| conf-cv | Дата: Вівторок, 14.12.2010, 14:38 | Повідомлення # 1 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Статус: Offline
| Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці Особливості розвитку експорту в умовах економіки України
В даній статті розглядається розвиток, основні складові українського експорту та чинники, які гальмують у зростанні обсягів вітчизняного експорту. Причини, що певною мірою стримують зростання українського експорту.
Розвиток економіки держави визначається відношенням обсягів експорту та імпорту. Більшість розвинених капіталістичних країн мають додаткове сальдо торгового балансу з значним перевищенням експорту над імпортом. В Україні, з об'єктивних причин перехідного періоду, поки спостерігається зворотна тенденція.
Ця тема є досить актуальною в умовах теперішньої економічної кризи, оскільки при спаді обсягів промислового виробництва у 2009 році на 31,5% різко скоротився обсяг експорту, від’ємне сальдо зовнішньо-торгівельного балансу становило 1380,7 млн. дол.. Обсяги експорту та імпорту впали до 62,5% 55,0% відповідно по відношенню до 2008 року. В таких у мовах необхідно здійснювати активні заходи щодо збільшення обсягів вітчизняного експорту.
Зовнішньоекономічним зв'язкам України притаманні вагомі негативні риси, що виявляються у перевазі експорту сировинної групи товарів (майже 70%), у домінантно-монопольній залежності одного від імпортера таких енергоносіїв, як нафта й газ. Чималі суми капіталу осідають за рубежем унаслідок бартерних операцій, що ще становлять в експорті та імпорті близько 10%, а у внутрішньому обороті - сягають 40%. Пасивне сальдо торгівлі товарами в матеріальній формі, переросло у бік продукції сировинного характеру з низьким ступенем переробки в структурі виробництва (що сягає близько 70%). Зростаюча, під впливом конкурентних умов світового ринку, деградація переробних галузей та висока імпортозалежність їх від так званого критичного імпорту не залишають сумнівів у тому, що загальний вектор дії зовнішньоекономічної складової не відповідає потребам стабілізації і розвитку економіки нашої держави.
Сьогодні економіка України досить відкрита для зовнішньої торгівлі. Така ситуація є небезпечною для вітчизняної економіки, оскільки високий рівень її відкритості - це наслідок безсистемної торгівлі на фоні кризи. [1, с. 20-22].
Основною складовою українського експорту, як і раніше, є чорні метали. Питома вага цієї продукції в загальному обсязі товарного експорту склала у поточному році 34,9%. Однак структура експорту чорних металів з України викликає побоювання. Крім чорних металів, за кордоном постійним попитом користується продукція хімічної промисловості (насамперед продукти неорганічної хімії і добрива), машини та устаткування, мінеральні продукти.
Враховуючи сучасний стан української економіки і актуальність проблем розвитку експортного потенціалу країни, домінантними завданнями в галузі фінансового сприяння експорту є: надання державою гарантійних зобов’язань щодо кредитних ресурсів, які залучаються уповноваженими банками для забезпечення обіговими коштами виробництв і організацій, орієнтованих на експорт своєї продукції, надання державних гарантійних зобов’язань і страхування експортних кредитів від комерційних та політичних ризиків для забезпечення захисту експортерів, активне впровадження у більшість галузей промисловості групи А енергозберігаючих технологій, спочатку використовуючи надбання законних партнерів, а в перспективі здійснюючи власні розробки. Для прикладу можна навести дані про обсяги використання природного газу в чорній металургії для виробництва одиниці продукції[2, c. 36].
Гальмами у зростанні обсягів вітчизняного експорту є також такі чинники: низька ефективність виробництва, висока енерго- та металомісткість продукції, високий ступінь старіння основних виробничих фондів, відсталість технологічної бази більшості галузей народного господарства. До цього слід додати велику залежність від імпорту енергоносіїв, проміжної продукції, машин та устаткування, невиправдане ввезення багатьох споживчих товарів, фактична відсутність фінансової, організаційної та інформаційної структури державної підтримки експорту, слабкий експортний та валютний контроль [3, с. 91-112].
З наведеного аналізу випливає основний висновок: для стабілізації і подальшого зміцнення економіки України, досягнення майбутнього значного позитивного сальдо зовнішньої торгівлі необхідні докорінна перебудова структури зовнішньої торгівлі, удосконалення всієї системи зовнішньоекономічної діяльності країни як одного з вагомих важелів її успішного розвитку. Список використаної літератури:
1. Власик О. С. Експортна стратегія України чинник конкурентної боротьби на світовому ринку // Зовнішня торгівля: право та економіка №4(39)/2008.
2. Україна і світ: проблеми і перспективи міжнародних відносин. – К., 2003.
3. Капіталізація економіки: проблеми та перспективи // Економічна теорія. – 2006. – №2. – с.91-112. |
| |
| |
