Наук.кер. – Хотинь Л.В. 5 курс, спец. «Менеджмент організації», д/ф Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Роль міжнародних торгів у сучасній світовій торгівлі
На сучасному етапі актуальним і винятково важливим завданням є раціоналізація зовнішньоторгових, особливо імпортних, операцій в Україні, яка викликає необхідність переогляду традиційних форм організації роботи перед підписанням контракту. Один з нових методів для України, це конкурсний відбір закордонних постачальників та підрядчиків. Саме цей різновид укладання міжнародної угоди (тендер), його формування та діяльність тендерних комітетів буде розглядатися в нашій роботі. Зростаюча роль торгів, особливості їхнього проведення в сучасних умовах викликають необхідність більш глибокого аналізу цієї форми виникнення контрактних зобов'язань, розгляду генезису, змісту і форм проведення торгів у конкретних історичних умовах, виявлення їх економічної сутності. Мета роботи – отримати загальне уявлення про міжнародні торги, методи та способи проведення тендерів, а також виявити сучасний стан організації міжнародних торгів. Питання про формування й діяльність тендерів висвітлено в працях багатьох науковців, а саме Козик В. В., Панкова Л. А., Новицький В. Є., Кредісова А. І., Румянцев А. П., Климко Н. Г., Школа І. М., Козменко В. М. та інші. Міжнародні тендери (tender - пропозиція, оферта) використовуються як індустріально розвинутими країнами, так і країнами, що розвиваються, але мотиви їх застосування різні. Перші в більшості випадків використовують механізм проведення тендерів у межах здійснення політики прихованого протекціонізму та стимулювання розвитку національного виробництва. Так, законодавство більшості розвинутих країн дозволяє організаціям з переважанням державного капіталу розміщувати замовлення на придбання товарів і послуг тільки через систему тендерів, а проведення імпортних операцій без використання торгів дозволяється лише у випадках необхідності придбання унікального обладнання, запасних частин, а також у разі необхідності екстренної закупівлі обладнання для ліквідації наслідків стихійного лиха або за рахунок спеціальних міждержавних угод. Для країн, що розвиваються, домінуючими мотивами застосування тендерів як методу розміщення замовлень є відсутність досвіду організації укладання великих міжнародних контрактів і прагнення знизити вартість замовлення [3]. Крім того, практика проведення міжнародних торгів показала, що найбільшого поширення вони як інструмент держави, великих державних організацій та муніципальних органів, одержали саме в країнах, що розвиваються, які характеризуються наявністю значної питомої ваги державного сектора в основних галузях національного господарства, здійсненням індустріалізації та реіндустріалізації економіки, відсутністю необхідних технічних знань і кваліфікації для самостійного вирішення існуючих технологічних проблем. Проведення міжнародних торгів і властиві їм так звані тендерні методи формування контрактних зобов'язань дотепер не зайняли належного місця в імпортних операціях українських організацій. Разом з тим видача замовлення шляхом проведення міжнародних торгів володіє, з погляду замовника, серйозними перевагами: розширюється представлення про коло потенційних контрагентів, мінімізується ціна, підвищується рівень гарантії від укладення угоди з несумлінним продавцем або підрядчиком. Сучасні дослідження показали, що основними факторами, що сприяють виникненню і широкому поширенню торгів, є розвиток товарно-грошових відносин і продуктивних сил, а також розширення економічних функцій держави. Історично виникнувши як суспільна форма пошуку відповідності між ціною і величиною вартості товару, торги здобували регулюючу (у міру прискорення розвитку продуктивних сил) і контрольно-адміністративну (у міру посилення господарської діяльності держави) функції. Тенденції світової практики використання методів формування контрактних зобов'язань шляхом оголошення міжнародних торгів (тендерів) свідчать про те, що торги з повним правом можуть бути віднесені до одного з ефективних методів регулювання договірних відносин у міжнародній торгівлі. За даними закордонної преси, зниження цін у результаті проведення торгів може досягати 20-40 % [5]. На ринках машинно–технічної продукції (за оцінками експертів, вартість замовлень на поставку обладнання та об'єктів капітального будівництва, отриманих за допомогою проведення торгів, становить близько 1/3 загальної вартості експорту машинно–технічної продукції з промислово розвинутих країн). Існування проблеми збуту на світовому ринку стимулює імпортерів не тільки розширювати й інтенсифікувати сферу використання тендерів, а й застосовувати їх як механізм створення певних (а іноді і значних) переваг при розміщенні імпортних замовлень. Так, за даними західних фахівців, ціни на енергетичне обладнання за замовленнями, розміщеними через міжнародні торги, в середньому на 20—25 % нижчі, ніж при підписанні контрактів у результаті двосторонніх переговорів, навіть з кількома конкуруючими постачальниками. Це пояснюється насамперед тим, що міжнародні торги стимулюють конкуренцію між продавцями, дозволяють покупцям вибирати найбільш технічно досконалий та комерційно доцільний для них варіант з багатьох запропонованих, а для переможців тендеру цей факт є офіційним визнанням їх конкурентоспроможності [4]. Для країн, що розвиваються, широке застосування міжнародних торгів зв'язано насамперед з реалізацією планів економічного розвитку при обмеженості власних можливостей. Це визначає закономірний характер залучення іноземних фірм, у тому числі й організацій України, до будівництва об'єктів національної економіки на конкурсній основі. При цьому здійснюються цільові постачання значного обсягу машин, устаткування і транспортних засобів на об'єкти капітального будівництва різного призначення, по деяким даним, у країнах, що розвиваються, такі постачання досягають 70% від загального імпорту цієї категорії товарів [2]. Розширюючи представлення про світовий ринок технології й устаткування, міжнародні торги в той же час дозволяють замовникам із країн, що розвиваються, пред'являти більш тверді вимоги до їх учасників у частині високого науково-технічного рівня проектних і технологічних рішень, пільгового фінансування і стислих строків будівництва. В даний час ринок об'єктів капітального будівництва в країнах, що розвиваються, перетворився в яскраво виражений „ринок замовника", на якому умовою одержання замовлення є обов'язкове виконання вимог, закладених у тендерній документації. В Україні діє Закон «Про здійснення державних закупівель». Даний Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів) дорівнює 200 тисячам євро, послуги (послуг) – 300 тисячам євро, а для робіт – 500 тисячам євро. Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі [1]. Упровадження тендерних методів укладення контрактів при імпорті в Україну може стати джерелом додаткової економії валютних засобів і підвищення якості імпортованої технології в цілому. З огляду на значні перспективи, що відкриває для українських організацій оволодіння тендерними методами укладення контрактів для розвитку вітчизняного експорту й імпорту необхідно цілком розвивати дану галузь зовнішньої торгівлі. Участі організацій України в світових зв'язках, упровадження тендерних процедур, особливо в області імпорту, у значній мірі сприяло б якнайшвидшому переходу України до міжнародних ринкових відносин. В цілому використання механізму торгів при формуванні контрактних зобов'язань як у сфері створення об'єктів капітального будівництва, так і в сфері світової торгівлі машинно-технічною і будівельною продукцією має тенденцію росту. Так, щорічний приплив замовлень для монополій США і Західної Європи, одержуваних на торгах, оцінюється в 35 млрд. дол. У країнах, що розвиваються, де проводиться до 80 % від загального числа торгів на створення об'єктів капітального будівництва, проведених на світовому капіталістичному ринку, від 20 до 40% вартості всіх імпортованих товарів приходиться на товари, замовлення на які видані в результаті проведення торгів [5]. Однієї з найважливіших особливостей проведення торгів в сучасних умовах є їх універсальний характер. У географічному плані це виражається включенням у число країн –організаторів торгів держав усіх регіонів світу, у соціально-економічному -- присутністю серед цих держав усіх без винятку груп країн, що враховуються статистичними апаратами міжнародних економічних організацій [6]. Універсальність торгів виражається також і в тім, що їхнє проведення носить розповсюджений характер у країнах, що належать до всіляких суспільно-політичних формацій. Спостерігається розширення практики проведення торгів не тільки в зовнішній, але і у внутрішній економічній сфері діяльності різних держав, причому предметами торгів є замовлення на підряди і постачання найрізноманітніших товарів і послуг – від унікальних до масових. Таким чином, аналіз сучасного механізму функціонування міжнародних торгів показує ряд істотних відмінностей тендерних і двосторонніх методів укладення контрактів. До них можна віднести багатоетапність здійснення угоди за допомогою торгів, розходження в характерних для обох видів предметах угоди і контрагентах, властивим торгам елементи гласності, спільності вимог і попереднього добору претендентів. Відмінною рисою сучасних тендерних методів є висока питома вага інженерно-консультаційних фірм у формуванні рішень замовника, а також державних органів – у встановленні нормативно-правової бази для проведення внутрішніх і міжнародних торгів. Тендерні процедури викликають значні витрати як з боку замовника, так і з боку оферентів; це вимагає додаткової оцінки економічної доцільності проведення або участі в торгах. Участь у торгах є складним і динамічним процесом, що пред'являє до експортерів максимально тверді організаційні, науково-технічні і комерційні вимоги. Успіх у подібних конкурсних доборах можуть одержати тільки ті оферти, що добре орієнтуються на ринку й у стані укластися в стислий термін підготовки тендерних пропозицій. Список використаних джерел: 1. ЗАКОН УКРАЇНИ № 2289–VІ "Про здійснення державних закупівель" 2. Апонія В.В., Гончарук Я.А. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг : підручник / за ред. Апопія В. В., Гончарука Я. А. – К. : НМЦ „Укоопосвіта”, 2002. –с. 458 3. Балабанова Л. В. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика : навчальний посібник / Л. В. Балабанова, А. М. Германчук. – К. : ВД „Професіонал”, 2004. – с. 288 4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч.посіб.- К.: Знання – Прес, 2002. – с. 406 5. Солонінко К.С., Урманов Ф.Ш., Ярошенко С.А. Світова економіка і міжнародні економічні відносини. Житомир: ЖІТІ, 1998. – с. 266 6. Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. - Світова економіка : Підручник / К.: Либідь, 2000. – с. 582
