходи держбюджету від єдиного податку падають, хоча номінально мають висхідну тенденцію. У ціло-му, сектор економіки, де працює 13% працездатного населення, за даними 2009 року, формує лише 1,2% доходів зведеного бюджету [3]. Значною проблемою «спрощенки» є те, що певна частина фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності не формує додану вартість, а займається мінімізацією оподаткування власного доходу, або є учасником схем з ухиляння від сплати податків, або просто їх не платить. Проект Податкового кодексу значно розширює повноваження фіскальних органів, збільшує ставки оподаткування для підприємців, що працюють за спрощеною системою оподаткування. Прийняття такого документа дає можли-вість зібрати всі норми в один документ і створити прозорий механізм оподат-кування підприємницької діяльності. Кодекс дозволить оптимізувати систему податків, скасувати деякі з них (з 43 залишиться 23), максимально унеможливи-ти ухилення від сплати податків. Проте даний закон одразу ж отримав неприй-няття з боку підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткуван-ня. Адже Податковий кодекс передбачає, що працювати за даною системою мо-жуть лише ті підприємства, річний оборот реалізації товарів і послуг яких не перевищує 300 тис. грн., а кількість найманих осіб – 4 особи [2]. Проте даний кодекс не заперечує спрощену систему як таку, він має на меті перш за все боротися із негативними явищами цієї системи. Закон пропо-нує такі альтернативні варіанти розвитку малого бізнесу: якщо підприємець от-римує сукупний річний дохід не більше 300 тис.грн., він може працювати на єдиному податку, який піде до місцевого бюджету. Якщо обіг збільшується і дохід зростає до 3 млн.грн., підприємець переходить у категорію малого бізнесу з 0%-вою ставкою податку на прибуток протягом 5 років. З доходу понад 3 млн. грн. сплачують 19% податку на прибуток, який до 2014 р. буде знижено до 16% [2]. Причому в містах, в яких проживає більше 150 тис. населення, податки – вищі – від 200 до 600 грн. в місяць. У менших населених пунктах - від 20 до 200 гривень в місяць. Для фізичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері інфор-матизації, ставка податку піднята до 1000 гривень в місяць [2]. Для середнього і великого бізнесу є деякі плюси в оподаткуванні. З 2011 року зменшується став-ка податку на прибуток із 25% до 19%, потім адекватно з 2014 року до 18%, а потім до 17%, з 2014 року зменшується на 3% ПДВ із 20 до 17% [2]. Податковий кодекс не тільки актуальний, він життєво необхідний, маючи на увазі реальний стан справ в нашому соціально-економічному розвитку. На сьо-годні загальна кількість працівників, зайнятих у сфері малого бізнесу, в 2009 році виросла з 6,3 млн. до 6,45 млн. чоловік. При цьому на тлі скорочення шта-ту малих підприємств із 2,31 млн. до 2,22 млн. чоловік кількість фізізичних осіб - СПД виросла з 3,98 млн. до 4,22 млн. грн [3]. Важливість Податкового кодексу полягає перш за все в тому, що він дасть змогу розібратися в заплутаній спро-щеній системі оподаткування. Нами виокремлено наступні недоліки даної системи: - єдиний податок ставить малі підприємства з різним рівнем валових ви-трат у процесі вироблення та реалізації своїх товарів та послуг у нерівні умови; - спрощені системи оподаткування у вигляді фіксованих сум або єдиного податку не дають змогу встановити суму податку, яка була б прийнятною для різних суб’єктів підприємницької діяльності, бо прибутки не можуть бути однаковими. При цьому, якщо завищується суму податку, платники змушені ухилятися від оподаткування або поповнювати ряди безробіт-них, i навпаки, якщо сума фіксованого податку є заниженою, платники мають можливість накопичувати надприбутки та не віддавати належні де-ржаві кошти; - є наявними колосальні обсяги коштів, які легально виходять з-під оподат- кування та набувають готівкової форми через діяльність платників фіксо-ваного податку. - недоліком спрощеної системи оподаткування є недоотримання надто-джень державним бюджетом та позабюджетними цільовими фондами фі-нансування, адже більша частина надходжень від єдиного податку спря-мовується до місцевих бюджетів. - -«тінізація» малого бізнесу - приховування обороту, приховування дохо-дів, заниження розмірів заробітної плати, ухилення від оподаткування. Очевидним є те, що за час дії спрощеної системи в Україні спостерігає-ться зниження темпів зростання кількості малих підприємств. Натомість відбу-вається випереджаюче зростання кількості підприємців-фізичних осіб. За підра-хунками експертів, найбільший ефект введення спрощеної системи оподатку-вання дало у перші роки її впровадження. Надалі спостерігається тенденція до зниження віддачі від даного заходу. Адже зростання податкових надходжень було обумовлене виходом “з тіні” певної кількості підприємців. Розрахунок ре-альної рентабельності малих підприємств завжди був утруднений значним рів-нем “тінізації” їх діяльності [1]. До тепер кошти від суми єдиного податку перераховували у таких розмі-рах: до Державного бюджету України – 20%; до місцевого бюджету – 23%; до Пенсійного фонду України – 42 %; на обов'язкове соціальне страхування – 15% [3]. Проте проект Податкового кодексу пропонує вилучити зі складу єдиного податку ПДВ та збори до державних цільових фондів. Така пропозиція зустріла негативну реакцію суб’єктів підприємництва. Було внесено зміни до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», щодо обов’язковості сплат внесків до Пенсійного та інших фондів на загальних засадах підприємця-ми, котрі перебувають на спрощеній системі оподаткування [2]. Таким чином, зважаючи на усе вищезазначене, до напрямів та шляхів покра-щення та удосконалення податкової системи, зокрема спрощеної системи опо-даткування на нашу думку належать: - -оптимальне поєднання фіскальних функцій, від яких залежить життєдія- льність держави, і стимулюючих функцій, включаючи зниження тіньової економіки, рівня безпрецедентного масштабу корупції, які не приймають участі у розвитку життєдіяльності держави і суспільства; - функціонування малого бізнесу на загальних засадах; - застосування диференційованих ставок оподаткування до суб’єктів мало-го бізнесу в залежності від загально річного обороту та сфери діяльності; - застосовування касового методу оподаткування до суб’єктів малого бізнесу ; - сплата на загальних засадах суб’єктами малого бізнесу, які працюють за спрощеною системою, внесків до Пенсійного Фонду; - адаптація податкового законодавства України до принципів та директив ЄС, а у сфері тарифно-митного законодавства - до стандартів СОТ. Отже, основним завданням, що постає перед державою на сьогодні є до-сягнення економічної рівноваги між державним регулюванням через систему оподаткування, прискоренням темпу розвитку малого бізнесу в різних сферах народного господарства, створенням середнього соціального класу суспільства та встановленням оптимально-максимального рівня наповнення бюджету держави за рахунок малого бізнесу. Список використаних джерел: 1. Заїкіна О. О. Проблеми розвитку малого бізнесу на сучасному етапі трансформації економіки України // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2008 - C. 47-51 2. Ярошенко Ф.О. Реформування Податкової системи України в контексті прийняття Податкового Кодексу//Фінанси України №7, 2010 – C.3-9 3. За даними Державного комітету статистики України – http://www.ukrstat. gov.ua/ operativ/operativ2009/fin/fin_rez/fr_ed_u/fr_ed_0709_u.html 4. Про схвалення Стратегії реформування податкової системи: розпорядження КМУ: від 23.12.2009 р. № 1612-р – http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1612-2009-%F0
